Де межа компромісів: які умови миру викликають спротив українців
3 Грудня 2025 15:58
РОЗБІР ВІД 
51,4% українців заявили, що готові вийти на вулиці, якщо під час переговорів із росією влада погодиться на неприйнятні компроміси. Це свідчать дані нового опитування Info Sapiens, проведеного на замовлення Центру «Нова Європа». «Комерсант Український» розбирався, як змінюється суспільне сприйняття можливих поступок та що саме українці категорично не готові віддати чи дозволити в рамках потенційної мирної угоди.
«Ядерна» гарантія: недовіра до зовнішніх обіцянок зростає
Українці другий рік поспіль називають розробку власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки. Так вважає 31,1% опитаних — майже стільки ж, як у 2024 році (31,3%).
Такий стабільно високий показник вказує на дві ключові тенденції:
- Розчарування в міжнародній підтримці та зовнішніх гарантіях — суспільство не вірить, що міжнародні домовленості можуть стримати росію.
- Усвідомлення асиметрії загроз — українці бачать, що саме наявність ядерної зброї дозволяє росії грати на страхах Заходу і сповільнювати ухвалення рішень щодо військової допомоги.
Схожа логіка простежується і в інших відповідях. Підтримка вступу до НАТО впала на 10% — з 29,3% до 19,4%, що демонструє кризу довіри до класичних моделей міжнародної безпеки.
Інші варіанти підтримані значно слабше:
- оборонний союз зі США — 10,2%,
- миротворча місія ООН — 6,4%,
- ядерний захист іншої держави — 7,8%.
Натомість зріс запит на присутність військ європейських країн в Україні — з 6,4% до 11,7%.
У підсумку: українці прагнуть самодостатності та максимально надійних механізмів оборони, де на першому місці — власна армія.
Переговори без гарантій: суспільство не вірить у «мир за будь-яку ціну»
Погляди українців на переговори з росією залишаються незмінними. 64,9% респондентів вважають, що Україна не повинна розпочинати переговори без отримання надійних гарантій безпеки від західних партнерів.
Цей показник практично повторює дані 2024 року (64,1%), що свідчить про стійкість суспільної позиції.
Водночас 30,7% українців готові підтримати переговори навіть без гарантій — цей сегмент дещо зріс, але все ще не впливає на домінуючу тенденцію.
Загалом настрої свідчать: ідея «переговорів заради переговорів» у суспільстві не працює.
Замороження фронту: більшість вважає, що росія нападе знову
Абсолютна більшість українців не вірить у можливість довготривалої паузи у разі замороження конфлікту.
86,7% респондентів прогнозують, що після короткої перерви росія знову атакує Україну.
Лише 9,5% припускають, що умовна «заморозка» дала б шанс на триваліший мир.
Отже, замороження лінії фронту суспільством не розглядається як реалістичний сценарій завершення війни.
Компроміси, які українці не приймуть
Закономірно високими лишаються показники щодо неприйнятності ключових російських вимог. Найбільше українці відкидають такі поступки:
- визнання окупованих територій російськими — 84,5%,
- скорочення Збройних сил України — 83,3%,
- надання російській мові статусу державної — 78,4%.
Попри певне пом’якшення поглядів за кілька останніх років, загальна логіка лишається незмінною: компроміси, що підривають суверенітет або обороноздатність, для українців неприйнятні.
Кожен другий українець готовий протестувати
Найбільш показовий індикатор — протестний потенціал.
51,4% опитаних заявили, що готові вийти на акції протесту, якщо влада погодиться на компроміси, які суспільство вважає неприйнятними.
Це один із найвищих показників за роки великої війни і сигнал про чітку межу, яку українці не дозволять перетнути.
«Українці не хочуть компромісів, які зроблять країну залежною»
Директор Інституту соціології НАН України, професор і доктор філософських наук Євген Головаха у ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» пояснив, чому готовність 51% українців протестувати проти неприйнятних поступок росії є вагомим показником і що насправді криється за цими цифрами.
Коментуючи результати свіжого опитування, Головаха наголосив, що суспільні настрої в Україні залишаються вкрай чіткими: громадяни не підтримують компроміси, які можуть поставити під загрозу незалежність або суверенітет держави.
«Ці цифри говорять про те, що така склалася громадська думка, що українці не хочуть йти на такі компроміси, які з України зроблять залежною. І росія досягне своєї мети. Ось тут 51% – це достатньо багато», — пояснює соціолог.
51% — протестний потенціал, який важко ігнорувати
За словами Головахи, понад половина населення, готова вийти на акції протесту в разі неприйнятних рішень влади, — це дуже високий показник для будь-якої країни.
«Це не означає, що вони всі вийдуть, зрозуміло, але це означає, що є такі настрої проти небажаних в суспільстві компромісів», — зазначає він.
Соціолог підкреслює: навіть декларативна готовність до протестів формує вагомий політичний сигнал владі та міжнародним партнерам про межі, які українське суспільство не готове перетинати.
«Російський варіант примирення українці не приймають»
Головаха нагадує, що результати різних досліджень протягом останніх років демонструють стабільну позицію українців щодо умов можливого примирення.
«Багато було опитувань, які свідчили, що російський варіант примирення українці не приймають. Переважна більшість. За нашими даними тільки 16% готові були б прийняти російські умови. Це свідчення того, що зараз у суспільстві панує атмосфера не прийняття російських забаганок. А вийдуть на протести чи не вийдуть – це вже інша річ», — каже він.
Такий низький рівень підтримки російських пропозицій свідчить про те, що в суспільстві зберігається атмосфера неприйняття російських вимог та забаганок.
Вербальна і реальна поведінка: важлива різниця
Соціолог зауважує, що декларована готовність до дій не завжди переходить у реальні масові протести. Це природний ефект, що багаторазово підтверджений дослідженнями.
«Є суттєва різниця між так званою вербальною поведінкою і реальною, коли люди діють. Багато разів ми у цьому пересвідчувалися», — пояснює Головаха.
Втім, він наголошує: коли йдеться про громадську думку, важливим є не лише те, скільки людей реально вийде на вулицю, а й те, що вони готові заявити про свій протест.
«Як для протестів, це багато»
Підсумовуючи, Головаха підкреслює, що 51% готових протестувати — це критично високий рівень протестних настроїв.
«Зрозуміло, багато. Це ж не просто вони задоволені-незадоволені. Це вони кажуть, що вони хочуть протестувати. Це багато. Як для протестів настрої – це багато», — резюмує експерт.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
