Чорнобильська “слонова нога” була настільки міцною, що для відколювання зразків використовували автомати Калашникова – науковці
16 Лютого 2025 12:11
“Слонова нога”, яка сформувалася під Чорнобильською АЕС недалеко від Прип’яті під час Чорнобильської катастрофи, була настільки радіоактивною, що лише кількох секунд, проведених поруч із нею, було достатньо, щоб у людини виникли лихоманка та нудота. Застигла маса з коріуму та інших матеріалів виявилася настільки міцною, що її зразки відколювали за допомогою автоматів Калашникова.
Про це пише IFLScience, передає Комерсант український 
.
Ця затверділа маса розплавленого матеріалу, названа «Слоновою ногою», лежить у підвалі під четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції, місця найстрашнішої ядерної катастрофи в Європі.
Сумно відомий інцидент стався вночі 26 квітня 1986 року на атомній електростанції імені В. І. Леніна поблизу українського міста Прип’ять. Через недосконалу конструкцію реактора та експлуатаційні помилки під час перевірки безпеки, реактор 4 перегрівся та вибухнув, викинувши величезну кількість радіоактивного матеріалу в навколишнє середовище.
Як випливає з терміну «розплавлення», подібний ядерний інцидент виділяє неймовірну кількість тепла, достатнього для того, щоб перетворити реактор і його паливні стрижні в суспензію, схожу на лаву. Згодом цей розплавлений коктейль із металу, піску й урану охолоджується й твердне у утворення, відомі як паливовмісні матеріали (FCM). Руїни Чорнобиля всіяні тоннами цього небезпечного матеріалу, але жодна з них не є настільки легендарною чи смертоносною, як «Слонова лапа».
Невдовзі після катастрофи він випромінював близько 10 000 рентгенів іонізуючого випромінювання на годину. Це неймовірна доза небезпечної радіації. Для контексту , вплив лише 500 рентгенів протягом 5 годин був би вірною смертю. Навіть короткочасне опромінення призведе до серйозної променевої хвороби.
Через природний радіоактивний розпад урану «Слонова нога» втратила частину своєї потужності настільки, що вчені, бригади очисників і фотографи змогли відвідати це місце через багато років.
Найвідоміше зображення “Слонової лапи” було зроблено в 1996 році Артуром Корнєєвим, казахстанським експертом-ядерником, якому доручили жахливу роботу з пошуку хибного палива в надрах Чорнобиля та вимірювання рівня радіації.
«Ми були першопрохідцями. Ми завжди були на передньому краї», — сказав 65-річний Корнєєв у 2014 році, розмовляючи з The New York Times .
Є непідтверджені відомості про те, що Артур Корнєєв помер у 2022 році у віці 73 років. Однак добре задокументовано, що на його пізні роки вплинули проблеми зі здоров’ям, пов’язані з радіаційним опроміненням у Чорнобилі – його зустрічі зі Слоновою ногою точно не допомогли.
«Радянська радіація — найкраща радіація в світі», — похмуро пожартував він.
Сфотографувати “ногу слона” – це не маленький подвиг, але отримати зразки з легендарного FCM ще важче. Спочатку маса матеріалу була настільки щільним, що вченим довелося використовувати автомат Калашникова, щоб відколоти шматки для аналізу.
Кілька джерел підтвердили це твердження, у тому числі доктор Борис Бураков , науковець Радієвого інституту імені В. Г. Хлопіна, який виступив із доповіддю на цю тему в 2013 році на Міжнародній зустрічі експертів з виведення з експлуатації та відновлення після ядерної аварії у Відні, Австрія.
Однак, подібно до зниження рівня радіації, «Слонова нога» з часом пом’якшилася. Сьогодні дослідникам більше не потрібен автомат Калашникова, щоб отримати в руки зразки.
«Тепер він більш-менш має консистенцію піску», — розповів Science у 2021 році Максим Савельєв з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій.
