Другий день саміту НАТО: з чим повернеться Зеленський
25 Червня 15:08
РОЗБІР ВІД 
25 червня у Гаазі проходить другий, завершальний день дводенного саміту НАТО. Лідери країн-членів Альянсу зосереджують увагу на ключових викликах для європейської безпеки, подальшій підтримці України та заходах для стримування агресії з боку росії, повідомляє «Комерсант Український»
Напередодні зустрічі Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс перебуває на етапі критичних геополітичних змін, коли зростає рівень глобальних загроз. За його словами, союзники готуються ухвалити низку амбітних рішень, зокрема — план зі збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП. Також очікується підтвердження повної та незмінної підтримки України — включно з наданням усіх необхідних ресурсів для її захисту.
Однією з головних тем обговорень стане нарощування потенціалу оборонної промисловості країн НАТО, щоб задовольнити зростаючий попит на озброєння та боєприпаси.
Рютте підкреслив, що нинішній саміт має трансформаційний характер, оскільки союзники зіштовхуються з новими викликами — насамперед війною росії проти України, яку підтримують такі авторитарні держави, як Північна Корея, Іран і Китай. Зростання військової активності КНР також викликає занепокоєння й буде окремим питанням обговорення.
Учасники саміту прагнуть гарантувати, що оборонні системи НАТО матимуть достатній виробничий потенціал для забезпечення безпеки як окремих країн, так і всього євроатлантичного простору.
Саміт НАТО: Риторика змінюється, але позиції — жорсткі
Політичний аналітик Дмитро Снєгирьов у коментарі для «Комерсант Український» оцінив попередні підсумки саміту НАТО в Гаазі, перспективи вступу України до Альянсу, реальність гарантій безпеки та необхідність переорієнтації на розвиток вітчизняного оборонного комплексу.
За словами Дмитра Снєгирьова, попри загальне визнання важливості співпраці з Україною, питання її членства залишається в глухому куті через спротив щонайменше чотирьох країн.
«Категорично проти вступу України в НАТО виступають Угорщина, Словаччина, Сполучені Штати, а також, що особливо цікаво — Туреччина. Про це заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто, посилаючись на Орбана», — зауважує Снєгирьов.
Якщо інформація про турецьке “ні” підтвердиться, це означатиме, що перспектива членства України в Альянсі відкладається на невизначено довгий час.
Членство в НАТО — історична перспектива чи ілюзія
Аналітик наголошує, що з урахуванням позицій згаданих країн, Україні варто переглянути свою зовнішньополітичну стратегію:
«Питання вступу України до НАТО варто розглядати вже не як реалістичну мету найближчих років, а як довгострокову історичну перспективу. І це вимагає коректив, зокрема — в розвитку ЗСУ та оборонної промисловості», — підкреслює він.
На сьогодні, за словами Снєгирьова, український військово-промисловий комплекс задовольняє лише 40% потреб Збройних сил:
«Це катастрофічно мало. Ми залишаємося залежними від постачання озброєння із Заходу. А іноді — й від настроїв політиків у країнах, які не можна назвати безумовно дружніми Україні», — говорить експерт.
Ще один тривожний сигнал, що пролунав на тлі саміту, — заява щодо умовності дії п’ятої статті Статуту НАТО.
«Йдеться про прямі вказівки на те, що у разі агресії росії Альянс може пожертвувати однією з країн. У неформальних обговореннях згадувалися Балтійські держави, зокрема Естонія. Це ставить під сумнів саму суть колективної безпеки», — зазначає Снєгирьов.
За словами експерта, основний висновок простий: ми маємо розвивати власну армію, власну промисловість і власну систему безпеки. Це не означає відмову від НАТО, але означає тверезе розуміння реальності.
“НАТО заблоковане, важливішими стають двосторонні союзи”
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у коментарі для «Комерсант Український» висловив скепсис щодо ефективності нинішнього саміту НАТО в Гаазі, наголошуючи, що система безпеки в Європі вже де-факто трансформується у напрямку нових форматів — передусім двосторонніх союзів.
На думку експерта, очікувати проривних рішень від саміту не варто:
«Чесно кажучи, нічого нового від саміту чекати не доводиться. НАТО сьогодні — це мертва структура, заблокована зсередини. Реальне формування нової архітектури безпеки в Європі вже відбувається — на базі двосторонніх альянсів, взаємної залежності, розуміння спільних ризиків», — зазначає Загородній.
Як приклад ефективного нового формату він називає нещодавнє долучення України до ініціативно-експедиційного корпусу Північної Європи:
«Для України значно важливішим є партнерство з країнами Балтії, Польщею, Румунією, північноєвропейськими державами — саме там ми бачимо реальних союзників, які розуміють серйозність загроз і готові діяти», — пояснює він.
За словами Загороднього, Україні варто зосередитися на зміцненні прямих відносин із ключовими партнерами — зокрема Британією, Норвегією, Францією та Польщею.
«Для України значно важливіше, що президент Зеленський уже тричі цього року зустрічався з королівською родиною Великої Британії. Так просто туди не потрапляють — це свідчення довіри та серйозного партнерства», — підкреслює він.
Окремо він відзначає Норвегію як стратегічного партнера, який не лише надає фінансову підтримку, а й демонструє готовність до практичних дій.
Отже, експерти закликають не зосереджуватись на колективних структурах, які паралізовані політичними суперечностями, а натомість — розвивати гнучку мережу прямих союзів з країнами, які реально готові підтримати Україну на тлі зростаючих загроз.
