“Добросовісні набувачі” чи узаконення краденого? Чому українці вимагають вето на скандальний законопроєкт №12089
31 Березня 13:42
РОЗБІР ВІД 
За десять днів набрала необхідну кількість голосів петиція про вето законопроєкту №12089, прийнятого Верховною Радою 20 березня. Це документ, що має захистити добросовісного набувача майна, але фактично дозволить захоплені різними способами землі, ліси, береги водойм, підвали будівель тощо передати у приватні руки. Проте зацікавлені особи не втрачають надії і зареєстрували петицію на підтримку цього закону. Події розвиваються швидко. Тепер залишилося дочекатися рішення президента.
Як повідомив автор петиції про вето, мер Глухова і бізнесмен Мішель Терещенко, зібрано 25 тисяч підписів, за що він дякує всім, хто її підписав і допомагав поширювати петицію.
«Наша мета – домогтися ВЕТО, назавжди відправити цей законопроект на смітник і змусити парламент нарешті поважати Конституцію – зберігати ліси, природно-заповідний фонд, пам’ятки археології, об’єкти культурної спадщини та інше. Велике спасибі нашим міністерствам, які виступили проти антиконституційного законопроекту №12089, надали листи про його загрози і навіть закликали накласти вето»,
– заявив Мішель Терещенко.
Але автор петиції попросив не зупинятися і далі підписувати її.
«Наші опоненти надзвичайно потужні і мають лобі всюди: ви вже бачили, як аж 273 народні депутати відкрито проголосували за повністю антиконституційний №12089, тим самим порушивши найвищий Закон – Конституцію України»,
– зазначив Терещенко.
Про інвестора замовили слово
І дійсно, на сайті президента з’явилася петиція, яка підтримує цей законопроєкт. Її автором є підприємець Андрій Семидидько, який стверджує, що цим законом закривається можливість силовикам і суддям оспорювати право власності громадян і підприємців на їхнє майно. Встановлюється термін – 10 років для можливих претензій від імені держави.
«Закон регулює ситуацію, коли особа, яка придбала майно або земельні ділянки, не знала і не могла знати, що відповідні об’єкти були відчужені незаконно. Такий підхід є надзвичайно важливим для розвитку бізнес-спільноти (національної чи міжнародної), оскільки інвестори не повинні бути відповідальними за помилки, допущені органами державної влади в далекому минулому, а обов’язок держави – забезпечити в цій сфері правову визначеність, стабільність та гарантії недоторканності права власності»,
– зазначає Семидидько.
Наразі склалася така ситуація, що у разі виникнення з боку правоохоронних органів претензій до нерухомого майна, навіть якщо вони стосуються подій тридцятирічної давності, вся відповідальність покладається виключно на добросовісного інвестора, який, наприклад, до цього 20 років спокійно володів законно придбаним майном, а раптом з боку держави отримує досить дивні, необґрунтовані вимоги. І фактично не має можливості себе захистити.
І, як вважає Семидидько, поки держава, зокрема її правоохоронні органи, можуть ініціювати перегляд майнових рішень, прийнятих багато років тому, Україна буде перебувати в зоні інвестиційної турбулентності. І саме цю проблему, на думку автора, має вирішити закон. Підписи активно збираються. З 24 по 28 березня петицію підписали більше 8 тисяч осіб.
Більше того, в Інтернеті з’явилася реклама з посиланням на петицію, в якій ідеться про те, що, мовляв, цей законопроєкт ставить крапку в рейдерстві. Але при цьому більшість юристів вважають, що цей закон спрямований на легалізацію викраденого.
«Вони хочуть, щоб вкрадені державні та комунальні землі залишилися у злочинців, яких вони називають «добросовісними набувачами», незалежно від того, яким чином, за якими схемами він отримав у власність ці ділянки. Але, у разі, якщо доведеться повертати ці землі, то ще й отримати компенсацію з державного бюджету, тобто за рахунок платників податків, за наш рахунок. Ці «добросовісні», які заволоділи завдяки різним схемам заповідними землями чи прибережними територіями, нічого не втратять»,
– розповів адвокат Валентин Серов.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Якщо закон приймуть, уже нічого не відбереш
Водночас, про неприпустимість прийняття закону в чинній редакції висловилися судді Верховного Суду України, фахівці Міндовкілля, Мін’юсту, Держлісагентства, Держводагентства, громадські активісти. Зокрема, підписали петицію радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан, яка вважає, що проголосований законопроєкт №12089 забирає у народу України незаконно вилучені береги, ліси, поля, площі і парки.
«Воєнний стан дав можливість владі звужувати права людей, обмежувати демократію. Але навіть воєнний стан не може виправдати бажання забрати землю, яку народ захищає від агресора зі зброєю. Воєнний стан зобов’язує протидіяти корупції, а не узаконювати»,
– вважає Оксана Продан.
А екологи вказують, що держава зараз судиться з багатьма приватними власниками, які придбали землю незаконно, а цей закон зруйнує всю лінію захисту держави і дозволить приватним особам привласнювати державне чи комунальне майно.
«Зміст закону значно ширший за його назву. По суті, він створює можливість відчуження державної власності (передусім, лісів, водних об’єктів і т.д.) на користь приватних осіб. Обмежений доступ до Державного земельного кадастру через режим воєнного стану створює широкі можливості для незаконного захоплення земель, зокрема лісового фонду, що знаходиться на балансі держави і громад»,
– вважає Ярослав Телешун, керівник напрямку «Екополітика» WWF-Україна.
Закон легалізує каламутні схеми
Екологи застерігають, що закон створює низку ризиків, зокрема витрачання бюджетних коштів на компенсації власникам, які отримали ділянки всупереч закону, та безконтрольну забудову лісів і прибережних зон. Він пропонує обмежити до 10 років термін повернення в державну або комунальну власність незаконно відчужених в приватну власність земельних ділянок. А отже, вони залишаться в приватних руках назавжди.
А в разі, якщо суд прийме рішення повернути ділянку назад у власність держави чи громади, вони будуть зобов’язані компенсувати її приватному власнику ринкову вартість. Ці положення є загрозливими, оскільки фактично узаконюють сумнівні схеми розподілу земель, які мали місце в минулому. До того ж, зазначають природоохоронці, цей законопроєкт прямо суперечить Конституції України та міжнародному праву.
Протистояння наростає. Закон ще не підписаний. Чию сторону візьме гарант Конституції, дізнаємось найближчим часом.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Авторка: Алла Дуніна
