Депутати пропонують карати публічних осіб за сприяння шахрайству
11 Липня 2025 18:47
РОЗБІР ВІД 
Депутати пропонують посилити боротьбу з шахраями та внесли законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за інформаційне сприяння шахрайству, а також передбачає відповідальність публічних осіб і медіа, які використовують свої платформи для агітації на користь сумнівних схем. Крім того, він зобов’язує медіа та публічних осіб уважніше перевіряти інформацію, яку вони поширюють у публічному просторі.
У деталях розбирався «Комерсант Український».
Автор законопроєкту, нардеп Сергій Власенко, зазначає, що в останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до використання медійного впливу відомих публічних постатей, лідерів думок, блогерів, журналістів і ЗМІ для популяризації діяльності, що надалі, на жаль, виявляється шахрайством. Це охоплює фіктивні благодійні збори, псевдоінвестиційні проєкти, продаж неіснуючих товарів, «схеми швидкого збагачення» тощо.
«Публічні особи часто свідомо або з нехтуванням обов’язком перевірки інформації виступають «особами довіри» у таких кампаніях — зокрема в рекламі, телеефірах, блогах, інтерв’ю чи дописах у соцмережах. Це призводить до того, що громадяни, довіряючи авторитету публічної особи чи ЗМІ, передають кошти або вступають в інші правовідносини, не усвідомлюючи їх шахрайський характер», — пише автор.
Резонансним став випадок із Назарієм Гусаковим, який організував публічний збір коштів нібито на своє лікування. До збору активно залучалися відомі особи, які без перевірки поширювали цю кампанію в соцмережах і медіа.
Декілька відомих українських платформ опублікували оголошення без перевірки документів або джерел, що підтверджували потребу у лікуванні. Коли згодом з’ясувалося, що кампанія шахрайська, жодне з видань не визнало свою провину, не заявило про помилку і не перепросило перед постраждалими.
«Усе це тому, що на сьогодні Кримінальний кодекс України не передбачає відповідальності за участь у поширенні шахрайських закликів, якщо особа формально не є організатором злочину. Ця лакуна дозволяє публічним фігурантам шахрайських інформаційних кампаній уникати будь-якого покарання, навіть якщо їхня участь була вирішальною для впливу на масову аудиторію», — зазначає Власенко.
Законопроєкт пропонує доповнити ККУ новою статтею 1901 «Сприяння шахрайству через інформаційне поширення»:
- Участь у рекламі, публічних закликах або агітації (збір коштів, інвестиції, продаж тощо), що пізніше визнано шахрайством,— карається штрафом від 1 000 до 1 500 НМДГ (1 370 000–2 055 000 грн) або обмеженням волі до 3 років.
- Якщо таке вчинено повторно, групою, з використанням медіаресурсів/соцмереж з аудиторією понад 10 000 осіб,— штраф 2 000–3 000 НМДГ (2 740 000–4 110 000 грн) або позбавлення волі на 3–5 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
- Утриматися від покарання можна, якщо особа доведе, що діяла на підставі офіційно правдивої інформації або у співпраці з держорганами.
Прийняття закону дозволить:
- мінімізувати роль публічних осіб у поширенні неперевіреної інформації;
- посилити юридичну відповідальність ЗМІ, інфлюенсерів, рекламодавців;
- захистити майнові права громадян;
- підвищити стандарт інформаційної безпеки та відповідальності в медіапросторі.
Інвалід-мільйонер підставив багатьох
Скандал довкола 31-річного львів’янина Назарія Гусакова: роками він збирає кошти на лікування, але не звітує про їх використання, після чого його запідозрили в непрозорих донатах, покерних ставках і виведенні коштів через криптогаманці.
Назар має рідкісну генетичну хворобу — СМА, і лікування коштує дуже дорого: препарат «Еврісді» — близько 25 000 € на місяць, дешевші аналоги — близько 5 000 €. Він активно вів кампанію в соцмережах і звертався до медійних осіб. Його підтримували «Українська правда», «НВ», «Бігус.Info», а також блогери Сергій Стерненко та Ігор Лаченков. Прямо фінансував — ЛМР: у червні 2024 року на лікування виділено 3,5 млн грн через міську програму.
Незважаючи на бюджетну підтримку, Назар продовжував збирати приватні кошти на лікування та інші потреби. Адже на пенсію виживати важко.
Розголос набув великого резонансу: втрутився президент. Зеленський повідомив, що перевіряються дані, залучено щонайменше чотири фінустанови та кілька цифрових сервісів, встановлюється коло постраждалих. Президент закликав «відновити справедливість і не допустити дискредитації волонтерства як такого».
Поліція провела обшуки у Львові й Києві за місцем проживання Гусакова, його друзів та знайомих, на чиї картки збирали гроші, а один із них допомагав виводити донати в крипті. Відкрито справу за статтями про шахрайство та відмивання коштів.
Не довіряй — перевіряй
Як зазначає юрист Юрій Васильєв, ідея — змусити публічних людей нести відповідальність за поширену інформацію. Адже наразі відповідальність за неправдиву інформацію несуть лише ЗМІ (Закон «Про інформацію»). У випадку наклепу, дезінформації або шахрайства можливі наслідки — від спростувань до судових позовів. З іншими особами — складніше.
«Якщо блогер чи публічна особа не знали, що гроші збирають шахраї, вони несуть лише репутаційні втрати: громадський резонанс, критика, втрата довіри. Ідеально — перепросити, розповісти, що сталося, допомогти повернути кошти. Юридичних наслідків не буде, якщо не було особистої вигоди або якщо вони самі стали жертвами обману. Насправді постраждалі можуть спробувати подати до суду, якщо блогери не перевірили інформацію або ігнорували попередження, але таких випадків на практиці поки що не було», — зазначає Васильєв.
Інша справа — якщо за рекламу шахраїв отримали частину коштів (процент або «відкат») — це кваліфікується як співучасть у шахрайстві (ст. 190 ККУ). Найкращий захід — ретельно перевіряти інформацію перед тим, як її поширювати, тоді не потрібно буде потім червоніти чи виправдовуватися.
Авторка: Алла Дуніна
