Чому держава не може підняти зарплати військовим: причини, ризики та цифри
8 Жовтня 2025 20:44
Дискусія про підвищення зарплат військовослужбовцям знову опинилася в центрі уваги після заяви народного депутата від партії “Слуга Народу” Богдана Кицака. В ефірі програми Ранок.LIVE він наголосив, що навіть часткове збільшення виплат наразі є вкрай складним завданням через відсутність бюджетних ресурсів.
Чи дійсно у державному кошторисі немає грошей навіть на те, щоб збільшити бійцям ЗСУ зарплати на 10 тис грн та де можна взяти такі суми, якщо бюджет не витримує навантаження, розбирався «Комерсант Український».
За словами Кицака, підвищення грошового забезпечення військових на 10 тисяч гривень щомісяця потребує додаткових 100 млрд грн на рік. У масштабах воєнного бюджету це сума, яку важко профінансувати без перегляду державних пріоритетів або залучення зовнішньої допомоги.
Ми маємо розуміти, що йдеться не про кілька мільярдів, а про сотню. Навіть мінімальне підвищення для близько 800 тисяч військових — це величезний ресурс, якого сьогодні просто немає, — пояснив Кицак.
Звідки можна взяти кошти для підвищення виплат військовим
Політик зазначив, що навіть радикальне скорочення неефективних державних програм або адміністративних витрат не дасть бажаного ефекту. Навіть за найоптимістичнішими оцінками, так можна акумулювати лише 20–30 млрд грн.
У цю суму входять потенційні скорочення:
- фінансування телемарафону, який залишається одним із найбільш дискусійних напрямів бюджетних витрат;
- обмеження зарплат держслужбовців та керівників державних підприємств;
- згортання програм, які мають низьку ефективність або відсутній вплив на обороноздатність.
Навіть якщо все це урізати до мінімуму, грошей вистачить лише на часткове підвищення. Це не розв’яже проблему системно, — зазначив Кицак.
Тіньова економіка та фіскальні резерви, яких немає
Парламентар також згадав про можливі джерела наповнення бюджету, які влада регулярно декларує — детінізацію економіки, реформу митниці та податкової служби. Проте, як підкреслив парламентар, ці реформи вже багато років існують лише у вигляді планів і стратегій.
За даними експертів, обсяг тіньового сектору в Україні оцінюється на рівні 25–30% ВВП, але реальні механізми залучення цих коштів до бюджету залишаються неефективними. Реформи митниці та податкової часто гальмуються через бюрократичний опір, зміну керівництва та відсутність стабільних правил гри.
Скільки вже говорять про митницю, податкову, тіньову економіку — але жодного ефекту від цього не простежується, — констатував нардеп.
Держбюджет та конкурентоздатні зарплати для ЗСУ: реальний масштаб проблеми
У 2025 році державний бюджет України передбачає понад 1,7 трлн грн на сектор безпеки й оборони. З них майже 1,3 трлн грн отримує Міністерство оборони. Додаткові 100 млрд означали б збільшення оборонних видатків майже на 8%, що неможливо без перегляду інших статей бюджету або нових запозичень.
Водночас навіть без врахування підвищення зарплат, Україна вже стикається з дефіцитом бюджету понад $40 млрд, який покривається коштом міжнародної допомоги, кредитів та грантів. Власних податкових надходжень не вистачає навіть на фінансування поточних соціальних і військових потреб.
Уряд підвищує оборонні видатки: де візьмуть гроші, як перекроїли бюджет та в чому ризики для України
Кабінет Міністрів України пропонує збільшити видаткову частину бюджету-2025 ще на 324,8 млрд грн, спрямувавши ці кошти на потреби оборони. Це не жест щедрості, а радше вимушена реакція на воєнні виклики. Особливість у тому, що частину грошей планують “перехопити” із запланованих на 2026 рік ресурсів у межах ініціативи ERA Loans (Євросоюз та країни “Великої сімки”).
