Дешева нафта й дорогі війни: як курс рубля та ціни на енергоносії тиснуть на Кремль
24 Листопада 2025 20:38
За розрахунками агенції Reuters, у листопаді 2025 року доходи російського бюджету від нафти й газу можуть просісти приблизно на 35% у річному вимірі, до близько 520 млрд рублів, тобто орієнтовно 6,6 млрд доларів. Йдеться про надходження від експортного мита, податку на видобуток корисних копалин та пов’язаних платежів, які традиційно формують значну частину федеральних доходів РФ, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал медіа.
Якщо дивитися ширше, за перші 11 місяців 2025 року сукупні нафтово-газові доходи можуть упасти приблизно на 22% — до близько 8 трлн рублів. Це помітний розрив із початковими планами: Мінфін РФ закладав близько 10,94 трлн рублів, а потім уже змушений був знизити прогноз до 8,65 трлн. Фактичні надходження, судячи з оцінок Reuters, можуть виявитися ще нижчими навіть за оновлений план.
На тлі рекордних військових і оборонних витрат це означає, що Кремль входить у фазу жорсткішого бюджетного вибору: урізати видатки, більше запозичувати або шукати додаткові джерела доходів.
Ціни на нафту та курс рубля: подвійний удар по виторгу
Ключових факторів падіння два: глобальні ціни на нафту й курс рубля до долара.
Середня ціна російської нафти, яка використовується для розрахунку податків, за даними Reuters, знизилася до близько 57,3 долара за барель проти 68,3 долара роком раніше. Тобто навіть без зміни обсягів експорту Росія отримує менше валютного виторгу з кожного бареля.
Другий фактор — зміцнення рубля. Якщо торік курс був у середньому близько 91,7 рубля за долар, то зараз — приблизно 81,1. Для російського бюджету це не плюс, а мінус: експортний виторг заходить у доларах чи євро, а витрати йдуть у рублях. Коли російська національна валюта міцнішає, за той самий обсяг експорту держава отримує менше рублів у перерахунку.
Разом падіння доларової ціни на нафту та зміцнення рубля “стискають” рубльовий грошовий потік, навіть якщо фізичні постачання нафти й газу на світові ринки залишаються приблизно сталими.
Чому це боляче для російського бюджету
Нафтово-газові доходи лишаються одним із головних джерел наповнення російського бюджету – орієнтовно чверть усіх надходжень. Саме їх коштом держава фінансує значну частину оборонних витрат, соцвиплат і підтримки регіонів.
Коли ці доходи падають на третину за місяць і більш ніж на п’яту частину за рік, виникає кілька ризиків.
По-перше, бюджетний дефіцит може виявитися вищим за офіційні плани. Це змушує уряд або скорочувати “непріоритетні” видатки, або нарощувати запозичення на внутрішньому ринку, або активніше витрачати кошти з Фонду національного добробуту.
По-друге, зростає чутливість бюджету до подальших коливань цін на нафту та санкцій. Нові обмеження на російський експорт, ускладнення логістики, додаткові знижки для покупців з Азії можуть ще більше вдарити по доходах.
По-третє, політичний простір для маневру звужується: чим менше «надлишкових» доходів, тим важче Москві одночасно фінансувати війну, утримувати лояльність еліт і підтримувати мінімальний рівень соціальної стабільності.
Нафтовий гаманець Кремля худне: що це означає для України
Для України ця динаміка — важливий, хоч і непрямий, елемент економічного фронту. Зниження нафтово-газових доходів обмежує ресурсну базу агресора. Менше грошей у бюджеті РФ означає менший запас міцності для тривалої війни, більше внутрішніх конфліктів за розподіл коштів і вищу залежність від зовнішніх покупців енергоносіїв.
Водночас не варто переоцінювати короткостроковий ефект. Навіть 8 трлн рублів нафтово-газових доходів — це все ще величезна сума, яка дозволяє Кремлю продовжувати фінансувати армію та ВПК. Окрім того, Москва намагається компенсувати падіння доходів через скорочення імпорту, зміцнення податкового тиску всередині країни та розширення співпраці з країнами, що не приєдналися до санкцій.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Для світового ринку нафти поточна ситуація означає посилення конкуренції між постачальниками. Щоб утримати обсяги експорту, Росія змушена продавати нафту з дисконтом щодо еталонних марок. Це створює додатковий тиск на ціни в сегменті дешевих блендів і водночас стимулює імпортерів (особливо в Азії) жорсткіше торгуватися за умови контрактів.
Україна, яка прагне нарощувати власний видобуток газу і посилює енергетичну інтеграцію з ЄС, отримує в такій конфігурації окреме вікно можливостей. Послаблення ресурсної бази РФ, поступова переорієнтація ЄС на альтернативні джерела енергії та розширення санкційного треку формують довгостроковий тренд на скорочення російської частки в європейській енергетиці.
У підсумку розрахунки Reuters демонструють: «нафтова рента» Росії більше не є гарантованим і стабільним джерелом наддоходів. Поєднання нижчих цін, зміцнення рубля та санкційного тиску робить бюджет РФ значно вразливішим, ніж кілька років тому. Для України це не привід для самозаспокоєння, але чіткий сигнал: економічний тиск на агресора працює й поступово зменшує його можливості вести довгу й дорогу війну.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
