Чому нардепи раптом вирішили “перезавантажити” Бюро економічної безпеки: що відомо
21 Червня 2024 22:03
ЕКСКЛЮЗИВ
Вчора 239 народних депутатів проголосували “за” перезавантаження Бюро економічної безпеки — одного з найобговорюваніших органів виконавчої влади України протягом останніх кількох тижнів.
Головна претензія народних депутатів, експертів та бізнесу до БЕБ, що це не новий незалежний орган, який мав займатися економічними злочинами, а звичайна реінкарнація всім відомої старої “податкової міліції”.
Отож чому БЕБ вирішили все ж перезавантажити і яких змін очікувати в Бюро — зʼясовував «Комерсант Український».
Причини перезавантаження БЕБ
Бюро економічної безпеки почало старт своєї роботи у листопаді 2021 року. Мета створення — розслідування економічних злочинів: несплати податків, організації фінансових оборудок, контрабанди чи незаконного ведення бізнесу, чим раніше займалася податкова міліція та підрозділи інших правоохоронних органів.
Однак вже наприкінці 2022 року під «куполом» було створено Тимчасову слідчу комісію ТСК з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства посадовцями БЕБ та ін, до якої увійшли:
- Ярослав Железняк – “Голос”(голова Тимчасової слідчої комісії);
- Ольга Василевська – “Слуга народу” (заступник голови ТСК);
Склад ТСК:
- Олександр Бакумов – “Слуга народу”;
- Данило Гетманцев – “Слуга народу”;
- Олексій Жмеренецький – “Слуга народу”;
- Олександр Завітневич – “Слуга народу”;
- Вадим Івченко – “Батьківщина”;
- Олексій Красов – “Слуга народу”
- Олег Марусяк – “Слуга народу”
- Дмитро Наталуха – “Слуга народу”;
- Тетяна Плачкова – “Відновлення України”.
Мовляв, виконавчий орган тисне на бізнес та має низькі результати досудових розслідувань кримінальних проваджень, тому ТСК має детально розслідувати його роботу.
У результаті, менш ніж через 2 роки БЕБ повністю перезавантажують. Як пояснила в ексклюзивному коментарі Комерсант Український народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, заступник голови ТСК по БЕБ, є три основні причини такого перезавантаження.
“Перша — системна неадекватна і не надто потужна робота Бюро, друга — відсутність постійного керівника і третя – 3 млрд дол. від наших закордонних партнерів”, – повідомила нардепка та нагадала, що БЕБ вже понад рік працює без очільника.
“Колишній перший очільник БЕБ (Вадим Мельник, – ред.) вже давно покинув свою посаду і в Бюро відбувається постійна ротація виконуючих обов’язків. Також там (в Бюро, – ред.) було виявлено ряд сірих і чорних схем з ухилення від сплати податків, відмиванню грошей, на які детективи не звертали своєї уваги: це і щодо дропперів, і щодо питання діяльності сірого ринку підакцизних товарів і тд”, – розповіла Василевська-Смаглюк.
Вимоги міжнародних партнерів на понад 3 млрд дол та БЕБ
Те, що саме партнери вимагають “перезавантаження” БЕБ казали всі: від народних депутатів до експертів. Зокрема, на цьому наголошував і нардеп, глава ТСК по БЕБ Ярослав Железняк. Він у своєму telegram ще взимку цього року озвучував чіткий дедлайн ухвалення закону щодо “перезавантаження” – 1 липня цього року.
“3 млрд $ для України залежить від цього (голосування за перезавантаження БЕБ, – ред.). Ну і два роки мого життя в постійній боротьбі за цю реформу підходять до логічного завершення”, – писав Железняк у своєму telegram в день голосування.
Про цю дату йшлося і раніше – зокрема ще наприкінці минулого року Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила другий перегляд програми розширеного фінансування EFF, в межах якого Україна може отримати 5,4 млрд $(880 млн$. Україна вже отримала у березні).
Наступний же транш (який, за словами Железняка може складати 3 млрд $) Україна отримає лише за умови виконання програми МВФ, серед якої й
ухвалення закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки до кінця червня.
Про те, що саме від позитивного голосування за реформу Бюро залежить виділення Україні грошей, повідомив в ексклюзивному коментарі Комерсант Український і Олег Шрам – адвокат, колишній радник директора Державного бюро розслідувань, голова правління ГО “Рада громадського контролю”.
“Це (голосування за БЕБ, – ред.) пов’язане з виконанням нашою країною міжнародних зобов’язань перед західними партнерами в частині надання ними фінансової допомоги. Там були певні структурні маяки, які ми зобов’язувалися виконувати в певний строк для того, щоб отримувати черговий транш міжнародної допомоги. Голосування мало б відбутися в певні терміни й ці терміни на цьому тижні вже закінчувалися”, – розповів Олег Шрам.