Голова Кабміну Юлія Свириденко пояснила: рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій. Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті і лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу.
Це вже друге підвищення оборонних витрат у 2025-му: попереднє, на 412,4 млрд грн, відбулося наприкінці липня. Такі проміжні “ревізії” бюджету стають майже традиційними в умовах повномасштабної війни.
Із загальної суми 310,5 млрд грн підуть до загального фонду бюджету, який фінансує зарплати, забезпечення, закупівлі та інші базові витрати.
Розподіл виглядає так:
Міноборони — понад 301 млрд грн, з них:
- близько 211 млрд — безпосередньо на потреби ЗСУ,
- 84,5 млрд — на закупівлю, ремонт і модернізацію техніки,
- 5,5 млрд — на реформу оборонно-промислового комплексу (ОПК).
Нацгвардія — 8,2 млрд грн;
СБУ — 1,3 млрд грн;
Державна спеціальна служба транспорту — майже 1 млрд грн.
Ще 14,3 млрд грн Кабмін пропонує спрямувати до спецфонду, зокрема:
- Міноборони — 9,7 млрд грн (розвиток ОПК, ремонт техніки, закупівля зброї);
- Державна служба зв’язку та захисту інформації — 4,3 млрд грн на закупівлю дронів;
- Держприкордонслужба — 82,9 млн грн;
- ГУР і Служба зовнішньої розвідки — 28,8 млн і 7,9 млн грн відповідно.
Такий поділ між загальним і спеціальним фондами дозволить Кабінету Міністрів бути гнучким, але водночас потребує суворого контролю, щоб кошти використовувалися саме за призначенням.
Основне джерело фінансування — ERA Loans. Зі збільшення бюджету 294,3 млрд грн планують профінансувати саме коштами ERA. Це ключовий елемент, який змінює логіку фінансування: ресурси, заплановані на 2026 рік, переносяться на поточний.
Під час попереднього підвищення витрат у липні уряд також покладався на ERA, однак тоді ще потрібно було отримати дозвіл Єврокомісії використати частину коштів достроково.
Додатково Уряд очікує приблизно 20 млрд грн від зростання надходжень із ПДФО та військового збору — завдяки підвищенню зарплат військовослужбовців у листопаді – грудні.
Ще 10,4 млрд грн Уряд пропонує зекономити коштом невоєнних статей:
- 6,5 млрд грн — зменшення видатків на погашення ОВДП та відсоткових платежів завдяки зміцненню гривні й мораторію на виплати за єврооблігаціями до 2027 року;
- 3 млрд грн — економія на кредитах, виданих під державні гарантії;
- до 1 млрд грн — скорочення непріоритетних витрат у державних органах.
Таким чином, питання підвищення виплат військовим залишається політично чутливим. З одного боку, українські військовослужбовці працюють у надважких умовах і потребують гідного матеріального забезпечення. З іншого — економічна ситуація в країні залишається надзвичайно напруженою, а міжнародні партнери очікують від уряду збалансованої бюджетної політики.
За словами нардепа Богдана Кицака, у короткостроковій перспективі уряд зосередиться на стабілізації виплат, а не на їх збільшенні. Пріоритетом залишається своєчасна виплата грошового забезпечення, премій і компенсацій для військових, які перебувають на передовій.
Уряд продовжує шукати нові механізми наповнення бюджету — зокрема, через оптимізацію державних закупівель, приватизацію та інвестиційні програми. Але навіть ці заходи, за оцінками Мінфіну, дадуть результат не раніше 2026 року.
Таким чином, масового підвищення зарплат військовим у 2025 році очікувати не варто. Ситуація залишиться стабільною лише за умови збереження міжнародної підтримки та стриманого бюджетного планування.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
За нинішніх фінансових реалій навіть мінімальне підвищення виплат військовим залишається економічно нереалістичним. Україна зіштовхується з вибором між соціальними очікуваннями й бюджетними можливостями — і поки що друге бере гору.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
