Чому в Україні хочуть заборонити безпідставну утилізацію харчових продуктів та кому і як саме це допоможе
25 Березня 15:05
РОЗБІР ВІД 
В Україні має з’явитись розгалужена повноцінна система банків продовольства. Як і для кого, завдяки кому і чому вона працюватиме – з’ясовував «Комерсант Український».
12,7 мільйона людей або майже 36% населення України – саме стільки українців за даними Офісу координації гуманітарних справ ООН станом на 2025 рік потребують гуманітарної допомоги. Водночас, за даними Програми ООН з навколишнього середовища, щороку в Україні утворюється близько 2,75 млн тонн харчових відходів, значну частину яких можна було б врятувати від утилізації. Максимально зменшити кількість продуктів, які втрачаються, та максимально збільшити кількість людей, які могли б отримати допомогу, і має на меті створення в Україні системи банків продовольства. Відповідний намір було зафіксовано у Меморандумі про співпрацю між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Українською Федерацією Банків Продовольства.
Українська реальність
Нині мережа Української Федерації Банків Продовольства включає 5 регіональних банків продовольства – у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Одеській областях. Але надання допомоги лише цими областями не обмежується. Як розповіли у Федерації, разом із 48 партнерськими громадськими організаціями та більш ніж 1000 волонтерами вдається охопити практично всі неокуповані ворогом регіони. Основна діяльність фокусується на прифронтових та деокупованих територіях. Як приклад – Харківщина. Банк продовольства Харківської області очолює Наталія Раріна. Вона розповіла про те, як організовано роботу з надання продовольства:
«Недавно ми побували у Безлюдівській громаді Харківщини, у нас було 4 локації: село Васищеве, села Лизогубівка, Безлюдівка і Хорошеве. Їздили до малозабезпечених родин з дітьми. Ми приїхали, поспілкувалися, видали допомогу – десь 200 дітей її отримали. Це дитяче харчування, сухі сніданки, які дітки люблять, потім ще фрукти були, дитячі соки. Родини підтвердили отримання підписами, ми також склали відповідні фото- та відеозвіти. Ось так у нас все відбувається. Кілька таких виїздів за місяць буває».
Всього ж, як розповіли в Українській Федерації Банків Продовольства, у період з 2022 року по січень 2026 року до Харківської області було передано понад 720 тонн продовольчої продукції, допомогою було охоплено понад 310 тисяч осіб. Загалом за час роботи мережі Української Федерації Банків Продовольства вже розподілено понад 4613 тонн продуктів, допомогу отримали майже 2 мільйони українців.
Але потреби українців у продовольчій допомозі значно перевищують можливості організації. Тому саме масштабування існуючої мережі є однією з основних цілей розвитку в Україні системи банків продовольства. При чому це не єдина мета. Дмитро Шкрабатовський, Голова правління Української Федерації Банків Продовольства, пояснює на прикладах з власного досвіду.
«Процесс надання гуманітарної допомоги потребує системного підходу. Останній випадок у Львові був: приїхала вантажівка з гуманітарною допомогою. Громадська організація видавала цю допомогу. Я не можу сказати, наприклад, що ті люди, котрі брали допомогу, вони її не потребують. Але потім телефонують європейські донори і скаржаться, що «ми відправили, але ніякої звітності немає», і цікавляться: «чи не знаю я такої організації». Відповідаю: не знаю, що таке відбувалося. Потрібно ж всі ці запитання ставити перед тим, як надавати гуманітарну допомогу», – зазначає посадовець.
Вистачає й інших ситуацій, спричинених тими особливими обставинами, у яких нині доводиться жити та працювати українцям, і яких вдалось би уникати завдяки створенню цілісної системи, де між банками продовольства та постачальниками продуктів встановлено системні відносини. Продовжує Дмитро Шкрабатовський.
