Досвід є: хто в Україні офіційно вже працює чотири дні на тиждень
12 Серпня 17:37
РОЗБІР ВІД 
“Чотири робочі дні на тиждень”. Більшість працівників про це мріють. Але для декого в Україні це вже реальність. Як втілити в життя мрії і наскільки привабливою виявляється чотириденна робоча реальність — з’ясовував «Комерсант Український».
Дискусії про ймовірність та доцільність запровадження чотириденного робочого тижня виникають регулярно. В Україні також. Останній привід з”явився недавно, після того, як Торгово-промислова палата України, у рамках дослідження “Барометр бізнесу” з’ясувала, що 58% підприємців позитивно ставляться до ідеї чотириденного робочого тижня за згодою роботодавця і працівників, 16% респондентів ставляться нейтрально, вважаючи, що рішення в будь-якому разі має приймати бізнес, а 26% вважають, що такий крок не на часі.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи ці дані та оцінюючи загальний тренд, визнав. що подібний перегляд робочого графіку має виключно позитивний вплив: продуктивність праці зростає або залишається без змін, економічні показники покращуються, а кількість випадків емоційного виснаження, вигорання суттєво знижується. Його висновок: це одна з тем, де діалог між державою, бізнесом та працівниками є надважливим.
Одночасно в Державній службі зайнятості нагадують, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Більше того, як наголошують у Держслужбі, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури країни тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
У Кодексі ж законів про працю, як відомо, йдеться лише про п’ятиденний і шестиденний робочий тиждень, а також визначається, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому скорочення цього часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. У підприємств та організацій також є право при укладенні колективного договору встановлювати меншу норму тривалості робочого часу. А ще за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Власне, така норма і відкриває можливість запровадження чотириденного робочого тижня в Україні саме у форматі локальних домовленостей. І є ті, хто цим вже скористався.
Чотириденний робочий тиждень: український досвід
У Державній службі зайнятості нагадують про спробу впровадження чотириденного робочого тижня, реалізовану у 2019 році ІТ-компанією Brighta. Як зазначають у Держслужбі, перші результати після переходу на робочу чотириденку були оптимістичними: рівень вигорання працівників знизився. Але зрештою за деякими напрямками рівень продуктивності знизився і компанія переглянула свій підхід до визначення тривалості робочого тижня.
Є й інші приклади. Знайомтесть: українська компанія You are launched. Вона займається розробкою сайтів та застосунків (iOS/Android) для стартапів. І має позитивний досвід запровадження чотириденного робочого тижня.
Максим Кузнєцов — засновник компанії You are launched розповів виданню «Комерсант Український» про те, як відбувався перехід на робочу чотириденку.
— Як ця ідея “оволодівала” керівництвом компанії та вашими працівниками?
Формат чотириденного робочого тижня вже застосовувався в нашій компанії до 2022 року. Однак з початком повномасштабного вторгнення ми ухвалили рішення тимчасово перейти на п’ятиденний графік. Це було зумовлено високим рівнем нестабільності як у робочих процесах, так і в особистому житті співробітників. У пріоритеті було забезпечення максимальної мобільності та передбачуваності з урахуванням безпекових факторів і потреб кожного члена команди. У 2025 році, проаналізувавши ситуацію і маючи стабільні операційні процеси, ми свідомо повернулися до ідеї чотириденного робочого тижня. Це рішення приймалося зважено: ми врахували запит від команди, визначили ключові ризики, оцінили вплив на бізнес-процеси і клієнтський сервіс. Формат було запущено в квітні 2025 року як контрольований експеримент із чіткими показниками ефективності.
— Є думка, що найкраще чотириденний робочий графік підходить для компаній з ІТ-сектору, представників креативних та аналітичних професій, а також для сфери з оплатою за результат. Наскільки специфіка роботи Вашої компанії вплинула на ухвалення рішення?
Так, специфіка нашої роботи мала безпосередній вплив. Ми працюємо в динамічному середовищі стартапів, де темп високий, а запити змінюються швидко. Крім того, ми працюємо з клієнтами з різних часових зон, тож несемо відповідальність не лише за внутрішню ефективність, а й за клієнтський досвід. Тому рішення про зміну формату супроводжувалося адаптацією: частина процесів була переглянута, планування стало більш концентрованим, а навантаження – більш структурованим. Ми поставили перед собою чітку ціль: клієнти не мають відчути жодних негативних наслідків зміни формату. І ми досягли цього завдяки системному підходу до перебудови командної роботи.
— Ви назвали нинішній перехід на чотириденку “контрольованим експериментом із чіткими показниками ефективності”. Перед початком цього експерименту Ви, мабуть, уважно дослідили і оцінили можливі переваги та виклики, які відчує компанія.
Так. Що стосується переваг, то, насамперед, варто говорити про оптимізацію ресурсів працівника. Додатковий вихідний дає змогу команді краще відновлюватися, планувати особистий час, вирішувати завдання поза роботою без втручання у робочий процес.
