Допомогу дітям з інвалідністю прив’яжуть до мінзарплати: що зміниться з 2026 року
13 Листопада 21:05
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує прив’язати соцдопомогу дітям з інвалідністю до мінімальної зарплати. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на сайт українського парламенту.
Сьогодні держава виплачує соціальну допомогу дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю з дитинства на основі прожиткового мінімуму. Встановлено фіксовані відсотки від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (у 2025 році цей мінімум становить 2 361 грн). Розміри щомісячної допомоги наразі такі:
- діти з інвалідністю до 18 років – 70% від прожиткового мінімуму для непрацездатних (близько 1 653 грн станом на 2025 рік);
- особи з інвалідністю з дитинства I групи – 100% прожиткового мінімуму (близько 2 361 грн);
- особи з інвалідністю з дитинства II групи – 80% прожиткового мінімуму (близько 1 889 грн);
- особи з інвалідністю з дитинства III групи – 60% прожиткового мінімуму (приблизно 1 417 грн).
Окрім базової допомоги, передбачена надбавка на догляд за особами з інвалідністю та дітьми з інвалідністю. Цю надбавку може отримувати один із батьків, усиновителів чи опікунів, якщо дитина потребує постійного догляду (підтверджено медично) і доглядач не працює та не навчається. Розміри надбавки диференційовані за віком і ступенем важкості: для найтяжчих випадків (підгрупа А) вона складає 200% прожиткового мінімуму відповідної вікової категорії, для інших – 50% або 100%. Таким чином, сукупна допомога родині може бути вищою, якщо дитина має тяжкі порушення здоров’я та потребує постійного догляду. Проте навіть із цими доплатами нинішні виплати залишаються дуже скромними. Як визнає пояснювальна записка до нового законопроєкту, чинна система не забезпечує мінімально достатнього рівня життя: допомога прив’язана до заниженого прожиткового мінімуму, її розміри не покривають витрат сімей на догляд, реабілітацію та освіту дітей. Це фрагментарна підтримка, закріплена різними актами, що не дає комплексного підходу до потреб родин.
Що передбачає новий законопроєкт про соцвиплати: ініціатори, реєстрація та суть документа
Документ має назву “Про внесення змін до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” щодо формування комплексної державної підтримки та підвищення соціальних гарантій для сімей з особами з інвалідністю”. Його номер — 14191, дата реєстрації — 5 листопада 2025 року. Ініціатором виступила група народних депутатів України на чолі з Данилом Гетманцевим (голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики) та Галиною Третьяковою (голова Комітету з питань соціальної політики). Серед співавторів — понад три десятки парламентарів із керівної фракції, зокрема Ірина Борзова, Максим Бужанський, Мар’яна Безугла та інші.
Мета законопроєкту, за їх словами, — докорінно змінити підхід держави до підтримки родин, в яких є діти з інвалідністю чи люди, що стали інвалідами змалку. Як підкреслює автор, йдеться не лише про збільшення виплат, а про створення цілісної системи підтримки сім’ї, де поруч із фінансовою допомогою будуть і спеціальні послуги, цифрові рішення та реальна увага до потреб.
Ми прагнемо, щоб родини, які виховують дітей з інвалідністю, відчували не байдужість, а справжню присутність і підтримку держави поруч, — зазначає Данило Гетманцев.
Законопроєкт пропонує перехід від фрагментарної допомоги до системного підходу, який поєднає підвищені фінансові виплати з розширеним пакетом послуг та цифровізацією процедур.
Прив’язка виплат до мінімальної зарплати та нові розміри допомоги
Найрадикальніша зміна — прив’язати соціальну допомогу не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати. Це означає збільшення базових сум виплат у кілька разів. Законопроєкт пропонує такі співвідношення:
- діти з інвалідністю (до 18 років) — 100% мінімальної зарплати;
- особи з інвалідністю з дитинства I групи — 100% мінімальної зарплати;
- особи з інвалідністю з дитинства II групи — 70% мінімальної зарплати;
- особи з інвалідністю з дитинства III групи — 30% мінімальної зарплати.
Прив’язка до мінзарплати відображає прагнення підняти соцдопомогу до більш реалістичного рівня. Мінімальна заробітна плата зростає швидше, ніж прожитковий мінімум, і закладається у держбюджеті на вищому рівні. Зокрема, у проєкті бюджету-2026 місячна мінімальна зарплата планується 8 647 грн (на 647 грн більше, ніж у 2025 році). Якщо взяти цю цифру як базу, то нові розміри виплат складуть:
- дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю з дитинства I групи — 100% мінімалки, тобто 8 647 грн на місяць (у 2026 році);
- особи з інвалідністю з дитинства II групи — 70% мінімалки, це приблизно 6 052 грн у 2026 році;
- особи з інвалідністю з дитинства III групи — 30% мінімалки, близько 2 594 грн у 2026 році.
Таким чином, розміри державної допомоги будуть прямо індексуватися разом із підвищенням “мінімалки”.
