До ВР повторно внесли законопроєкт про легалізацію мікробізнесу без ФОП: що пропонується
23 Лютого 13:21
РОЗБІР ВІД 
До ВР знову внесли на розгляд законопроєкт про легалізацію мікробізнесу без реєстрації ФОП. Мета законопроєкту – закріпити правовий статус домогосподарства як суб’єкта підприємницької діяльності та створити умови для його розвитку як основи малого і середнього бізнесу. Та чи є шанси, що його ухвалять депутати, розбирався «Комерсант Український»
В Україні досі немає законодавчого визначення домогосподарства як суб’єкта правовідносин, хоча воно є базовою економічною одиницею, наголошують автори законопроєкту, написаного та поданого на розгляд ще у жовтні 2022 року.
Метою законопроєкту є закріплення в українському законодавстві суб’єктності за домогосподарством (домоекономікою) з одночасним забезпеченням податковими та економічними пільгами, що призведе до активізації економічної діяльності населення та зростання доходів громадян.
Законопроєктом пропонується здійснювати підприємницьку (економічну) діяльність домогосподарством без реєстрації фізичної особи – підприємця за умови:
- подання річної податкової декларації домогосподарства;
- ведення такої підприємницької (економічної) діяльності лише членами домогосподарства;
- річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не перевищує суму 8 мільйонів гривень.
А до видів підприємницької (економічної) діяльності, дозволеної до здійснення без реєстрації фізичної особи – підприємця, належать:
- перукарські та косметологічні послуги;
- юридичні консультації;
- послуги домашньої прислуги;
- догляд за хворими або немічними особами;
- надання індивідуальних уроків (репетитор);
- індивідуальне виховання дітей (гувернер);
- послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням;
- ремонт взуття, одягу, побутових текстильних та трикотажних виробів, килимів та килимових виробів, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, меблів, радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури, електропобутової техніки та інших побутових та офісних приладів, годинників, інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
- технічне обслуговування та ремонт музичних інструментів;
- послуги з прання та прасування білизни та інших текстильних виробів;
- роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків та на ринках;
- послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
- послуги з перевезення вантажу;
- діяльність у сфері ресторанного господарства;
- послуги з естетичної косметології, крім тих, які підлягають ліцензуванню;
- інші види робіт, до яких залучаються члени даного домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та належать до незалежної професійної діяльності відповідно до закону.
Законопроєкт визначає принципи формування бюджету домогосподарств: витрати включають затрати на підприємницьку діяльність та утримання кожного члена (60% від середньої зарплати за попередній рік).
Вводиться поняття «соціального трансферту» — для його отримання домогосподарство подає річну декларацію (крім пенсіонерів та стипендіатів). Це забезпечує адресну допомогу нужденним та контроль бюджетних коштів.
Облік доходів ведеться у спрощеній формі за порядком, встановленим Кабміном.
Не всі в захваті від законопроєкту
Комітет ВР з питань економічної політики, після першого читання законопроєкту, зазначив, що законопроєкт вплине на бюджет (можливе зменшення доходів та додаткові витрати на підтримку домогосподарств). У разі прийняття закон має вводитися в дію з урахуванням вимог Бюджетного кодексу.
Адже, згідно з преамбулою, законопроєкт визначає правові, економічні та організаційні засади свободи підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств в Україні. І після його прийняття та набрання чинності за ним необхідно:
- визначити членів домогосподарства — фізосіб, які спільно проживають в одному житлі, ведуть спільне господарство, об’єднують кошти (незалежно від родинних зв’язків, віку, дієздатності);
- дозволити діяльність без реєстрації ФОП за умов: річний дохід до 8 млн грн, діяльність лише силами членів домогосподарства, подання річної декларації;
- встановити види доходів/витрат та порядок їх обліку;
- ввести правило, що дані обліку є підставою для отримання бюджетного відшкодування (податкової знижки) з ПДФО;
- ввести поняття «соціальний трансферт» — держпідтримка (товари, послуги, виплати) за рахунок публічних коштів;
- внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів, а також до Закону про соцдопомогу малозабезпеченим сім’ям.
І головне, Мінфін не підтримує проєкт, зазначаючи про неможливість оцінити вплив на бюджет через відсутність розрахунків та конкретних параметрів нової моделі оподаткування.
Закон під вибори
Одним словом, претензій до законопроєкту було багато ще після його першого читання. Але сьогодні автори вирішили його знову реабілітувати. Ідея легалізації мікробізнесу без реєстрації ФОП прогресивна і відповідає європейським підходам до підтримки самозайнятості.
Як вважає економічний експерт Юрій Гаврилечко, цей законопроєкт дуже підходить під передвиборчу кампанію, а поки вибори не будуть призначені, то й шансів його прийняти мало.
При тому, що він сам по собі дуже потрібний. Це не бізнес – це самозайнятість. І вона регламентується і має певні стелі за доходами та видами діяльності. Держава зацікавлена, щоб людина працювала, а не сиділа на допомозі. Тому самозайнятість — це компроміс: людина годує себе сама, а держава не витрачається на соцвиплати. Але якщо самозайнятий почне платити податки, то має отримати натомість соціальний захист (пенсію, лікарняні тощо), інакше він обере ФОП.
«Так створюється робоче місце і знімається навантаження з бюджету. Або податки сплачуються на загальних підставах, так само як з найманого працівника – відсоток від доходу. В наших умовах немає жодного сенсу не реєструватися ФОП, якщо з доходу буде сплачуватися така ж сума, як з найманого працівника. Наприклад, самозайнятий заробляє середню зарплату, за даними Держстату вона зараз майже 30000 грн, а податок 23%. У той час як ФОП віддасть 6%. Ось і відповідь на питання, чи буде це цікаво українцям чи ні», – зазначає в коментарі «Комерсант Український» експерт.
Але є й ще один варіант: можливо, ухвалять цей законопроєкт, але зроблять все так, що мало хто зможе зареєструватися самозайнятим. Формально можливість буде, а от скористатися нею – не вийде, вважає Юрій Гаврилечко.
Ідея хороша, а от реалізація гальмуватиметься доти, доки це не стане політично вигідно.
Авторка: Алла Дуніна
