Чинні штрафи за порушення мовного законодавства можуть бути посилені
20 Грудня 18:12
РОЗБІР ВІД 
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала Кабінету Міністрів України збільшити адміністративні штрафи за порушення мовного закону. На її думку, чинні санкції не виконують превентивної функції та не зупиняють порушників. Символічні штрафи не створюють достатнього стримуючого ефекту. Заплатити штраф часто дешевше, ніж привести діяльність у відповідність із законом. Що пропонує мовний омбудсмен та чи допоможе збільшення штрафів вирішити проблеми – розбирався «Комерсант Український».
Як заявила уповноважена із захисту держмови, кількість скарг на порушення в сфері обслуговування, реклами та інтернет-ресурсів зростає, а низький рівень відповідальності створює в порушників почуття безкарності.
«Неспіврозмірні штрафи не мотивують суб’єктів господарювання добровільно дотримуватися мовних норм. Посилення відповідальності необхідне для реального дотримання закону, поваги до державної мови як конституційної цінності та елементу національної безпеки», – вважає омбудсмен.
За порушення – від п’яти до дванадцяти тисяч гривень штрафу
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», за його порушення передбачена адміністративна та дисциплінарна відповідальність, а в окремих випадках – кримінальна. Штрафи накладаються на фізичних осіб-підприємців (ФОП), посадових осіб та юридичних осіб. Відповідальність регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 187-4, 188-46, 188-47, 188-48, 212-6).
Основні порушення та штрафи для бізнесу і сфери послуг (ст. 188-46 КУпАП)
Це найчастіші випадки, що стосуються сфери обслуговування та споживачів. Наприклад, відсутність українського варіанту цінників, інструкцій, вивісок, оголошень, англомовний інтерфейс сайту/додатку без української версії. Або ж відмова обслуговувати державною мовою.
Законодавець встановив чітку «вартість» ігнорування української мови в публічній сфері. Незалежно від того, порушено норми в кафе, на сторінках видання чи в кабінеті чиновника, санкції будуть однаковими:
Керівникам та підприємцям — штраф 5100–6800 грн.
Юридичним особам — штраф 10200–11900 грн.
Окрім цього, у всіх випадках проводиться конфіскація незаконних матеріалів — чи то вивіски, тиражі чи документи, що не відповідають закону.
Окрема стаття стосується громадян: публічне приниження державної мови карається штрафом у 5 100 – 6 800 гривень.
За мову можуть дати строк
Головний контролюючий орган – Уповноважений із захисту державної мови. Омбудсмен із мови проводить перевірки (за заявами громадян або планово), складає протокол про адміністративне правопорушення. Справи розглядають суди (місцеві адміністративні суди або судді одноосібно). Також перевіряти можуть співробітники Національної поліції та інших органів у межах своєї компетенції.
Для державних службовців, вчителів, лікарів та інших працівників публічної сфери, окрім штрафу, настає дисциплінарна відповідальність за місцем роботи. Це може бути догана, попередження про неповну службову відповідність, і в результаті – звільнення за неодноразове порушення.
Кримінальна відповідальність (ст. 336 КК України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх мовних ознак»), застосовується у разі зловмисного та умисного порушення, що носить систематичний і публічний характер. За це передбачений штраф від 5100 до 8500 грн, або виправні роботи до 2 років, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 5 років (за публічні заклики до порушення рівноправності). Але на практиці застосовується рідко, в основному у випадках відвертої мовної дискримінації чи провокацій.
Але часто першим кроком є попередження та видача припису про усунення порушення у встановлений термін. Штраф виписують, якщо порушення не усувається. За повторне порушення протягом року штрафи збільшуються.
За даними Опендатабот, кількість звернень щодо порушень мовного закону минулого року зменшилась – 1808 звернень громадян про порушення мовного закону. Це в 1,7 разу менше, ніж за аналогічний період 2023 року. Найбільше українці скаржилися на відсутність української версії сайту – 525 звернень або 29%. Обслуговування російською мовою стало причиною скарг у 288 або 16% звернень. Ще 14% або 247 порушень пов’язані з рекламою. Свіжих даних немає, тому судити важко, чи були порушення, які саме.
Не виключено, що зменшення скарг пов’язане з тим, що громадяни майже не порушують мовний закон. На жаль, мовний омбудсмен також не навела цифри щодо порушень, але заявила, що чинні штрафи недостатньо високі.
Мета закону – інтеграція мови в життя
За умови, що штрафи за порушення мовного законодавства в Україні й так істотні, особливо для бізнесу. Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще до набрання чинності штрафами виступив проти. На своєму Телеграм-каналі він заявив, що «це абсурд, бізнес зобов’язаний лише платити податки, і більше нічого, решта регулює ринок. Я не хочу нічого міняти по частинах у самому законі про мову, він весь кривий. Але пропоную просто скасувати ці штрафи і вирішити це питання таким чином, а не плодити донощиків».
Юристи теж відзначали, що мета впровадження закону не повинна бути каральною, а виключно стимулюючою, щоб забезпечити повсюдне функціонування української як державної мови у всіх публічних сферах життя.
«Формальний підхід замість реальних змін: Високі штрафи можуть призвести не до якісного переходу на українську мову, а до формального «відбивання» перевірок (наприклад, тимчасові стікери поверх тексту). Мета закону – інтеграція мови в життя, а не наповнення бюджету. У багатонаціональних регіонах жорсткі каральні заходи можуть сприйматися як примус і викликати відторгнення, що контрпродуктивно для мети консолідації суспільства. В умовах війни та економічних труднощів частина суспільства може сприйняти посилення штрафів як неправильний розподіл адміністративних ресурсів, коли є більш нагальні проблеми», – зазначає юрист Інна Ганжа.
З одного боку, для зловмисних та повторних порушників, які системно ігнорують закон, варло б суттєво підвищити штрафи. Для первинних та незначних порушень залишити попередження та розумні штрафи, вважає юрист. Але, перш за все, потрібно посилити роз’яснювальну роботу та зробити вимоги максимально конкретними, щоб у бізнесу не було спокуси порушити закон через неуцтво. Боротися не лише з наслідком (порушеннями), а й з причиною (нерозумінням або відсутністю можливостей).
У довгостроковій перспективі підвищення штрафів для системних порушників, ймовірно, необхідне для надання закону реальної сили. Однак це має бути частиною збалансованої політики, де головний акцент – на створенні умов для комфортного та природного дотримання закону, а не лише на покаранні. Без цього є ризик домогтися не поваги до мови, а лише зростання незадоволення та формального дотримання норм.
Автор: Алла Дуніна
