«Довгий Нептун» на старті: як бюрократія гальмує запуск українських далекобійних ракет
29 Серпня 12:24
РОЗБІР ВІД 
На офіційному акаунті державного порталу «Зброя» з’явилося відео, яке, ймовірно, демонструє нову «довгу» версію української ракети Р-360 «Нептун» із розширеною дальністю ураження — до 1000 кілометрів.
Хоча інформація про розробку цієї модифікації з’явилася ще восени 2023 року, її зображення було оприлюднено вперше. Як видно з відеоматеріалу, нова ракета має збільшену довжину — понад 6 метрів, що приблизно на півтора метри довше за базову версію Р-360.
Україна могла застосувати нову версію ракети «Нептун» у глибині території рф
Спікер Української добровольчої армії Сергій Братчук в ексклюзивному коментарі для “Комерсанту Українського” розповів про можливе бойове застосування нової модифікації української крилатої ракети «Нептун» з дальністю до 1000 км, відомої як «довгий Нептун».
«Чи можемо ми говорити з обережністю про те, що така ракета вже використовується в бойових діях? Власне, дійсно, інформація про розробку саме довгого “Нептуна” з’явилася ще у 2023 році»,
— заявив Братчук.
За його словами, про існування нової версії ракети повідомляли навіть деякі джерела у Службі безпеки України, причому частина цієї інформації вже потрапляла у публічну площину.
Братчук навів приклад імовірного бойового використання ракети:
«Використання “Нептуна” відбулося, принаймні, один раз — 10 січня нинішнього року, 25-го. Мене тоді запитували про цю подію. Це було на території Ростовської області. І прилетіло саме на склад з озброєнням. Там, до речі, були й ворожі ракети, можливо Х-101 або інші модифікації».
Він уточнив, що удар був точним і здійснювався у рамках комплексної атаки, у якій брали участь українські безпілотники та ракети. Попри зростаючий резонанс, офіційної заяви про бойове використання нової версії ракети наразі немає:
«Ми, звичайно, не маємо офіційних підтверджень цієї інформації. І те відео, яке зараз активно поширюється у ЗМІ та соцмережах — старе. Це не довгий “Нептун”, а, можливо, його “батько”, якщо так можна сказати»,
— підкреслив Братчук.
Він також зауважив, що поширення подібних матеріалів може допомагати ворогу аналізувати українські розробки, тому з розкриттям тактико-технічних характеристик слід бути обережними.
За словами Братчука, нова модифікація «Нептуна» здатна вражати цілі на відстані до 1000 км:
«Сподіваюся, що от така відстань — до тисячі кілометрів — дійсно відповідає реальності. Один мій колега влучно пожартував, що російські ППО-шники краще знають ТТХ нашого “довгого Нептуна”, ніж українські військові — бо вже з переляку вираховують траєкторії, з яких він може долетіти, наприклад, до Москви».
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Потенціал ударів — глибоко в тилу рф
Ракета, за його словами, може ефективно вражати об’єкти критичної інфраструктури противника, зокрема нафтопереробні заводи, енергетичні цілі чи залізничні вузли:
«Це глибина території російської федерації. Не 100, 200 чи 300 кілометрів, а до тисячі. Ми прекрасно розуміємо, які наслідки таких ударів могли б бути. Це — серйозний потенціал стримування».
Сергій Братчук також наголосив, що попри всі намагання знищити український оборонний потенціал, вітчизняне ракетобудування відроджується:
«Його довго вбивали, і передусім росіяни, готуючись до війни. Але зараз маємо факт: українська ракета, українського виробництва, здатна працювати на стратегічну глибину. І нехай про це першими повідомлять вороги — це найкращий доказ її ефективності».
«Російські ракети вже били по нас. Українські — поки що віртуальні»
Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ексклюзивному коментарі також прокоментував ситуацію з українськими ракетами, їх виробництвом, випробуваннями та бойовим застосуванням. Попри гучні заяви й публічні очікування, експерт наголошує: реальні удари українських ракет по території рф залишаються поодинокими або недоведеними.
«Так, ми багато говоримо про українські ракети — фото, відео, анонси. Але ключова різниця з російськими полягає в одному: російські вже прилітали по Україні, а наші по росії поки що ні»,
— зазначив Ступак.
Він нагадав, що єдиним верифікованим випадком застосування української ракети проти рф залишається удар по крейсеру «Москва» ракетою «Нептун».
«Це визнають усі, хоча й росія намагається заперечити. Кажуть, що, може, то не “Нептун”, бо корабель на дні — не перевіриш. Але інших підтверджених випадків — немає».
Ступак скептично ставиться до оптимістичних заяв про бойове використання нових ракет:
«Ми бачили фото, відео, чули про розробки, але результативних прильотів — немає. Навіть коли в медіа писали, що “щось уже прилетіло” — без жодної конкретики. Якщо дійсно влучили, то чому всі мовчать?»
Чому досі немає реальних ударів?
На думку експерта, затримки із серійним виробництвом українських ракет мають кілька пояснень — від бюрократії до прямих ударів рф по виробничих об’єктах.
«Навіть глава “Rheinmetall” у лоб сказав: у вас війна, а бюрократія — як у мирний час. Крім того, ворог періодично б’є по українських потужностях, можливо — по виробниках електроніки чи деталей для озброєння».
Ступак зауважує, що багато українських ракет, про які активно говорять (зокрема, «Фламінго», «Марічка», «Трембіта», «Сапсан»), залишаються радше віртуальними, ніж реальними бойовими системами:
«Наразі немає підтвердження, що ці ракети реально використовуються в бою. Це не рендери, їх, можливо, показали президенту, але далі цього не просунулися. Немає серійного виробництва».
Іван Ступак вважає, що найефективніша стратегія — не підігрівати очікування, а мовчки тестувати, запускати виробництво й уже тоді — бити по ворогу:
«Тестуємо в умовному Закарпатті, коригуємо, доводимо до ідеалу, і лише потім — бойове застосування. А не фото на фоні ракети без жодного реального удару».
На завершення Ступак підкреслює: певні зрушення є, програми запущено, ракети створюються, але це тривалий процес, який не дає миттєвих результатів:
«Українське ракетобудування рухається вперед. Але до масового виробництва та реальних бойових застосувань ще треба пройти багато етапів. Без зайвого хайпу, з чітким планом і доведенням до результату».
Отже, попри технічні прориви та високі очікування, Україна поки не перейшла до системного використання далекобійного ракетного озброєння. Проблема — не лише в технологіях, а й у бюрократії, логістиці й геополітичних ризиках.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
