Ракети Tomahawk для України: чому Кремль їх боїться з часів СРСР
3 Жовтня 13:38
РОЗБІР ВІД 
Україна активно прагне отримати від США відомі крилаті ракети Tomahawk. Хоча остаточне рішення ще не ухвалено, ця перспектива вже викликала неабияке занепокоєння в росії. Після гучних заяв Дональда Трампа у липні 2025 року американські медіа почали обговорювати можливість передачі Києву цих ракет, які здатні досягти цілей у Москві чи Санкт-Петербурзі.
У вересні тема Tomahawk знову вийшла на перший план, особливо після позитивної зустрічі Володимира Зеленського з Трампом у Нью-Йорку. 28 вересня сенатор Джей Ді Венс підтвердив, що Україна офіційно звернулася до США з проханням надати ці ракети. Проте, за його словами, остаточне рішення ухвалюватиме Дональд Трамп, який, як наголосив Венс, діятиме насамперед в інтересах Сполучених Штатів.
Чому росія так занепокоєна можливим переданням “Томагавків”?
Tomahawk — це далекобійні крилаті ракети, розроблені у США. Хоча вони не є новинкою, ще за часів СРСР їх вважали серйозним стримувальним чинником проти можливих дій Радянського Союзу. Згодом ці ракети стали основною ударною силою під час операції “Буря в пустелі”, а також застосовувалися американцями в різних конфліктах — у Лівії, Афганістані, на Близькому Сході, в колишній Югославії та, зокрема, у 2025 році — в Ірані.
Після новин про можливе розміщення американських Tomahawk у Німеччині, росія через МЗС одразу виступила з погрозами про можливу “військову відповідь”. Про це 11 липня 2024 року в кулуарах саміту БРІКС заявив заступник міністра закордонних справ рф Сергій Рябков.
Чи може Україна отримати Tomahawk для ударів по росії?
Спроби України отримати далекобійні ракети Tomahawk від США почалися ще за часів адміністрації Байдена. 29 жовтня 2024 року The New York Times повідомило, що у секретній частині так званого українського “Плану перемоги” міститься запит на постачання цих ракет для Збройних Сил. За припущеннями, саме Tomahawk могли бути ключовим елементом згаданого в документі “неядерного пакета стримування”.
Втім, американське видання тоді ж повідомило, що Білий дім відхилив це прохання. А після перемоги Дональда Трампа на виборах і хвилі непередбачуваних заяв з його боку перспектива постачання ракет здавалася остаточно закритою. Але ситуація почала змінюватися після того, як президент США, за повідомленнями ЗМІ, усвідомив, що Володимир Путін його вводить в оману та ставиться до нього зневажливо. На цьому тлі в американській пресі знову заговорили про потенційну передачу Tomahawk Україні.
У липні 2025 року Дональд Трамп демонстрував несподівано стабільну та навіть проукраїнську позицію. Під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте 14 липня він прямо заявив, що США готові разом із союзниками забезпечити Україну серйозною зброєю, яка здатна суттєво змінити розстановку сил. Прозвучав сигнал, що війна в Україні більше не є лише “війною Байдена”, а тепер – і питанням відповідальності Трампа.
Щоправда, конкретних даних про те, яку саме зброю США готові надати, досі немає. Цим скористалися західні журналісти та інсайдери, які почали активно поширювати припущення — серед названих систем з’явилися PAC-3, JASSM, JASSM-ER, а згодом і Tomahawk.
Особливо гучною стала публікація The Washington Post, у якій стверджувалося, що Трамп, вражений ефективністю Tomahawk у нещодавній операції проти Ірану, серйозно розглядає можливість надати їх Україні. Зазначалося, що, навіть якщо цих ракет поки немає у відкритих списках американської допомоги, їх можна легко додати пізніше. Але варто уточнити: йшлося не про офіційний репортаж, а про колонку в розділі Opinions, автором якої є відомий публіцист Девід Ігнатіус. І хоч його ім’я має вагу у журналістських колах, стаття все ж спирається на анонімні джерела і не може вважатися достовірним підтвердженням планів Білого дому.
У вересні 2025 року тема отримала новий розвиток. Під час Генеральної асамблеї ООН президенти Трамп і Зеленський провели зустріч, яка, за оцінками спостерігачів, була напрочуд успішною для Києва. Жодних офіційних деталей не оприлюднили, проте згодом у розмові з журналістами Axios Зеленський натякнув, що Україна веде перемовини щодо отримання “надзвичайно потужної зброї”, яка здатна переломити ситуацію на фронті та змусити Кремль перейти до серйозних переговорів.
Цю заяву розшифрувало британське The Telegraph, яке повідомило, що Київ домагається саме постачання Tomahawk. Посилаючись на кілька анонімних джерел, видання стверджує, що нині — найкращий момент для досягнення згоди. Більше того, за інформацією The Telegraph, державний секретар США Марко Рубіо вже запевнив європейських партнерів, що зміну риторики Трампа варто сприймати як позитивний сигнал. Нібито сам президент США “серйозно обурений” поведінкою Путіна та вважає, що росія відкинула всі його зусилля щодо припинення війни, яка триває вже три з половиною роки.
Що кажуть експерти
Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик і співголова громадської ініціативи «Права справа», у коментарі «Комерсант Український» пояснив тактико-технічні аспекти і стратегічні наслідки використання українських засобів ураження, порівнявши їх з американськими ракетними системами.
«Але, на мій погляд, варто звертати увагу саме на тактико‑технічні характеристики», — заявив Снєгирьов.
Він навів порівняння двох систем:
«„Томагавк“ — дальність ураження (мається на увазі не морського базування) приблизно 1 600–1 700 кілометрів. Бойова частина — 500 кілограмів. Український „Фламінг“ — дальність ураження — 3 000 кілометрів. Бойова частина — 100–150 (кілограми). То поясніть мені, чому постійний акцент робиться на американських „вундерваффе“?»
