€43 млрд від ЄС для захисту від росії отримає не Україна, а Польща
10 Вересня 08:35
Європейський Союз виділяє Польщі 43,7 мільярда євро у межах нової оборонної програми Security Action for Europe (SAFE). Це найбільша сума серед усіх країн-учасниць, повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на агентство Reuters.
SAFE передбачає загальне фінансування на суму €150 мільярдів, яке отримають 19 держав-членів ЄС. Кошти надаватимуться у вигляді пільгових кредитів та грантів для розвитку оборонної промисловості, модернізації армій і зміцнення військової інфраструктури.
Чому саме Польща отримає найбільше
За даними агентства, рішення про найбільшу частку для Варшави пояснюється одразу кількома факторами. Передусім йдеться про географічне розташування країни — Польща межує з Україною та Білоруссю, що робить її ключовим форпостом НАТО та ЄС на східному фланзі.
Крім того, у Брюсселі врахували активні інвестиції Варшави у власний оборонний сектор останніми роками. Польща різко збільшила військовий бюджет, закуповує сучасну техніку в США та Південній Кореї, а також активно нарощує власне виробництво озброєнь.
Програма SAFE: стратегія на довгострокову перспективу
У Європейській комісії пояснили, що програма SAFE є відповіддю на зростаючу загрозу з боку росії. Її мета — забезпечити довгострокову стійкість європейської оборони, зменшити залежність від зовнішніх постачальників і створити умови для спільних інвестицій у військову сферу.
Це фінансування дозволить не лише посилити армії держав-членів, а й сприятиме інтеграції оборонних ринків у межах ЄС.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Польща як опора східного флангу НАТО
Польща останні два роки послідовно наголошує на необхідності посилення безпеки регіону та є одним із головних лобістів розширеної підтримки України. Отримання рекордного пакета фінансування від ЄС зміцнює її роль у європейській безпековій архітектурі.
Виділення коштів саме зараз є сигналом солідарності ЄС на тлі російської агресії та демонструє готовність Брюсселя інвестувати значні ресурси у власний захист.
Варто зауважити, що це рішення було прийняте до того, як кілька російських дронів залетіли в Польщу і тій доведолся підіймати авіацію для їх знищення.
Хто ще отримає підтримку
Окрім Польщі, значні пакети фінансування передбачені для інших країн. Зокрема, Румунія може розраховувати на €16,7 млрд, Франція та Угорщина — на €16,2 млрд кожна, Італія — €14,9 млрд, Бельгія — €8,3 млрд, Литва — €6,4 млрд, Португалія — €5,8 млрд, Латвія — €5,7 млрд.
У програмі беруть участь також Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Греція, Словаччина та Іспанія. Загалом заявки подали 19 держав, тоді як вісім країн від участі утрималися.
Угорщина: друг Кремля, але в черзі за євробаблом
Серед країн-учасниць програми SAFE є й Угорщина, яка претендує на третю за розміром суму – понад €16 мільярдів. І тут виникає парадокс: Будапешт, що роками демонструє теплі відносини з Москвою, з готовністю простягає руку по гроші від Брюсселя, щоби… «захищатися від росії».
Відомо, що раніше уряд Угорщини виступав проти спільного запозичення ЄС для фінансування оборонних витрат. Зокрема, у березні 2025 року парламент Угорщини ухвалив відповідну резолюцію, яка заперечувала підтримку спільного запозичення ЄС для оборонних витрат, хоча й підтверджувала підтримку спільної оборонної політики ЄС.
З огляду на це, можна припустити, що участь Угорщини в програмі SAFE є результатом зміненої позиції уряду або компромісу в межах ЄС, коли лояльність Угорщини просто купують.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
А як же Україна?
На Мюнхенській безпековій конференції США чітко вказали Євросоюзу, що безпека Європи – це її особиста проблема. Після цього риторика європейських посадовців кілька днів повнилася гучними заявами про те, що Європі час прокидатися і нарешті починати дбати про власну безпеку.
У контексті російсько-української війни європейські лідери наввипередки почали генерувати ідеї про те, як вони візьмуть підтримку України на себе та яким саме чином допомагатимуть їй здобути справедливий мир. Ішлося і про миротворців (які перебуватимуть в тилу), і про закриття неба над Україною британською авіацією, і про ракети Taurus, і навіть про те, що значна частина запланованого 800-мільярдного оборонного пакету ЄС дістанеться Україні.
Спільної позиції щодо миротворців так і не досягли, про ракети Taurus розмови припинилися, а тим часом Євросоюз приймає рішення і чинить дії, які важко назвати допомогою Україні у захисті Європи.
Вже за кілька днів після Мюнхенської конференції виявилося, що Бельгія передасть Україні 30 літаків F-16 не до кінця 2025 року, як було заплановано і обіцяно, а до кінця 2028-го. Озвучена причина: США затримують надсилання літаків F-35, які мають замінити F-16 у бельгіському військовому авіапарку. 30 літаків F-16 – це вагома цифра, і вони могли б значно покращити українське становище в небі, зокрема й дуже відчутно посилити систему протиповітряної оборони. Тепер Україна не може розраховувати на ці літаки аж до 2028 року.
В ухваленому цієї весни оборонному пакеті ЄС на 800 мільярдів євро для України нічого особливо й не прописано. Згадується лише, що українські оборонні компанії входять до одного “пулу” з європейськими, а отже купівля у них зброї є пріоритетною разом із компаніями ЄС.
Натомість протягом третього року повномасштабної російсько-української війни ЄС витратив більше коштів на російські викопні палива, ніж на фінансову допомогу Україні. За цей час Євросоюз купив російських нафти та газу на 21,9 млрд євро. Ця сума на одну шосту перевищує 18,7 млрд євро, які ЄС виділив Україні як фінансову допомогу у 2024 році.