«Під час блекаутів, коли у нас на багатьох підприємствах через відсутність електроенергії холодильники не працювали, що часто робили підприємці? Просто закопували зіпсовані продукти. Але є й інший приклад роботи в умовах блекауту. У нас вже рік працює проєкт «Фудтрак». Це мобільна кухня, яка переміщується по регіонах, де є найбільша потреба у харчуванні людей в екстрених ситуаціях. Фудтрак працював в Харківській та Сумській областях. Останні два місяці – в Київській області. Фудтрак може робити до 17 000 обідів щоденно. Тобто, з одного боку, хтось закопував тонни м’яса, бо не знав що з ним робити, а з іншого – є фудтрак, завдяки якому можна готувати і оперативно щодня видавати тисячі обідів», – зазначає фахівець.
Наявність можливостей помножена на належну організацію – це теж шлях до зменшення кількості невикористаних продуктів і збільшення кількості тих, хто їх зможе отримати.
Українська перспектива
Який же вигляд матиме українська система банків продовольства. Як розповіли в Українській Федерації Банків Продовольства, організаційно вона складатиметься з трьох рівнів:
– координаційної організації, яка на загальнонаціональному рівні забезпечуватиме стратегічне управління системою, формуватиме стандарти роботи, координуватиме співпрацю з державою, бізнесом та міжнародними партнерами;
– регіональних – у кожній області України – банків продовольства, тобто логістичних та складських центрів, які акумулюватимуть продукцію від виробників та торговельних мереж, здійснюватимуть її сортування та розподіл;
– мережі партнерських організацій – благодійних та громадських організацій, які безпосередньо передаватимуть продукти людям та соціальним установам.
Основними джерелами наповнення банків продовольства можуть бути: надлишки виробництва харчових підприємств, непродані продукти торговельних мереж, продукція з короткими термінами придатності, товари зі зміненим пакуванням або маркуванням, гуманітарна допомога, пожертви компаній, ресторанів та аграрних виробників.
Важливо, що вся система працюватиме відповідно до практик Європейського Союзу та рекомендацій Європейської Федерації Банків Продовольства. Показово, що розповідаючи те, якою має бути українська система банків продовольства, Дмитро Шкрабатовський, Голова правління Української Федерації Банків Продовольства, постійно наводив приклади з європейської практики. І тут мова не лише про кількість таких банків продовольства, але й про якість та організацію роботи.
«В Європі банки продовольства мають відповідати певним критеріям: повинен бути склад з належним обладнанням, повинна бути холодильна камера для того, щоб приймати продукти харчування. Мають бути транспортні засоби та інше обладнання, яке відповідає встановленим вимогам. Тобто є система, розроблена Європейською Федерацією Банків Продовольства», – констатує Дмитро Шкрабатовський.
І важливою передумовою розвитку системи банків продовольства в Україні є імплементація у національне законодавство України норм Європейського Союзу щодо скорочення харчових втрат/відходів та безпеки продуктів харчування. Зокрема, йдеться про запровадження механізмів боротьби з харчовими відходами. Приміром, пропонується заборонити утилізацію продуктів, придатних до споживання, якщо існує можливість їх передачі на благодійність. Подібні механізми вже діють у країнах ЄС. Розповідає Дмитро Шкрабатовський.
«В Європі все працює на те, щоб мінімізувати утилізацію продуктів. Промовистий приклад – молочні продукти, які утилізувати дорожче, ніж виробити. А ще є відповідальність за утилізацію – штрафи», – наголошує фахівець.
У цьому зв’язку можна згадати хоча б Іспанію, де максимальний штраф за безпідставну утилізацію харчових продуктів може становити до 500 000 євро. І Україна, яка наближається до вступу в ЄС, має бути готовою до європейських вимог. Продовжує Дмитро Шкрабатовський.
