Чому Вучич заявив про загрозу нападу Хорватії, Албанії та Косова: суть конфлікту
15 Березня 21:18
РОЗБІР ВІД 
Вчора, 14 березня, президент Сербії Александар Вучич заявив, що країна готується до можливого нападу з боку Хорватії, Албанії та Косова.
Суть конфлікту та причини таких заяв начебто повʼязані з тристоронньою декларацією про співпрацю в галузі оборони, підписаною Хорватією, Албанією та Косовом 18 березня 2025 року.
Пакт між цими країнами передбачає створення регіонального оборонного союзу для зміцнення безпеки та спільної протидії можливим загрозам. Країни домовилися координувати замовлення зброї (зокрема американських систем), щоб знизити витрати та пришвидшити поставки.
Крім того, передбачається проведення спільних військових навчань, обмін досвідом та спільна підготовка кадрів у військових академіях.
Хорватія та Албанія (як члени НАТО) також у рамках угоди зобов’язалися підтримувати Косово на шляху до повної інтеграції в регіональні та європейські структури безпеки.
Декларація про безпеку цих країн не є закритим клубом – учасники заявили, що до неї можуть приєднатися інші держави регіону. Наприклад, запрошення отримала Болгарія.
Попри те, що Хорватія та Албанія є членами НАТО, Вучич офіційно заявляє, що Сербія підтримує “добрі відносини” з Альянсом хоча й продовжує дотримуватися політики військового нейтралітету та відмовляється від вступу до блоку.
Натомість Сербія звинувачує Хорватію у спробах підірвати внутрішню ситуацію в країні та втручанні у її справи протягом останнього року.
При цьому Вучич нагадує про наявність у Сербії сучасних систем озброєння, зокрема китайських гіперзвукових ракет.
Реакція НАТО та Хорватії на заяви Александара Вучича станом на 15 березня 2026 року є переважно стриманою. Обидві сторони відкидають звинувачення у підготовці нападу та називають їх інструментом внутрішньої політики Сербії.
Офіційний Загреб категорично заперечує будь-які агресивні наміри та називає заяви Вучича вигадкою.
У тому числі, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що теза про напад є “повністю сфабрикованою” для підтримки наративу в середині самої Сербії про зовнішню загрозу.
Хорватія також висловила тривогу через появу у Сербії китайських гіперзвукових ракет, назвавши їх наступальною зброєю, та пообіцяла обговорити це питання з союзниками по НАТО.
Натомість Генсек НАТО Марк Рютте підтвердив, що Альянс залишається відданим миру на Балканах, а місія KFOR у Косові продовжує виконувати свій мандат із забезпечення безпеки.
У НАТО також нагадали, що Хорватія та Албанія є надійними союзниками, які сприяють стабільності та миру у регіоні, а членство в Альянсі не заважає даним країнам мати додаткові оборонні угоди з третіми сторонами (як-от декларація з Косовом).
Офіційні представники Альянсу наголошують, що вирішення суперечок має бути політичним, а не військовим, і закликають сторони до прискорення діалогу. НАТО надалі фокусується на запобіганні ескалації, водночас посилюючи моніторинг через можливу мілітаризацію регіону.
