Джуліан Ассанж вийшов на свободу: історія WikiLeaks та її засновника
25 Червня 2024 10:39
Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж залишив в’язницю суворого режиму Белмарш 24 червня після майже п’яти років ув’язнення. Йому було надано право на звільнення під заставу Високим судом Лондона, після чого він відбув з країни. Про це повідомило засноване Ассанжем видання WikiLeaks, передає «Комерсант Український»
За словами представників WikiLeaks, звільнення Ассанжа стало результатом глобальної кампанії, яка об’єднала активістів, захисників свободи преси, законодавців та лідерів з різних політичних таборів, а також ООН.
“Це створило простір для тривалих переговорів з Міністерством юстиції США, що призвело до угоди, яка ще не була офіційно фіналізована”,
– повідомляє WikiLeaks.
Ассанж провів більше п’яти років у камері розміром 2×3 метри, перебуваючи в ізоляції 23 години на добу. Тепер він зможе возз’єднатися зі своєю дружиною Стеллою та дітьми, які бачили свого батька лише за ґратами.
“WikiLeaks опублікував новаторські історії про корупцію в уряді та порушення прав людини, притягуючи до відповідальності тих, хто має владу. Як головний редактор, Джуліан заплатив високу ціну за ці принципи та за право людей знати [правду]”,
– зазначається у заяві організації.
Очікується, що Ассанж повернеться до Австралії, де його чекають дружина з дітьми.
Життя і боротьба Джуліана Ассанжа
Джуліан Ассанж – австралійський журналіст, програміст і активіст, відомий як засновник організації WikiLeaks. Народився 3 липня 1971 року в Таунсвіллі, Австралія. З юних років Ассанж проявляв інтерес до комп’ютерів і хакерства, що згодом вплинуло на його професійну діяльність.
У 2006 році Ассанж заснував WikiLeaks – міжнародну некомерційну організацію, яка публікує секретні документи, отримані з анонімних джерел. Сайт став відомим у 2010 році після публікації серії витоків, документів про війни в Афганістані та Іраку, а також дипломатичних депеш США. Ці публікації викликали міжнародний резонанс і дебати про свободу інформації та національну безпеку.
Діяльність Ассанжа привернула увагу правоохоронних органів. Відразу ж у 2010 році проти нього було висунуто звинувачення у сексуальних злочинах у Швеції, які він заперечував. Побоюючись екстрадиції до США через його роботу в WikiLeaks, Ассанж у 2012 році попросив політичного притулку в посольстві Еквадору в Лондоні, де він прожив майже сім років.
11 квітня 2019 року уряд Еквадору скасував надання притулку Ассанжу, і він був заарештований британською поліцією. США висунули проти нього звинувачення у шпигунстві та вимагали його екстрадиції. Ці звинувачення були пов’язаними з публікацією секретних документів на WikiLeaks і могли призвести до тривалого тюремного ув’язнення у разі засудження.
Справа Ассанжа викликає суперечки у всьому світі. Його прихильники вважають його борцем за свободу слова та прозорість уряду, стверджуючи, що переслідування активіста порушує свободу преси. Критики, навпаки, звинувачують Ассанжа у безвідповідальності та створенні загрози національній безпеці через публікацію секретних документів.
Найрезонансніші публікації WikiLeaks
“Супутнє вбивство” (2010) – відео з американського військового гелікоптера, яке показує вбивство цивільних в Іраку. Це відео викликало широкий резонанс, оскільки на ньому було видно, як американські військові відкривають вогонь по групі цивільних, серед яких були журналісти Reuters. Детальніше.
Афганське досьє (2010) – понад 90 000 документів про війну в Афганістані, які розкривали деталі військових операцій та цивільні жертви. Ці документи показали реальний масштаб конфлікту та його вплив на цивільне населення, що суперечило офіційним заявам.
Іракське досьє (2010) – близько 400 000 документів про війну в Іраку, включаючи дані про тортури та вбивства цивільних. Ця публікація стала найбільшим витоком військових документів в історії США і розкрила численні випадки жорстокого поводження з цивільними.
Дипломатичні депеші США (2010-2011) – понад 250 000 дипломатичних телеграм, які розкривали закулісся міжнародної політики. Ці документи показали, як США оцінюють світових лідерів та ведуть переговори з іншими країнами, що викликало дипломатичний скандал.
Файли в’язниці Гуантанамо (2011) – документи про утримання та допити ув’язнених у в’язниці Гуантанамо.
Електронні листи Демократичної партії США (2016) – витік листування Національного комітету Демократичної партії під час президентських виборів. Ця публікація вплинула на хід виборчої кампанії в США, викликавши звинувачення у втручанні у вибори.
Vault 7 (2017) – документи про хакерські інструменти ЦРУ. Ця публікація розкрила широкий спектр кіберзброї, яку використовувало ЦРУ для стеження та хакерських атак, що викликало серйозні дебати про межі державного спостереження.
Україна на WikiLeaks
WikiLeaks опублікував значну кількість документів, пов’язаних з Україною, які розкрили багато аспектів внутрішньої та зовнішньої політики країни.
Одні з найважливіших розкриттів стосувалися українських олігархів та політиків. Зокрема, було опубліковано звіт про зустріч екс-посла США Вільяма Тейлора з олігархом Дмитром Фірташем у 2008 році. У документі стверджувалося, що Фірташ придбав 61% акцій медіагрупи “Інтер” та планував купити контрольний пакет акцій банку “Надра”.
WikiLeaks також розкрив інформацію про торгівлю зброєю за участи України. США висловлювали занепокоєння щодо продажу Україною техніки Ірану, яка могла бути використана для виготовлення балістичних ракет, а також експорту зброї до М’янми.
У опублікованих депешах містилася інформація про відносини між українськими та російськими політиками. Зокрема, згідно з документами, експрезидент Леонід Кучма стверджував, що “у росіян достатньо важелів, щоб контролювати Тимошенко”. Інший документ розкрив думку тодішнього посла України в Росії Костянтина Грищенка про те, що Владімір Путін “особисто невисокої думки” про Віктора Януковича і надавав перевагу співпраці з Юлією Тимошенко.