По-друге, це фокус і планування. Люди почали краще управляти своїм часом, чіткіше розставляти пріоритети, закривати задачі в межах 4 днів – без втрати якості.
По-третє, ріст задоволеності. Більшість команди позитивно сприйняла зміни – як у фізичному, так і в емоційному сенсі.
Не могли ми ігнорувати і виклики, на які потрібно було знаходити адекватну відповідь.
По-перше, це потреба в адаптації процесів. Необхідно було переглянути планування, комунікацію і спосіб організації тижня, що вимагало часу і зусиль.
По-друге, зростання відповідальності. Зменшення кількості робочих днів автоматично означає, що кожна година має бути використана ефективно. Формат працює тільки тоді, коли кожен – від лідера до виконавця – усвідомлює свою роль у результаті.
По-третє… Я б сказав пріоритезація. Усе, що не критичне, мало відійти. Команда навчилася фокусуватися на тому, що дійсно має значення і це теж частина зростання.
— Спробуємо оцінити: наскільки подібний перехід є реально можливим для інших українських компаній. Що Ви порадили б їм врахувати?
Це можливо. Але тільки за умови, що рішення ухвалюється не як слідування моді, а як відповідь на реальні запити бізнесу та команди. Перед впровадженням варто врахувати: специфіку бізнес-моделі, тип клієнтів, структуру команди, поточні процеси.
Для продуктових компаній перехід іноді проходить простіше. Для сервісного бізнесу — особливо аутсорс компаніям —це складніше через зовнішні зобов”язання перед клієнтами. Але навіть у таких умовах це можливо за умови, що буде чіткий план адаптації, ризики будуть прораховані, а команда — підготовлена.
Це не формат, який можна запустити “з понеділка“. Це стратегічне рішення, яке передбачає період трансформації.
— Ваш “контрольований експеримент” стартував у квітні 2025 року. Він має, за Вашими словами, “чіткі показники ефективності”. З точки зору результату цих кількох місяців роботи в новому режимі на чому Ви могли б наголосити?
Ми закріпили чотириденний робочий тиждень як сталий формат роботи команди, доступний усім. Формат працює на довірі та відповідальності. Важливо сказати, що ми НЕ зменшували заробітню платню людям і НЕ намагаємось вмістити задач на 40 годин на тиждень в 4 дні. Навпаки ми знизили навантаження до 32 годин.
При цьому кожен член команди: планує задачі на тиждень наперед, виконує роботу вчасно, враховує потреби команди і клієнтів.
У випадках, коли є потреба підтримати колег або завершити роботу – це відбувається без додаткових нагадувань. Ми не підміняємо гнучкість безконтрольністю. Формат чотириденного тижня – це не зменшення відповідальності, а її підсилення.
І ще одне. Цей формат залишиться в компанії доти, доки він працює на команду, бізнес і результат, оскільки ми не прив”язані до модних тенденцій – ми прив”язані до ефективності.
Чотириденний робочий тиждень: зарубіжний досвід
Першою країною в Європі, яка законодавчо запровадила чотириденний робочий тиждень, стала Бельгія. У лютому 2022 року бельгійські працівники вибороли право працювати повний робочий тиждень протягом чотирьох днів замість звичайних п’яти без втрати заробітної плати. Новий закон дозволив працівникам вирішувати, працювати чотири чи п’ять днів на тиждень.
Ще минулого року до експерименту з тестування 4-денного робочого тижня долучились десятки компаній Німеччини. І це було відповіддю на суспільний запит: згідно з даними опитування Forsa, 71 відсоток працюючих у Німеччині хотіли б мати можливість працювати лише чотири дні на тиждень.
До переліку країн, які успішно випробували концепцію чотириденного робочого тижня, доєднались також Португалія, Велика Британія, Шотландія, Франція, Литва, Ісландія тощо.
Приміром, Ісландія на сьогодні є лідером у світі за швидкістю скорочення робочого тижня. Там до 90% ісландців уже працюють за скороченим графіком або іншими послабленнями.
На початку липня експеримент, в якому роботодавці можуть запропонувати своїм працівникам альтернативні моделі скороченого робочого часу, стартував також в Польщі.
Впроваджують модель скороченого робочого тижня в окремих галузях економіки Японія і Об’єднані Арабські Емірати. В Канаді та США також все більше працівників підтримують ідею скороченння робочого тижня.
Зрозуміло, що говорити про офіційний перехід України на чотириденний робочий тиждень під час війни було б дивно. Але можливості для реалізації таких ідей у локальному форматі є. Що засвідчує і згаданий вище досвід. А ще до уваги тих, хто шукає роботу чимало вакансій від роботодавців, які диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які передбачають неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами або з поділом робочого дня. Тобто вибір є. Головне — бажання працювати.
Автор — Сергій Василевич
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
