Дороге відновлення: як державні проєкти “обростають” мільйонними націнками
27 Серпня 19:52
У великих державних інфраструктурних проєктах України додаткові витрати на технічний нагляд, авторський супровід і консалтингові послуги часто сягають від 1% до 6% вартості основного контракту. Про це повідомила голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва в інтерв’ю “Главкому”, передає «Комерсант Український».
За її словами, лише в одному з об’єктів, де загальна кошторисна вартість становила 3,8 млрд грн, додаткові витрати перевищили 160 млн грн. Йдеться про окремі договори на “супровід будівництва”, які укладаються або без тендеру, або з формальним конкурсом, що не забезпечує справжньої конкуренції.
Суть проблеми — у формальності процедур і непрозорості витрат
Модель має такий вигляд: після укладання основного контракту на будівництво або капітальний ремонт, державна установа-замовник залучає підрядників на “експертну підтримку”, “управління ризиками” або “технічний супровід”. Договори з такими підрядниками рідко містять конкретні строки, обсяги робіт чи вимоги до результатів. У підсумку звіти виглядають занадто загальними й не дозволяють чітко оцінити якість послуг.
У чому додана вартість цих консультантів? Чому ми платимо мільйони за загальні формулювання у звітах, тоді як у багатьох замовників уже є власні фахівці? — зауважила Басалаєва.
Вона підкреслила, що йдеться не лише про технічних експертів, а й про залучення юридичних компаній, що супроводжують тендери або моніторять ризики. І все це — також за великі кошти з бюджету.
Читайте також: Антикорупційний аудит тендерів ОХМАТДИТ: чому справа не набула кримінального продовження
Завищені ціни та підозрілі розрахунки: Держаудит назвав реальні кейси
Як приклад неефективного розподілу бюджетних ресурсів очільниця ДАСУ згадала будівництво житла в Бородянці. За її словами, деякі новозведені об’єкти в постраждалих регіонах мають кошторис, що перевищує вартість житла в Києві.
Ну погодьтеся, як може квадратний метр у Бородянці коштувати дорожче, ніж у столиці? А він коштує, — наголосила Басалаєва.
Це, за її словами, свідчить про відсутність дієвого контролю й знижений рівень публічності процесів. Вона також зазначила, що не всі регіональні замовники вчасно публікують умови контрактів і додатків до них, що робить аудит ще складнішим.
Аудитори вимагають змін у правилах
Наразі Держаудитслужба наполягає на перегляді підходів до укладання договорів на консалтингові та супутні послуги. Зокрема, йдеться про:
- запровадження чітких вимог до обсягів робіт, строків і звітності;
- обов’язкове проведення конкурентних тендерних процедур;
- оприлюднення повних текстів контрактів і специфікацій до них;
- створення стандартів для оцінки ефективності таких послуг.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
За словами Басалаєвої, аудитори готові співпрацювати з Урядом, Верховною Радою та міжнародними донорами, щоб зробити процес відновлення прозорішим та ефективнішим. Вона підкреслила, що кожна гривня, витрачена на супровід, має бути обґрунтованою, особливо в умовах, коли країна продовжує вести війну і щомісяця потребує залучення нових зовнішніх коштів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
