Держетнополітики просить депутатів не ганьбитися. Що не так із законопроєктом про заборону московської церкви?
25 Липня 2024 15:50
ЕКСКЛЮЗИВ
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті закликає Верховну Раду усунути до другого читання законодавчий спам та іншу нісенітницю у законопроєкті про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих з російською православною церквою. «Комерсант Український» розібрався, що обурило Держетнополітики та чому не підтримують проєкт закону релігієзнавці.
У Держетнополітики заявили, що народні депутати не дослухалися думки фахівців, які спільно з комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики працювали над покращенням змісту законопроєкту до другого читання. У результаті парламентарії відкинули абсолютну більшість правок.
“До другого читання до законопроєкту №8371 було подано понад 1200 поправок, серед яких, поряд з конструктивними пропозиціями, була велика кількість законодавчого спаму, відвертих нісенітниць, конструкцій, які перекручували первісний задум проєкту закону, а також пропозицій, не приховано спрямованих на повне знищення законопроєкту, на неможливість його реалізації й, зрештою, на дискредитацію України на зовнішній арені”, – Держетнополітики.
“Дотепер не вдалося вичистити законопроєкт від відвертої совєтчини та недолугостей”, зазначають у відомстві. Наприклад, законопроєкт досі містить такий припис: ті, хто хочуть встановити зв’язки із забороненою релігійною організацією, тобто російською церквою, повинні взяти на це спеціальний дозвіл у ДЕСС. Тож у відомстві ставлять риторичне питання: яку саме ситуацію регулює цей припис та хто у здоровому глузді встановлюватиме зв’язки з організацією, яка стала продовженням злочинного режиму рф. Хто, як і навіщо даватиме на це дозвіл?
Законопроєкт № 8371 повертає країну в часи атеїзму
Релігієзнавиця Людмила Філіпович спеціально для «Комерсант український» роз’яснює, якщо в першому читанні проєкт закону про заборону московської церкви був ліберальний, то після проходження через комітет там з’явилися норми далекі від демократії, свободи совісті та віросповідання.
«Загальне враження, що ми котимося в найгірші часи панування атеїстичної держави, яка вміла розмовляти з церквою лише мовою заборон, переслідувань, наказів тощо», — релігієзнавиця Людмила Філіпович
В юридичному полі України є достатньо законів, якими користуються правоохоронні органи та прокуратура, коли висуває ті чи інші звинувачення, каже релігієзнавиця. Людмила Філіпович наводить приклади, коли закону було достатньо. Зокрема, щоб арештувати Павла Лебідя і притягнути до відповідальності Запорізького митрополита УПЦ МП Луку. Головне — грамотно підготувати матеріали, посилаючись на чинні закони, норми. Зокрема, державна зрада, колабораційна діяльність, створення злочинної організації та участь в ній. Притягати по статті «розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті».
«Треба діяти точково. Винний священник, єпископ тощо — збирайте доказову базу, висувайте підозру, судіть. Яка різниця, якої віри хлопці, які палили військові автівки у Львові? Співпрацюєш з рф, складаєш списки на вчителів, медиків — відповідай за це. Не тому, що ти православний священник, а тому, що ти сволоч», — Людмила Філіпович
Цей законопроєкт має швидше політичний характер, каже релігієзнавиця. Та й не впевнена, що він взагалі буде діяти в юридичному полі.
За словами Філіпович, документ спрямований проти величезної кількості суб’єктів правових відносин. Також нагадує, у нас сьогодні понад 8 тисяч парафій, 12 тисяч священників і монахів, мільйони вірян. Як цей закон справиться з такою кількістю людей, які, на думку депутатів, порушуватимуть його? – ставить, вочевидь, риторичне питання релігієзнавиця.
Чи вирішить законопроєкт проблему всередині православ’я?
Усі 30 років для нас були програшними роками, впевнена релігієзнавиця Людмила Філіпович. Адже буквально під носом у нас були антиукраїнські ЗМІ, такі як Спілка православних журналістів чи газета «Русь державная».
«Через 30 років з’явилося політичне замовлення і раптом СБУ викрила мережу ФСБ під прикриттям УПЦ МП. А 30 років не помічали? Ковтали все це? Я можу по прізвищах назвати, хто сьогодні працює проти України, впродовж 30 років», — Людмила Філіпович
Тож релігієзнавиця впевнена, закони, які щось забороняють, погано діють. Запропонований законопроєкт не розв’яже проблему всередині православного конфлікту, розділення на дві церкви, каже Філіпович. За словами релігієзнавиці, документ недопрацьований, бо до його написання долучилися люди, які погано знають історію церкви, релігію, не орієнтуються в особливостях релігійного життя.
Законодавство в питаннях релігії безсиле?
Треба працювати з людьми. Потрібна колосальна інформаційна, роз’яснювальна і просвітницька робота, каже релігієзнавиця Людмила Філіпович. Священник УПЦ МП, який тримається за свою парафію, тому що це єдине для нього джерело прибутку, не зацікавлений в цьому.
«Із 8,5 тисяч парафій лише 500 від початку повномасштабного вторгнення перейшло до ПЦУ. А решта не хоче переходити. Треба думати системніше, викликати топменеджерів, кризових менеджерів, які б попрацювали з однією, з другою стороною», — Людмила Філіпович
Мають добре працювати прокуратура, СБУ, поліція. Втім, найбільш ефективними релігієзнавиця вважає фінансові санкції та штрафи.
Яка доля законопроєкту про заборону московської церкви
Законопроєкт №8371 перенесли на серпень. Втім, Філіпович сумнівається, що депутатам вдасться проголосувати за документ навіть до кінця літа.
Ба більше, міжнародна юркомпанія Amsterdam & Partners LLP зголосилась захищати права Української Православної Церкви на благодійній основі. Адвокат Української Православної Церкви Боб Амстердам заявив, що в Європі не може бути місця законам, які забороняють релігію та відвідав Україну, щоб зустрітися зі своїм клієнтом – Українською Православною Церквою.
Нагадаю, на засіданні Верховної Ради 23 липня частина народних депутатів заблокували трибуну з вимогою ухвалити законопроєкт про припинення діяльності УПЦ (МП) в Україні. За словами народного депутата Микити Потураєва, негативний відгук Держслужби став сюрпризом для нього. Мовляв, там сказали, що все погодили. Тож висновок його обурив.
Голова ВРУ Руслан Стефанчук, своєю чергою, заявив, законопроєкт значно змінився до другого читання і деякі колеги не погоджуються з усіма змінами. Потрібне доопрацювання. Наступне засідання парламент розпочне з заборони московської церкви.
Автор — Анастасія Федор
