Дуда оголосив 11 липня днем пам’яті жертв ОУН-УПА: реакція України
3 Липня 14:51
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який закріплює 11 липня як Національний день пам’яті поляків — жертв геноциду, нібито вчиненого українськими націоналістами з ОУН і УПА у 1939–1946 роках. Про це повідомила канцелярія польського президента, інформує «Комерсант Український»
Закон вже був ухвалений Сеймом 4 червня. У пояснювальній записці польські парламентарі звинувачують українців у «вбивстві понад 100 тисяч поляків» і змушенні «сотень тисяч» покинути свої домівки на сході довоєнної Польщі.
Основним символом цієї трагедії назвали 11 липня 1943 року — день, коли відбувся пік нападів у Волинській області.
Варто зазначити, що Польща й раніше щороку вшановувала жертв Волинської трагедії, а дату 11 липня вперше затвердили у 2016 році як День пам’яті. Тепер це — офіційна національна дата з юридичним статусом.
Реакція МЗС України: це суперечить духу партнерства
Україна критично сприйняла рішення польської влади. Ще на початку червня Міністерство закордонних справ висловило жаль у зв’язку з ухваленим законом і закликало Варшаву не допустити подальшого загострення історичних суперечностей.
«Закликаємо польську сторону утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах та підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною і Польщею», — йдеться в офіційній заяві МЗС.
Українська дипломатія наголосила: справжнє примирення можливе лише через взаємну повагу, спільну роботу істориків і відмову від політизації болючих тем минулого.
«Україна послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії. Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки. Попри упередженість і політичний контекст ухвали Сейму Республіки Польща, продовжуємо йти шляхом проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі відповідно. Вже маємо на цьому шляху практичні результати, які повинні мати розвиток і в майбутньому. Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – росія», — йдеться в офіційній заяві МЗС.
Історичний дисбаланс: про які трагедії Польща не говорить
В українському суспільстві рішення польської влади викликало обурення. Зокрема, народна депутатка Софія Федина у своєму дописі емоційно й аргументовано пояснила, чому такий крок Польщі є болючим і політично однобоким.
Софія Федина нагадує:
- У 1944 році, під час Варшавського повстання, нацисти лише у районі Воля за кілька днів винищили близько 50 тисяч поляків.
- У 1937–1938 роках, під час так званої «Польської операції» НКВС, було знищено понад 111 тисяч поляків.
«Але до них всіх питання немає. Але є питання до українців, які під польським гнітом пацифікації боролися за своє право жити, і сміли мріяти про свою державність», — зазначає Федина.
Федина влучно підмічає, що формулювання закону звучить, ніби взяте зі звітів радянських чекістів. Називати дату «днем жертв українських націоналістів» — це ретрансляція радянських кліше, які десятиліттями використовувалися для того, щоб знищити будь-який український рух опору.
«Це в найкращому дусі московського НКВС. Путін аплодує», — додає Федина.
Зазначимо, нещодавно Президент України Володимир Зеленський нагородив президента Польщі Анджея Дуду орденом Свободи.
Згідно з указом, Анджей Дуда отримав нагороду за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-польських відносин, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Орден Свободи є найвищою державною нагородою України, якою можуть бути відзначені як громадяни країни, так і іноземці чи особи без громадянства. Нагорода вручається за виняткові заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України, розвитку демократії, захисті конституційних прав і свобод.
Волинська трагедія
Волинська трагедія – складний і трагічний епізод українсько-польського конфлікту, що стався у 1943-1944 роках на Волині, під час Другої світової війни. Йдеться про вбивства польського цивільного населення на території Волинської області, які вчинялися переважно підрозділами Української повстанської армії (УПА), а також місцевими селянами.
Водночас мали місце й жорстокі польські акції проти українців – з боку Армії Крайової та польських формувань самооборони.
Волинська трагедія залишається чутливою темою у польсько-українських відносинах. Історики обох країн намагаються налагодити діалог, є спільні комісії. На тлі нинішньої підтримки України Польщею під час війни тема менше політизується, але залишається в історичній пам’яті обох народів.
