Диплом про вищу освіту втратив цінність, – ректор КНУ
28 Жовтня 13:32
ДУМКА
В Україні мають залишитися сильні університети — і це потрібно було зробити ще 20 років тому. Як розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі «Комерсант український» ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, починаючи від міністра освіти Ніколаєнка і закінчуючи міністром Лісовим, кожен намагався змінити систему вищої освіти. І теза про те, що нинішня мережа закладів вищої освіти не відповідає реальному стану економіки — абсолютно правильна. Питання лише в тому, які критерії обрати для об’єднання або приєднання університетів, щоб не сталося так, як цього року в Кам’янці-Подільському.
Аналітики констатують, що нині склалася ситуація, коли у наших закладах вищої освіти більше місць, ніж охочих навчатися. Йдеться саме про місця ліцензованого обсягу: є місця, які фінансує держава, а є ті, що оплачують самі здобувачі, батьки або юридичні компанії. Як зазначив співрозмовник, є виші, які мають ліцензію на 400 місць, але набирають лише 50 осіб. Навесні Міністерство освіти вдалося до такого кроку — за ліцензійними умовами, якщо ти два роки поспіль не використовуєш понад 50% ліцензованого обсягу, то ці місця списуються. Але річ у тім, що останніми роками диплом про вищу освіту, як підкреслив Володимир Бугров, девальвувався.
«Загалом ми девальвували освіту ще у 90-х роках. У 1991 році в Україні було лише 10 університетів, а решта — інститути. І різниця полягала в тому, що університети давали професійну освіту. Наприклад, педагогічний університет готував учителів, хоча стати вчителем можна було і після історичного, географічного чи іншого факультету університету. Університетська освіта була універсальною. Математик із педінституту, університету чи політеху відрізнялися між собою. Університет готував математика-дослідника, і випускник міг бути вчителем або викладачем. Математик із політеху — це математик-інженер, а після педагогічного — математик-вчитель, який менше вивчав математичні дисципліни, а більше — педагогіку, методику, тобто готувався до репродуктивного стилю роботи: він мав донести знання до учня. А у нас була підготовка до продуктивного стилю, а в КПІ — до інноваційного», — зазначив Володимир Бугров.
На думку професора, у певному сенсі це потрібно повернути. Має бути орієнтованість на конкретний результат — що ми хочемо бачити на виході. А нині все змішалося, і почалося це ще у 90-х роках, коли всі почали перетворюватися на університети.
Нагадаємо: 11 червня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приєднання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (педагогічного) до Подільського державного університету (аграрного). Було створено ліквідаційну комісію, педуніверситет отримав статус закладу, що припиняє діяльність. А 19 серпня міністр освіти Оксен Лісовий запропонував протилежне рішення — приєднати аграрний університет до педагогічного, а попереднє скасувати як «нереалізоване». Річ у тім, що при закритті аграрного університету, який володіє 17,8 тис. га сільськогосподарських земель і 234 об’єктами нерухомості площею 185 тис. кв. м, він втратить право постійного користування землею. 17,8 тис. га можуть вийти у «вільний обіг». Також буде втрачено контроль над 5,8 га землі в центрі Кам’янця-Подільського (ботанічний сад), що повернеться у розпорядження громади.
Раніше «Комерсант Український» повідомляв, що Міністерство освіти і науки України звільнило із займаної посади ректора Херсонського державного аграрно-економічного університету Юрія Кирилова.
Автор: Алла Дуніна
