Е-гривня вже на підході: НБУ готує Україну до запуску цифрової валюти
7 Серпня 20:57
Національний банк України готується запровадити пілотний проєкт із тестування цифрової гривні — е‑гривні, яка доповнить чинні безготівкові та готівкові форми грошей. Наразі НБУ завершує пошук технологічного партнера й опрацьовує архітектуру проєкту, йдеться в інтерв’ю голови регулятора Андрія Пишного для РБК‑Україна, передає «Комерсант Український».
Він зауважив, що паралельно вивчається досвід інших центральних банків, зокрема в рамках проєкту “Цифровий євро”. Зокрема, команда НБУ співпрацює з Європейським центральним банком, Bundesbank, Банком Бельгії, Банком Франції та Банком Сінгапуру.
Ми хочемо, щоб цей пілот дав нам максимум інформації для ухвалення рішення щодо широкомасштабного випуску — підкреслив Пишний.
Е-гривня: коли країна отримає цифрову версію національної валюти
Електронна гривня — це цифрова форма національної валютної одиниці, емітент якої — НБУ, а не приватні платформи чи криптовалютні схеми. Пілот проходитиме у відкритому середовищі за участі реальних споживачів, банків та небанківських платіжних провайдерів, на технології DLT.
Е‑гривня – це така сама гривня, тільки в цифровому вигляді. Але рішення про масштабний випуск ще не ухвалено, — пояснив заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Пілот планують запустити в 2025 році, тоді як перший закритий тест відбувся у 2018 – 2019 роках з обмеженою кількістю учасників і невеликою емісією.
Хто та як в Україні вперше заговорив про “електронну гривню”
У квітні 2021 року чинний на той час голова НБУ Кирило Шевченко розповів про роботу регулятора у цьому напрямку.
СBDC — цифрова валюта центробанків. Сьогодні це більш напрямок R&D, навіть більше в бік research. Чому? Як кажуть колеги: потрібно знайти use-case, тобто варіант використання, знайти, де ця цифрова е-гривня буде більш корисною для громадян, учасників ринку та держави, — пояснив Шевченко.
Додав, що національний фінансовий регулятор обговорив із професійними учасниками ринку перспективу використання електронних грошей в Україні.
У кінці минулого року (грудень 2020 року, — ред.) наша команда запустила анкетування і попросила експертів відповісти на низку питань, що стосуються 6 можливих use-cases для е-гривні, щоб визначити потенційний попит. Вони зачіпають сфери роздрібних і корпоративних платежів, цільових соціальних виплат, розрахунків за цінні папери й навіть транскордонних платежів, — відзвітував Кирило Шевченко.
Він наголосив, що будь-який інструмент, зокрема та сама е-гривня, має вплив не тільки на діджитал, а ще й на монетарну політику. Тож перш ніж її впроваджувати, НБУ шукатиме відповіді на питання про вплив нового платіжного засобу на монетарну політику та фінансову стабільність країни.
Навіщо потрібна е-гривня: вигоди та цілі
НБУ говорить про кілька ключових переваг електронної валюти для України:
- цифровізація економіки й розвиток національної платіжної інфраструктури;
- зниження витрат на транзакції та розширення доступу до платежів;
- покращення прозорості розрахунків і протидія корупції;
- підтримка фінансової інклюзії та підвищення монетарного суверенітету країни.
Як цифрова гривня “працюватиме” в побуті
Користувач зможе на власний розсуд обирати формат розрахунків — готівку, банківські перекази чи е‑гривню. Зауважимо, що НБУ не планує повністю відмовлятися від готівки. Платформа залишатиметься максимально анонімною: персональні дані зберігатимуться в банках, а НБУ виконуватиме роль оператора та не матиме доступу до конфіденційної інформації.
НБУ готує пілот цифрової валюти: що у перспективі
Після розгортання тестування та збору даних, Нацбанк ухвалить рішення щодо масштабування проєкту. Можливий поетапний запуск включатиме використання е‑гривні у сфері державних виплат, соціальних програм, зарплат, трансакцій B2B, транскордонних платежів.
Однією зі значущих функцій може стати програмовність грошей. Наприклад, кошти соціальної допомоги будуть використовуватись лише на товари протягом обмеженого періоду.
Як зазначив Андрій Пишний:
Говорити про те, що рішення щодо випуску е‑гривні ось‑ось відбудеться, зарано.
Очікується, що масове впровадження цифрової валюти відбудеться у 2026 – 2027 роках, після ретельного аналізу даних і законодавчої підготовки.
Проєкт е‑гривні — стратегічний крок у розвитку фінансової системи України. Він має потенціал не лише покращити платіжну інфраструктуру, а й надати інструмент державі для ефективного контролю витрат. У 2025 році пілотний проєкт стане вирішальним тестом для подальших рішень регулятора.
Читайте також: В Україні запрацює цифрова гривня: Нацбанк готується до тестування
Гроші майбутнього: що потрібно знати про електронну валюту українцям
Станом на серпень 2025 року цифрова валюта центрального банку (CBDC — Central Bank Digital Currency) повністю або частково запущена в більш ніж 10 країнах. Ще понад 100 держав перебувають на стадії дослідження, тестування або пілоту.
Країни, де цифрову валюту вже ввели офіційно:
1. Китай — цифровий юань (e-CNY). Активно тестують у понад 20 містах. Використовується для держвиплат, оплат у метро, магазинах, онлайн-сервісах.
2. Нігерія — eNaira. Стала першою африканською країною з цифровою валютою. Запущена ще у 2021 році, але має низький рівень довіри та не використовується масово.
3. Багамські острови — Sand Dollar. Країна здійснила перший у світі повноцінний запуск національної цифрової валюти (2020 рік).
4. Ямайка — Jam-Dex. Цифрова валюта для внутрішніх розрахунків, активно впроваджується з державною підтримкою.
5. Східно-карибські держави (ECCU) — DCash. Впроваджується в кількох острівних країнах, включаючи Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсію, Антигуа і Барбуду тощо.
Країни, що лише тестують цифрову валюту:
- Євросоюз — цифрове євро (Digital Euro). Пілотний етап триває. Рішення щодо впровадження очікується у 2026 – 2027 роках;
- Франція, Німеччина, Італія. Беруть участь у тестах цифрового євро;
- США — FedNow (не CBDC, але елемент інфраструктури). Перебуває на стадії дослідження;
- Велика Британія — “Britcoin” (умовна назва). Можливість запуску після 2025 року поки що обговорюють;
- Індія — проводить пілот цифрової рупії в кількох великих містах;
- Канада, Японія, Швеція перебувають на стадії активного аналізу і тестування.
Крім того, майже 40 країн світу розробляють пілоти або створюють законодавчу базу (включаючи Україну, Казахстан, Ізраїль, ПАР, Бразилію) для функціонування цифрової національної валюти.
Більшість грошей орієнтовані на роздрібне використання, тобто для щоденних транзакцій громадянами. Таким чином фінансові регулятори та уряди прагнуть зберегти контроль за фінансовими потоками, а також посилити боротьбу з тіньовою економікою.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
