Чи зможе держава загнати у рамки Telegram: де закінчується свобода слова і починається “чорний піар”?
9 Грудня 2024 16:12
РОЗБІР ВІД 
Телеграм-канали стали невід’ємною частиною нашого інформаційного простору. Часто вони першими за офіційні джерела повідомляють про початок і закінчення повітряних тривог, інформують про ситуацію в небі та події в різних регіонах. Саме з таких слів головної редакторки видання «Комерсант Український» Оксани Щербак розпочалася дискусійна панель на тему: TЕLEGRAM-ВІЙНИ в Україні: Як пережити кібербулінг та зберегти компанію. Історії бізнесу та позиція держави.
“Особливо в перші місяці війни Телеграм допоміг нам не відчувати інформаційного вакууму, оперативно дізнаватися, що відбувається навіть у найвіддаленіших куточках країни. Це був інструмент, який з’єднав суспільство”,
– зазначила Оксана Щербак
Разом із тим, медійниця звернула увагу на важливість критичного підходу до інформації в телеграм-каналах, адже вони можуть використовуватися в гібридній війні, часто не дотримуються авторських прав і працюють без належної реєстрації. Щербак закликала використовувати цей інструмент відповідально.
“Ніхто не вказує, або рідко вказує джерелову інформацію: яке саме видання, який автор провів те чи інше розслідування. Немає так само авторського права на використання відео- і фотоконтенту. Немало Телеграм-каналів не мають реєстрації як засіб масової інформації і не несуть відповідальності, до них не можуть бути застосовані санкції”,
– наголосила Оксана Щербак
Telegram: загроза чи можливість?
Галина Янченко, народна депутатка України та голова Парламентської спецкомісії із захисту прав інвесторів, підняла низку важливих питань, серед яких — ефективне регулювання діяльності Telegram-каналів, захист бізнесу від необґрунтованого тиску правоохоронних органів і роль репутації у сучасному бізнесі.
Парламентарка впевнена: ідея заборонити Telegram-канали виглядає нерозумною. На її думку, цей інструмент є нейтральним, а його роль залежить від того, хто і як його використовує.
«Я не вважаю, що Telegram потрібно забороняти. Цей інструмент відіграв важливу роль на початку повномасштабного вторгнення, коли через канали вдалося донести альтернативну інформацію до громадян на окупованих територіях і навіть до росіян»,
— зазначила Галина Янченко.
Водночас депутатка підкреслила, що проблема виникає, коли платформу використовують для поширення дезінформації або маніпуляцій. Депутатка згадала, що до Telegram існували так звані «зливні бачки» у вигляді сайтів, а тепер це — канали. Заборона платформ не вирішує проблеми, адже з’являтимуться нові механізми для подібної діяльності. Янченко також наголосила на важливості репутації як інструменту боротьби з дезінформацією:
“Бізнес має активно працювати над своїм іміджем, адже це ключовий елемент довіри, особливо в умовах, коли Телеграм-канали можуть бути використані як інструмент маніпуляцій”
Галина Янченко
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Як Telegram впливає на діяльність правоохоронців
В умовах сучасного інформаційного простору Telegram став не лише майданчиком для обміну новинами, але й інструментом, здатним впливати на державні процеси. Речниця Бюро економічної безпеки (БЕБ) Альона Матвєєва під час дискусійної панелі наголосила, що Телеграм-канали можуть перетворюватися на потужний інструмент маніпуляції, втручання в роботу правоохоронних органів та навіть публікації конфіденційної інформації.
Так, інформація з Телеграм-каналів іноді стає частиною оперативно-розшукових дій або кримінальних проваджень. Проте це лише початковий етап, і таких даних недостатньо для формування вироку, зазначає речниця БЕБ
«Навіть якщо одним із начебто доказів є публікація в Телеграм-каналі, для того, щоб передати справу до суду і вручити комусь підозру, треба зібрати купу інших доказів»,
— пояснила Альона Матвєєва.
Однак відкритість інформаційного поля створює труднощі в роботі слідчих. Нерідко повідомлення про обшуки чи розслідування потрапляють у публічний простір ще до того, як слідчі дії завершені.
«Наші представники Бюро економічної безпеки приходять на обшук, а телеграмами вже несеться. Ми, навіть якщо хотіли б уникнути коментарів, змушені реагувати, бо йдуть запити від медіа»,
— додала Альона Матвєєва.
«Чорний піар» як засіб впливу на репутацію
Матвєєва констатувала, що Telegram використовується для дискредитації не лише бізнесу, а й державних органів. Речниця БЕБ розповіла про кейси, коли канали розганяли недостовірну інформацію, що спричиняло репутаційні ризики для правоохоронців.
«Телеграм-канали публікують інформацію без посилань на жодні джерела. Вони можуть вказувати прізвища, назви компаній, не несучи за це відповідальності»,
— зазначила Альона Матвєєва.
Маніпуляції з фактами у резонансних розслідуваннях є частим явищем у Telegram-каналах. Зокрема, поширюють інформацію, що слідчі нібито затягують розслідування через особисту зацікавленість у його результатах. У реальності затримка виникає через судові процеси, які були поза контролем БЕБ, зазначає речниця БЕБ.
«Коли такі фейки розганяють анонімні джерела, громадськість швидко приймає їх за чисту монету. Це підриває авторитет не тільки конкретного органу, але й усієї правоохоронної системи»,
— зазначила Матвєєва.
Такі публікації не лише дискредитують діяльність органу, але й змушують правоохоронців відволікатися на спростування неправдивих заяв. Це витрачає ресурси, які могли б бути спрямовані на ефективне розслідування.
«Кожен фейк змушує нас готувати відповіді, які спростовують ці звинувачення. А це займає час і сили наших спеціалістів»,
— наголошує Матвєєва.
Як регулювати Telegram?
Речниця БЕБ наголосила, що для мінімізації репутаційних ризиків необхідно вдосконалювати механізми комунікації та оперативно реагувати на інформаційні атаки.
«Щоб виключити цей тиск телеграм-каналів на правоохоронні органи, нам потрібно налагодити конструктивну комунікацію та бути відкритими до громадськості»,
— підсумувала Матвєєва
Водночас заступник міністра культури та інформаційної політики України (2020 – жовтень 2024 р.), засновник Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко вважає, що заборона Telegram не є реалістичним або правильним шляхом. Замість цього необхідне поєднання регулювання та співрегулювання:
- Юридична реєстрація: Telegram-канали, які заробляють на рекламі, мають бути зареєстровані як бізнеси для забезпечення фінансової прозорості та сплати податків.
- Марковані реклами: Замовні матеріали повинні чітко позначатися як реклама, щоб споживачі могли відрізняти її від новин.
- Етичні стандарти: Створення та дотримання етичних кодексів для Telegram-каналів через співрегулювання з медіа-спільнотою.
- Переваги для легальних каналів: Легальні канали повинні мати доступ до державних заходів і акредитацій.
«Чим прозоріше працюють канали, тим більше довіри вони отримають. Регулювання має допомогти відокремити легальних гравців від тих, хто працює нелегально»,
— підсумував Шевченко.
Отже, в епоху цифрової інформації Telegram є одночасно джерелом новин та інструментом для ведення інформаційних війн.Тому державі важливо знайти баланс між боротьбою з дезінформацією та дотриманням принципів свободи слова.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
