Корупція, війна, оточення: чому падає рівень довіри до Зеленського
6 Серпня 12:53
Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знижується протягом останніх місяців, досягнувши 58% на початку серпня 2025 року. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 23 липня – 4 серпня 2025 року, повідомляє «Комерсант Український».
Динаміка падіння довіри
За даними КМІС, довіра до президента демонструє стійку тенденцію до зниження після досягнення максимальних для 2025 року 74% на початку травня. Тоді рівень підтримки зріс на тлі підписання Угоди про копалини та очікувань від відновлення перемовин з росією.
Однак вже в другій половині травня – на початку червня довіра почала падати до 65%. Нинішнє опитування показало подальше зниження до 58%, що означає падіння на 7 процентних пунктів порівняно з початком літа.
Паралельно зростає рівень недовіри: якщо на початку червня президенту не довіряли 30% українців, то зараз цей показник сягнув 35%. Баланс довіри-недовіри знизився з +35% до +23%.
Вплив закону про залежність НАБУ і САП
Значний вплив на падіння довіри мало голосування у Верховній Раді 22 липня за закон про обмеження незалежності НАБУ і САП. Опитування розпочалося наступного дня після цього резонансного рішення.
Цікаво, що серед перших 500 опитаних респондентів рівень довіри становив лише 55%, тоді як серед наступних 522 респондентів – вже 60%. Це може свідчити про те, що одразу після 22 липня довіра впала ще глибше, але потім дещо відновилася завдяки швидкій реакції влади та скасуванню закону.
6% тих, хто не довіряє президенту, прямо назвали голосування 22 липня причиною своєї недовіри.
Регіональні відмінності
Найбільше довіра впала в західних областях України – з 73% на початку червня до 55% на початку серпня, тобто на 18 процентних пунктів. Якщо раніше Захід демонстрував найвищий рівень підтримки президента, то тепер він не вирізняється серед інших регіонів.
У Центральному регіоні рівень довіри залишився незмінним – 63%. На Півдні довіра знизилася з 61% до 55%, на Сході – з 61% до 54%.
Попри зниження, у всіх регіонах більшість громадян продовжують довіряти президенту, і скрізь зберігається позитивний баланс довіри-недовіри.
Найбільше розчарована молодь
Особливо відчутне падіння довіри зафіксовано серед молодих українців віком до 30 років – з 74% на початку літа до 59% зараз. Це зниження на 15 процентних пунктів, що є найбільшим показником серед усіх вікових груп.
Серед інших вікових категорій зниження менш драматичне:
- 30-44 роки: з 62% до 55% (-7 п.п.);
- 45-59 років: з 61% до 56% (-5 п.п.);
- 60+ років: з 65% до 62% (-3 п.п.).
Таке падіння довіри серед молоді корелює з тим, що саме молодь була помітно представлена серед учасників протестів після голосування за закон про обмеження незалежності НАБУ і САП.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Основні причини недовіри
Респонденти, які не довіряють президенту, найчастіше називали такі причини:
- Корупція (21%) – найпоширена причина недовіри. Українці висловлюють незадоволення корупцією у владі, хоча лише в одиничних випадках звинувачують безпосередньо самого президента.
- Питання війни (20%) – критика стосується нібито недостатньої підготовки до повномасштабного вторгнення та неспроможності завершити війну.
- Проблеми з оточенням (10%) – незадоволення командою президента, яку вважають неефективною.
- Недостатня компетенція (9%) – сумніви у здатності виконувати президентські функції.
- Невиконання обіцянок (9%) – розчарування через невиправдані очікування від передвиборчої програми.
Історичний контекст
Для порівняння, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році рівень довіри до президента сягав 90%. Найнижчий показник під час війни було зафіксовано у грудні 2024 року – 52%. Нинішні 58% все ще вищі за той мінімум, але тенденція показова.
Експертний коментар
Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, зазначає, що президент Зеленський попри масштабні протести та бурхливу реакцію в медіа зберігає досить високу довіру серед української громадськості. Можливо, цьому сприяла швидка реакція на протести та оперативне внесення нового закону до парламенту.
Однак стійкий низхідний тренд є тривожним сигналом, який потребує уваги та виважених рішень з боку влади.
“Різні опитування засвідчують гостре сприйняття несправедливості в суспільстві, особливо в контексті повномасштабної війни і нерівномірного розподілу її тягаря серед різних соціальних верств населення. Випадки корупції і незаконного збагачення під час війни та відсутність (з суб’єктивного погляду пересічного українця) справедливого покарання є потужним тригером для абсолютної більшості української громадськості. Треба підкреслити, що українці бачать регулярні арешти корумпованих чиновників і політиків, але просто арешти / розслідування не сприймаються як докази відданої боротьби з корупцією”,
– пише Грушецький.
Українці готові чекати навіть 5 років судових розглядів, якщо винуватці зрештою отримають реальні строки ув’язнення, вважає експерт.
Методологія дослідження
Опитування проведене методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах підконтрольної Україні території. Опитано 1022 респонденти віком від 18 років. Статистична похибка не перевищує 4,1% для показників близьких до 50%.
Резюме
Результати дослідження показують, що хоча влада не втратила легітимності, наростання критики потребує ефективної взаємодії між владою і громадськістю для збереження стабільності в умовах війни.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