Крім фінансової частини, законопроєкт пропонує нові види підтримки: запроваджується допомога на догляд без вимоги звільнятися з роботи (родина зможе отримувати таку доплату навіть якщо обидва батьки працюють). Планується розвиток мережі соціальних послуг: раннє втручання, послуги інклюзивного супроводу, розвитку дитини, а також послуга “перепочинку для батьків” (коли сім’я може отримати тимчасову допомогу у догляді за дитиною, щоб запобігти вигоранню доглядача). Усі процедури пропонується максимально зацифрувати: подавати заяви, медичні висновки та інші документи онлайн, без черг та паперової тяганини. Також держава гарантуватиме дітям з інвалідністю забезпечення необхідними медичними виробами за програмою реімбурсації (відшкодування вартості) без бюрократії. Навіть якщо дитина або особа з інвалідністю перебуває в спеціалізованому закладі, їй гарантовано право самостійно розпоряджатися своєю допомогою (що підвищує їх автономність).
Як зміняться виплати: порівняння з поточним рівнем
Запропоноване підвищення виплат — безпрецедентне за останні роки. Кожна категорія отримає суттєве збільшення суми допомоги. Наведемо порівняння нинішнього рівня (станом на кінець 2025-го) і нового, розрахованого для 2026 року:
Дитина з інвалідністю до 18 років: зараз базова допомога — 1 653 грн, пропонується 8 647 грн. Зростання — близько +7 000 грн на місяць, тобто більш ніж у 5 разів. Навіть з урахуванням надбавок на догляд (для тяжких випадків нині доплата може сягати +200% прожиткового мінімуму на дитину) новий розмір все одно помітно перевищує теперішній максимум. Це кардинально збільшує ресурс родини на лікування, реабілітацію та догляд за дитиною.
Особа з інвалідністю з дитинства I групи: нині — 2 361 грн на місяць, за новою формулою — 8 647 грн. Додатково +6 286 грн щомісяця, що становить майже трикратне підвищення. Для цієї найвразливішої категорії (I група зазвичай передбачає найважчий стан здоров’я) підвищення матиме суттєвий вплив на якість життя, дозволить профінансувати необхідний постійний догляд або допомогу.
Особа з інвалідністю з дитинства II групи: нинішній розмір — 1 889 грн, пропонується — 6 052 грн. Зростання — на 4 160 грн, тобто виплата більш ніж подвоїться (близько 3,2 раза від теперішньої).
Особа з інвалідністю з дитинства III групи: зараз — 1 417 грн, має стати — 2 594 грн. Це найменша абсолютна надбавка, приблизно +1 177 грн на місяць, але навіть тут сума майже подвоїться (1,8 раза більше за поточну).
Як бачимо, найбільший отримають сім’ї з дітьми з інвалідністю та особи I групи: в них розмір допомоги зросте у кілька разів і перевищить нинішній рівень на кілька тисяч гривень щомісяця. Для порівняння, прожитковий мінімум для непрацездатних (2361 грн), за яким зараз рахуються виплати, майже вчетверо менший за прогнозовану мінімальну зарплатню 2026 року (8647 грн). Переведення бази на мінзарплату фактично означає підтягування соцдопомоги до рівня мінімальної оплати праці. Це може наблизити соціальні виплати до реальних потреб: автори реформи наголошують, що прагнуть перейти від принципу “допомоги на виживання” до підтримки для гідного життя.
Фіскальний вплив та навантаження на бюджет
Зрозуміло, що такі масштабні підвищення потребуватимуть значних додаткових коштів з державного бюджету. У пояснювальній записці прямо зазначено: реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових видатків, а конкретні суми будуть визначатися при формуванні бюджету на відповідний рік.
Чи подужає кошторис такі видатки? Розробники законопроєкту вважають, що ресурси треба й можна знайти. Вони заявляють, що додаткові витрати будуть компенсовані внаслідок зростання податкових надходжень та перерозподілу коштів з малоефективних соціальних програм. Іншими словами, планується більш адресно спрямувати державні гроші на найуразливіші категорії. Законопроєкт інтегрований у ширшу реформу соціальної політики, яку анонсує Мінсоцполітики: пріоритет: підтримка сімей на кожному етапі, від народження дитини протягом усього життя людини з інвалідністю. Ймовірно, його імплементація вимагатиме коригування Державного бюджету. Профільний парламентський Комітет з питань бюджету та Міністерство соціальної політики мають надати свої розрахунки та висновки. Поки що конкретних цифр у відкритому доступі немає – остаточна сума залежатиме від того, скільки осіб фактично отримуватимуть підвищені виплати і з якої дати нові норми наберуть чинності (припускається, що через три місяці після опублікування закону).
Законопроєкт №14191 викликав позитивні відгуки серед представників влади, адже він спрямований на виправлення давньої соціальної несправедливості. Ірина Борзова, одна зі співавторок (голова підкомітету з питань молодіжної політики), наголосила, що депутати пропонують перейти від фрагментарної допомоги до системної.
Метою законопроєкту є створення сучасної, справедливої та гнучкої системи державної підтримки дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, що забезпечує гідний рівень життя, — підкреслила Борзова.
З її слів, йдеться про впровадження в Україні практик, які відповідають Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та європейським соціальним стандартам.
Представники Міністерства соціальної політики також підтримують курс на підвищення адресних виплат. Як зауважив перший заступник міністра Денис Улютін, оновлена система підтримки людей з інвалідністю вибудовується на сучасних принципах, зокрема на підходах Міжнародної класифікації функціонування (ICF). Крім того, реформа, узгоджена зі Світовим банком, передбачає комплекс заходів – від фінансової допомоги до програм реабілітації та зайнятості. Таким чином, законопроєкт Гетманцева-Третьякової вписується у ширший контекст модернізації соцполітики.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