«Чехія, коли вступала в Євросоюз і підписувала всі угоди з ЄС – а там були і великі штрафи за утилізацію – і ось коли відповідний закон набув чинності виробники самі прийшли до Міністерства аграрної політики і кажуть: це все чудово, але де банки продовольства? У них тоді було три банки продовольства і за рік вони зробили 15 банків продовольства під цю програму. У нас цього немає поки що. Але ми повинні готуватися. Ми зараз заходимо в імплементацію кластерів для вступу в Євросоюз. Так ось, четвертий і п’ятий кластери – це про екологію, продукти харчування. Законодавче регулювання Європейського Союзу включає в себе і обов’язок взаємодіяти з банками продовольства. Якщо їх не буде, тоді в Євросоюзі ставитимуть питання: як же ви протидієте утилізації продуктів харчування, як ви це впроваджуєте», – зазначає Дмитро Шкрабатовський.
Власне, четвертий переговорний кластер називається «Зелений порядок денний та стале сполучення», а п’ятий – «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». І якраз минулого тижня Україна та Євросоюз неформально на рівні експертів вже відкрили переговори за цими кластерами.
Ще одна новація, яка в процесі створення системи банків продовольства може «прописатись» і в Україні – це обов’язок співпраці з банками продовольства для великих супермаркетів. Принаймні, у низці європейських країн великі торговельні мережі зобов’язані передавати непродані продукти благодійним організаціям. Зокрема, у Чехії супермаркети площею понад 400 м² законодавчо зобов’язані передавати непродані продукти банкам продовольства.
Українські постачальники продуктів для нової системи банків продовольства зможуть також відчути і оцінити нові методи роботи з ними. Принаймні, до принципу добровільності може бути додано ще й зацікавленість та обов’язковість. Пояснює Дмитро Шкрабатовський.
«Зацікавленість постачальників, аби вони передавали продукти на благодійність, має підтримуватись податковими стимулами. Приміром, мова про ПДВ, тобто коли продукти передаватимуться в банки продовольства, то цей податок вони не сплачуватимуть – власне тому, що немає цієї доданої вартості. А ще виробники мають бути зацікавлені в тому, щоб не витрачати додаткові кошти на утилізацію продуктів. Власне, їм вигідно: ти телефонуєш, до тебе приїжджають, все документально оформлюється, продукти передаються, підприємець з себе списав і займається своєю діяльністю далі. В США з 1964-го року це все працює», – констатує фахівець.
В частині контролю за якістю продуктів, які поповнюватимуть банки продовольства, орієнтир також на європейські норми та міжнародні стандарти. Зокрема, стандарти НАССР (Hazard Analysis Critical Control Points). Ця система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках є міжнародно визнаним методом виявлення та управління ризиками, пов’язаними із безпечністю харчових продуктів. А ще пропонується запровадити два строки придатності для продуктів. Пояснює Голова правління Української Федерації Банків Продовольства Дмитро Шкрабатовський.
«У законодавстві варто передбачити, щоб просто на товарі були дві дати: строк продажу (sell by) – дата, до якої товар може бути реалізований у магазині, та строк придатності для споживання (best before/use by) – дата, до якої продукт залишається безпечним для споживання. Після завершення строку продажу продукція може передаватися банкам продовольства замість утилізації», – зазначає Дмитро Шкрабатовський.
Всі вищезгадані норми, які стосуються і визначення правового статусу банків продовольства, і запровадження механізмів боротьби з харчовими відходами, і створення податкових стимулів для передачі продуктів на благодійність, і відповідальності за утилізацію придатних до споживання продуктів, і впровадження двох типів строків для продовольчих товарів – визначено в розробленому Українською Федерацією Банків Продовольства, законопроєкті «Про банки продовольства». Зрозуміло, що він відповідає європейській практиці та рекомендаціям Європейської Федерації Банків Продовольства (FEBA). І саме ухвалення цього закону має стати ключовим у створенні в Україні повноцінної системи банків продовольства.
Автор: Сергій Василевич
