Дезертирство та СЗЧ: рекордні показники військових проваджень від початку вторгнення
27 Серпня 14:39
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році й до липня 2025-го правоохоронні органи зареєстрували понад 185 тисяч кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення військової частини (СЗЧ) та понад 50 тисяч проваджень за статтею про дезертирство.
Про це повідомив Офіс генерального прокурора у відповіді на запит «Української правди», передає «Комерсант Український».
Статистика за роками
За статтею 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби):
- у 2022 році зареєстровано 347 проваджень,
- у 2023-му — 6 641,
- у 2024 році — вже 67 840.
Найбільший сплеск відбувся у 2025-му: лише за перші 7 місяців року відкрито 110 511 проваджень.
Загалом від початку війни їхня кількість сягнула 185 339 справ, у 15 564 з них уже повідомлено про підозру.
За статтею 408 ККУ (дезертирство) з 2022 по липень 2025 року зареєстровано 50 058 кримінальних проваджень, з яких у 1248 випадках повідомлено про підозру.
Контекст
Юристи пояснюють, що стаття 407 ККУ охоплює ситуації, коли військовослужбовець самовільно залишає частину або не повертається вчасно зі служби. У той час як стаття 408 — дезертирство — передбачає повне ухилення від військової служби з наміром більше до неї не повертатися.
Зростання кількості проваджень пов’язують як із виснаженням армії після більш ніж трьох років активних бойових дій, так і з новими механізмами контролю, які дозволяють правоохоронцям швидше реєструвати факти порушень військової дисципліни.
Після початку повномасштабної війни Україна посилила кримінальну відповідальність за військові злочини.
У січні 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8271, який суттєво підвищив покарання за самовільне залишення частини, дезертирство, непокору та інші порушення військової служби. Документ набув чинності у березні того ж року.
Зміни передбачили:
- посилення санкцій — відтепер більшість злочинів караються реальними строками позбавлення волі без можливості умовного звільнення;
- зменшення ролі суддів у пом’якшенні вироків — фактично вони позбавлені можливості звільнити військовослужбовців від покарання з випробувальним строком;
- більш чітку кваліфікацію між СЗЧ і дезертирством, що дозволило правоохоронцям активніше реєструвати справи.
Закон викликав дискусію: частина військових юристів і правозахисників застерігала, що надто суворі санкції можуть призвести до переповнення в’язниць та не враховують обставин, у яких опиняється військовослужбовець на фронті. Водночас військове командування наполягало, що без жорсткої дисципліни армія не зможе ефективно діяти.