Аналітик підкреслив, що якщо українська сторона заявляє про готовність масштабувати власне виробництво засобів ураження, то це змінює баланс можливостей. Снєгирьов наголосив на суверенному праві України вирішувати, де і як застосовувати власні засоби:
«Якщо мова йде про українські засоби ураження — то питання застосування по території російської федерації — це виключно суб’єктне право української сторони. Ми не питаємо дозволу у США, Німеччини, Франції чи Великої Британії. Ми приймаємо самостійне рішення на підставі розвідданих, які передають нам стратегічні партнери».
Чому Tomahawk лякають росію
За словами експерта, одна з причин — маневреність та низький профіль польоту крилатих ракет:
«Крилата ракета практично поза зоною уваги систем ППО: вона летить на дуже низькій висоті, повторюючи рельєф місцевості, і фактично не залишає помітного сліду, що робить її важкоуразливою для систем ППО».
Він також звернув увагу на помилкові сподівання російської сторони:
«Росіяни собі тішаться думкою, що при швидкості ракети до 800 км/год їх можна збивати бортами ВКС рф. Ну, як то кажуть, дурень думкою багатіє».
Снєгирьов підкреслив, що дальність і ТТХ українських засобів ураження значно перевищують подібні російські системи, а це — одна з причин паніки в російському медіа‑просторі.
Внутрішня дискусія щодо постачання західних ракет
Наостанок Снєгирьов повернувся до теми власного виробництва:
«Акцент треба робити виключно на українських засобах ураження. Якщо ми анонсували виробництво „Фламінга“ до 7 одиниць на добу (якщо я не помиляюся), то виникає питання: для чого знову лобіювати можливу передачу аналогічних систем з-за кордону?»
Tomahawk — ключові характеристики
Тип: стратегічна або тактична дозвукова крилата ракета
Клас: «земля—земля», «повітря—земля»
Виробник: Raytheon (США)
На озброєнні: з 1983 року
Вартість (2024 фінансовий рік): близько $1,87 млн (для найсучаснішої версії)
Дальність (залежить від модифікації): приблизно 870–2 500 км; класичні варіанти зазвичай мають радіус 1 600–1 800 км
Маса (залежно від варіанту): 1 180–1 500 кг
Швидкість: близько 880 км/год (дозвукова)
Боєголовка: варіанти — ядерна, касетна, бронебійна, напівбронебійна, бетонобійна, проникаюча
Вага боєголовки: приблизно 450 кг
Система наведення: DSMAC
Точність (залежно від модифікації): від ~5 до ~80 метрів
Можна запускати з підводних човнів, кораблів, наземних пускових установок і літаків.
Tomahawk — це сімейство ракет із кількома модифікаціями (приблизно дев’ять основних варіантів та їхні підвиди й оновлення). Найсучасніша версія — Block V — оцінюється близько $1,87 млн за одиницю; старіші моделі коштують значно дешевше — від приблизно $600 тис.
Запуски можливі з підводних човнів і надводних кораблів, з різних наземних платформ (від великих систем до компактних мобільних установок) і, у деяких конфігураціях, з літаків.
Однією з сильних сторін сімейства є модернізована система наведення DSMAC, яка тепер інтегрує елементи машинного зору й, як стверджують джерела, технології штучного інтелекту.
Суть підходу — у ракети є еталонне тривимірне зображення маршруту або місцевості з геоприв’язкою; під час польоту вона фотографує поверхню й порівнює кадр із пам’ятними зразками. Це підвищує точність до приблизно 5–10 м і робить систему більш стійкою до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
За схожими принципами працюють деякі українські ударні дрони для далекого ураження стратегічних цілей.
DSMAC і штучний інтелект у Tomahawk
Варто зазначити, що однією з переваг Tomahawk є оновлена система наведення DSMAC, що тепер використовує елементи машинного зору й алгоритми штучного інтелекту.
Хоча DSMAC застосовували в ракетах ще з 1990‑х років, ранні версії працювали в обмеженому режимі через технічні обмеження тих часів і не могли покривати весь маршрут польоту. Сучасна ж конфігурація поєднує еталонні тривимірні зображення місцевості з геоприв’язкою та можливістю порівнювати онлайн зроблені ракетою знімки з цими еталонами.
Це підвищує точність ураження до приблизно 5–10 метрів і робить систему менш уразливою до традиційних засобів радіоелектронної боротьби. Аналогічні підходи застосовують і деякі українські безпілотники для далекого ураження стратегічних цілей.
Чи можна збити Tomahawk і чим?
Так, Tomahawk можна перехопити. Оскільки це дозвукова крилата ракета, її потенційно здатні збити системи протиповітряної оборони та винищувачі, якщо такі наявні й правильно розгорнуті.
Найефективніша протидія — багаторівневе (ешелоноване) ППО, поєднання різних засобів захисту. Історично Tomahawk фіксувались як збиті в конфліктах в Іраку, Боснії та Сербії — причому там використовувалися радянські системи ППО та літаки. Однак у цих кампаніях США часто переборювали оборону супротивника масовим застосуванням ракет, що дозволяло встановлювати контроль над повітряним простором і діяти по окремих цілях.
Усе, що стосується Tomahawk, в цілому можна віднести й до російської близької за призначенням крилатої ракети «Калібр». Це також доволі простий у конструкції снаряд, який неодноразово піддавався перехопленню українськими засобами ППО. Водночас ворогу іноді вдавалося завдавати болісних ударів по Україні. Отже, у разі надходження Tomahawk на озброєння ЗСУ можна очікувати відповідних дзеркальних ударів із боку росії.
