Держбюджет профінансував пластичні операції: аудит виявив корупційні “схеми” в лікарнях
27 Серпня 22:17
Понад 240 млн грн державного бюджету безпідставно отримали медичні заклади, які працювали за програмою медичних гарантій. Такі дані оприлюднила Державна аудиторська служба України (ДАСУ) за підсумками ревізій, проведених у 2023 – 2025 роках, передає «Комерсант Український».
Перевірки стосувалися закладів охорони здоров’я, які мали укладені договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
Загальна сума неправомірно отриманих коштів склала 242,7 млн грн. Йдеться про оплату медичних послуг, які або не надавалися взагалі, або надавалися частково й не в повному обсязі, як передбачено контрактами з НСЗУ. Причиною таких зловживань аудитори називають недобросовісність посадових осіб медичних установ, які свідомо маніпулювали звітною інформацією та порушували умови договорів з НСЗУ.
Механізми махінацій були доволі типовими. Серед найпоширеніших порушень:
- надання до НСЗУ неправдивих відомостей про наявність обладнання та медичного персоналу;
- внесення фіктивних даних до електронної системи охорони здоров’я щодо кількості та переліку наданих послуг;
- завищення статистики або дублювання записів з метою збільшення фінансування з держбюджету.
Наприклад, один із закладів отримав 7,6 млн грн на надання реабілітаційних послуг, хоча не мав відповідного відділення, а також необхідного штату лікарів. В іншому випадку 2,2 млн грн виплатили за амбулаторний гемодіаліз, який не надавався: відсутні були як апарати, так і нефрологи. Ще один заклад отримав 2 млн грн за хірургічні втручання, які пацієнти оплатили власним коштом. Ці випадки вказують не лише на недбалість, а й на цілеспрямовані зловживання з боку медичних адміністрацій.
Особливе обурення викликав факт, коли бюджетні кошти спрямували на пластичні операції з естетичною метою. Молоді жінки отримували хірургічну допомогу для покращення зовнішності — послуги, які не входять до гарантованого пакета, і тим паче не повинні фінансуватися коштом платників податків.
У ДАСУ зауважують, що більшість виявлених порушень стали можливими через недосконалу систему контролю з боку НСЗУ та недостатню перевірку правдивості даних, поданих медичними установами. У багатьох випадках аудити виявляли, що дані про фахівців або обладнання формально були внесені до електронної системи, але на місці ці ресурси були відсутні або непридатні до використання.
Водночас НСЗУ неодноразово зверталася до Міністерства охорони здоров’я з пропозиціями посилити моніторинг, зокрема впровадити жорсткіші механізми верифікації персоналу, автоматичні звірки наданих послуг та перехресну перевірку медичних записів. Проте повна реалізація таких механізмів досі залишається на рівні проєктів.
Станом на сьогодні за результатами проведених ревізій 68,7 млн грн заклади охорони здоров’я вже добровільно повернули до державного бюджету. За іншими випадками порушень матеріали передали до правоохоронних органів, а також проінформували НСЗУ, яка безпосередньо здійснювала оплату за наданими послугами.
Читайте також: Масштабні корупційні схеми в Україні: хто і на чому заробляв у 2024 році (відео)
Зловживання в рамках програми медичних гарантій стали можливими після реформи фінансування медицини, запущеної у 2018 році. Ця реформа передбачає перехід до моделі “гроші йдуть за пацієнтом”, але подібні випадки показують, що без адекватного аудиту й ефективної цифрової прозорості зловживання будуть лише множитися.
Крім того, у ДАСУ звертають увагу на ризики для іміджу України перед міжнародними донорами. Значна частина фінансування НСЗУ здійснюється коштом кредитних та грантових коштів міжнародних організацій (наприклад, Світового банку), тому випадки нецільового використання бюджетних коштів можуть мати й політичні наслідки.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
У НСЗУ пообіцяли найближчим часом оновити механізми контролю та перевірки, а також ініціювати внесення змін до нормативної бази, яка ускладнить можливість для подібних махінацій у майбутньому.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
