Чому в Хіросімі та Нагасакі можна жити, а в Чорнобилі – ні: пояснення науковців
14 Серпня 12:07
Науковці пояснили принципову різницю між ядерними вибухами та аварією на атомній електростанції, яка визначає можливість проживання людей на забруднених територіях. Про це йдеться у статті видання IFLScience, пише «Комерсант Український».
Три найкатастрофічніші ядерні події XX століття відбулися в трьох містах – двох японських та одному українському. Усім відомо, що саме трапилося в кожному з цих випадків, проте менш зрозуміло, чому люди змогли повернутися до життя в Хіросімі та Нагасакі, але не в Чорнобилі.
Історія катастроф
На початку серпня 1945 року, наприкінці Другої світової війни, Сполучені Штати підірвали дві ядерні бомби над японськими містами Хіросіма та Нагасакі з інтервалом у три дні. Загалом повітряний наліт спричинив від 129 000 до 226 000 смертей, більшість з яких були цивільними особами.
У наступні роки багато вцілілих повідомляли про випадки лейкемії, а також інші види раку та жахливі захворювання. Вагітні жінки, які піддалися впливу вибухів, згодом зазнавали значно вищих показників викиднів та дитячої смертності.
Чорнобильська катастрофа сталася вночі 26 квітня 1986 року, коли несправний реактор вибухнув, викинувши небезпечні радіонукліди в атмосферу. Сила вибуху розкидала заражені речовини по всій Україні та інших частинах Радянського Союзу і Європи.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Ключові відмінності
У публікації зазначається, що головна відмінність між цими випадками полягає в природі самих катастроф – а точніше, у тому, як ядерний вибух може відрізнятися від вибуху ядерного реактора.
Як пише видання, бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі, були підірвані далеко над рівнем землі. Це максимізувало потужність вибухів, спричинивши більші негайні пошкодження, але також знизило рівні радіації. На відміну від цього, вибух у Чорнобилі, який був значно меншим і відбувся на рівні землі, викинув у атмосферу у понад 400 разів більше радіоактивного матеріалу.
Кількість ядерного палива
Автор зауважує також про кількість розщеплюваного матеріалу, використаного в кожному місці. Більшість ядерної зброї та ядерних реакторів працюють на збагаченому урані, що містить високі концентрації ізотопу урану-235.
У ядерній зброї мета полягає в максимізації кількості енергії, що вивільняється, шляхом споживання якомога більшої кількості урану якомога швидше. Бомба “Малюк”, скинута на Хіросіму, містила 64 кілограми урану, і його чистота становила лише близько 80 відсотків.
На відміну від цього, як зазначається у публікації, ядерний реактор використовує регулюючі стержні для поглинання додаткових нейтронів, щоб ланцюгову реакцію поділу можна було підтримувати з меншою інтенсивністю та значно довше. Чорнобиль містив близько 180 тонн палива.
Радіоактивні відходи
У статті написано, що ядерні реактори також генерують високі рівні ядерних побічних продуктів, які є надзвичайно радіоактивними. Найбільш шкідливими є цезій, йод та графіт.
У випадку з Чорнобилем вибух викинув цей матеріал в атмосферу та навколишнє середовище. Ці побічні продукти мають довгий період напіврозпаду, що означає, що вони залишаються шкідливими для людей значно довше.
Саме ці фактори, як зазначається у публікації, роблять Чорнобиль непридатним для проживання місцем і сьогодні.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