Натомість Василевська-Смаглюк пояснила чому умова щодо БЕБ взагалі була висунута нашими міжнародними партнерами.
“Виділення таких коштів пов’язане з їхнім побажанням перезапустити бюро саме за участю міжнародників в комісіях з переатестації, з вибору директора бюро і тд.” – сказала вона.
Що зміниться в Бюро економічної безпеки після “перезавантаження”
Ухвалений закон передбачає повне оновлення конкурсної процедури з відбору директора БЕБ. Відбір буде проводити комісія з 6 осіб, троє з яких будуть міжнародними експертами, котрі матимуть переважне право голосу. Водночас як зазначають в Центрі протидії корупції, у такої процедури є й недоліки.
“Недоліком цієї процедури є те, що у фіналі комісія зможе обрати не єдиного переможця конкурсу, а двох. Ця обставина нівелює процес вибору найкращого і дозволить Кабміну перед призначенням торгуватися з обома переможцям щодо лояльності в обмін на призначення. Негативний приклад цього підходу уже продемонстрував тогорічний конкурс до НАБУ, коли комісія замість вибору найкращого домовлялася про компромісну трійку”, – вважають у ЦПК.
Також закон передбачає процедуру атестації персоналу БЕБ. Після обрання нового директора протягом 18 місяців останній повинен забезпечити проведення цієї атестації. За її підсумками зможуть звільнити недоброчесних та непрофесійних співробітників.
Атестацію також будуть проводити комісії у складі з 12 осіб. 6 представників до складу комісій визначатимуть міжнародні партнери з-поміж представників громадськості та бізнес-асоціацій. Ще 6 членів – призначатиме директор БЕБ.
Законом також оновлюється і конкурси в БЕБ: відтепер нових співробітників обиратимуть за чіткими процедурами, що дають змогу відсіяти не гідних кандидатів. Ручним призначенням в БЕБ більше не бути.
Проєкт також передбачає необхідність щорічного незалежного аудиту БЕБ за участі міжнародних експертів.
Однак колишній радник директора Державного бюро розслідувань досить скептично відреагував на вище перераховані зміни.
“На моє глибоке переконання закон, який був прийнятий ще у 2021 році, був цілком достатній для того, щоб створити Бюро не гірше, ніж було створено НАБУ чи ДБР. І ми могли враховуючи всі недоліки створити цей орган. Питання в тому, як був реалізований цей закон. Будь-який, навіть найкращий закон можна спотворити або не виконувати та отримувати поганий результат, що ми й мали у цьому випадку. Чи буде виконуватися цей закон і, чи змінить він щось – невідомо, я дуже скептично до цього відношуся, ми вже бачили аналогічні процеси переатестації працівників прокуратури”, – розповів Олег Шрам.
“Норма Ситника”
Не обійшлось у підготовці до нового закону без скандалів. За день до голосування, під час засідання фінансового комітету ВР, нардеп Ярослав Железняк запропонував виключити із закону вимогу про те, що кандидат на посаду директора БЕБ не може перебувати в реєстрі корупціонерів. Однак таке бажання Железняка підтримано не було.
“Ця норма залишилася. Ми відхилили пропозицію Железняка її зняти, тому що така норма є і щодо інших органів. А ви вважаєте що може бути кандидат, якщо він є в реєстрі корупціонерів? Я вважаю, що ні”, – повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український».
Цю норму, яку пропонував виключити Железняк, позаочі називали “нормою Ситника”, – колишнього директора НАБУ. Як відомо, Ситник рішенням суду був визнаний корупціонером та внесений до відповідного реєстру за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1725КпАП «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків».
Що ж далі?
За словами Данила Гетманцева, БЕБ буде перезавантажено протягом 18 місяців, але до цього за два місяці має бути створено комісію для переатестації співробітників і вибору глави БЕБ. Чи буде ефективною ця реформа чи ні – оцінити можна лише з часом, однак деякі народні депутати не вірять в позитивні результати від “перезавантаження” Бюро.
“У мене прояв недовіри й до правоохоронної та антикорупційної системи, і до тих, які займаються відповідними реформами. Я не почув достатньо аргументів, аби проголосувати за. І мало вірю в те, що ось цього разу вже будуть позитивні результати”, – сказав
нардеп Георгій Мазурашу, який під час голосування за закон про БЕБ натиснув кнопку “утримався”.
Ми ж зі своєї сторони будемо ретельно спостерігати за реформами в Бюро економічної безпеки та їх реальним виконанням.
Автор — Альона Капліна
