Економічний розвиток, а не фіскальний контроль: що обіцяє українському бізнесу «Вільна гривня»
12 Лютого 15:05
РОЗБІР ВІД 
Сприяти наповненню бюджету і заохочувати підприємництво – саме таку функцію має виконувати система оподаткування, яка існує в країні. Це якщо максимально просто. На практиці все складніше. Але пошуки оптимального податкового режиму тривають, пропозиції з’являються. Про одну з них розповідає «Комерсант Український».
Наприкінці жовтня минулого року у Київраді сталась, як кажуть в таких випадках, неординарна подія. Столичні депутати одностайно підтримали звернення до Верховної Ради України із закликом законодавчо врегулювати запуск спеціального фіскального режиму «Вільна гривня». Люди обізнані стверджують, що це був перший випадок в історії України, коли всі депутатські фракції місцевого самоврядування спільно проголосували, підтримавши альтернативну фіскальну модель нового покоління. За три з половиною місяці цей проєкт подолав шлях від звернення Київради до документа, представленого на розгляд Верховної Ради: на початку лютого проєкт Закону №15009 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня»» було зареєстровано в парламенті і направлено на ознайомлення у профільний парламентський комітет.
Звільнення від адміністрування
Фіскальний режим «Вільна гривня» є інноваційною моделлю добровільного оподаткування, що передбачає повну автоматизацію податкових розрахунків і принципову зміну бази оподаткування. Він не лише відповідає запитам цифрової економіки, але й створює фіскальне середовище, орієнтоване на розвиток, а не на фіскальний контроль. Так характеризує нову податкову модель депутат Київради, співавтор концепції Ігор Опадчий. Він же пояснює деякі її особливості:
«На відміну від традиційних фіскальних систем, які фокусуються на оподаткуванні доходів, споживання або праці, дана модель ґрунтується на концепції демереджу — регулярного внеску, що нараховується виключно на залишок коштів на спеціальному рахунку, станом на кінець календарного місяця. Ставка демереджу встановлюється Кабінетом Міністрів України в уніфікованому розмірі для всіх учасників режиму. Окрім щомісячного внеску, система передбачає вихідну сплату (фіксований відсоток у разі переведення коштів у готівку або на особисті рахунки), що додатково стимулює реінвестування в межах режиму».
Депутат Київради Ігор Опадчий основними характеристиками податкового режиму називає:
- добровільність: участь у режимі не є обов’язковою і не виключає можливості роботи в межах чинної податкової системи;
- автоматизацію: податкові зобов’язання реалізуються автоматично через уповноважені банки, без подачі декларацій або взаємодії з податковими органами;
- прозорість та передбачуваність: спрощені правила адміністрування мінімізують адміністративні витрати та ризики суб’єктивного трактування норм;
- стимулювання економічної активності: модель не оподатковує доходи, заробітні плати чи транзакції — лише пасивність, тобто невикористані залишки коштів.
За даними Світового банку та дослідження PwC Paying Taxes, середні витрати бізнесу в Україні на податкове адміністрування становлять 234 робочі години на рік, що є одним із найвищих показників серед 38 країн, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку. У перерахунку це понад 29 повноцінних робочих днів, які бізнес витрачає лише на дотримання податкових зобов’язань.
Законопроєкт щодо запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня» якраз пропонує радикально змінити взаємодію бізнесу та держави через автоматизоване фіскальне адміністрування. На це звертає увагу адвокатка юридичної фірми VB Partners Ірина Барложецька.
«З професійної точки зору законопроєкт усуває ключові бар’єри: непередбачувані перевірки, адміністративний тиск, надмірну бюрократію. Правова визначеність і відсутність ручного втручання формують привабливе середовище для інвестицій – внутрішніх і зовнішніх. Дослідження Світового банку показує: мінус 10% витрат на адміністрування – плюс 4% нових бізнесів. Для України це тисячі підприємств і ширша податкова база без підвищення ставок. Автоматизація через банківську систему зменшує корупційні ризики та підвищує прозорість. Підприємці можуть зосередитися на бізнесі, а не на податкових процедурах», — наголошує фахівчиня.
Запропонована модель відкрита для всіх — як ФОПів, так і малого та середнього бізнесу, а також іноземних компаній. Продовжує депутат Київради, співавтор концепції «Вільна гривня» Ігор Опадчий:
«Учасником може стати будь-який суб’єкт господарювання — включно з нерезидентами, які бажають працювати в Україні через просту і прозову систему без ризиків адміністративного тиску. Платник просто відкриває спеціальний рахунок у банку — і з цього моменту діє в межах нового режиму».
Як наголошує Ігор Опадчий, ключова ідея режиму «Вільна гривня» — не підвищення податкового тиску, а розширення податкової бази через стимулювання економічної активності та зниження бар’єрів для входу в легальне поле.
Адаптація досвіду
Вперше ідея подібної моделі була реалізована в Австрії — у місті Вьоргль. У розпал Великої депресії муніципалітет цього австрійського міста запровадив локальні гроші з вбудованим механізмом демереджу, тобто «негативного відсотка» або плати за зберігання грошей. Це стимулювало їх обіг, що призвело до різкого зростання зайнятості, активізації місцевого бізнесу та покращення інфраструктури за кілька місяців. Сьогодні ці ідеї розвивають дослідники з австрійського аналітичного центру Unterguggenberger Institute. Їх сучасний аналіз було враховано і у Києві в процесі розробки концепції «Вільної гривні».
Таким чином, за словами депутата Київради Ігоря Опадчого, «Вільна гривня» не є абстрактним експериментом, а є оновленою технологічною версією перевірених ідей, адаптованих до цифрової економіки та вбудованих у сучасну правову систему.
Перевірити ефективність нового податкового режиму пропонується у Києві упродовж 36 місяців з дати набрання чинності відповідним розділом Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями законопроєкту усі надходження від автоматизованого фіскального внеску та вихідної сплати в період пілотного впровадження на території Києва зараховуватимуться до Державного бюджету України. Далі 50% таких надходжень щомісячно мають перераховуватись до бюджету Києва у формі цільової субвенції.
За результатами столичного експерименту Кабінет Міністрів України має подати звіт до Верховної Ради, на підставі якого і ухвалюватиметься рішення про масштабування або коригування режиму.
Як розповідає депутат Київради, співавтор концепції «Вільна гривня» Ігор Опадчий, на етапі підготовки законопроєкту вже було враховано частину конструктивних зауважень від профільних урядових відомств. Аби ж забезпечити сумісність із міжнародними зобов’язаннями України, ініціатори законопроєкту звернулися до інституцій ЄС та МВФ з проханням надати офіційні пропозиції та правові рекомендації, які дозволять забезпечити відповідність нового режиму міжнародним стандартам.
При цьому автори нової податкової концепції не виключають, що реформа може зустріти опір з боку структур, які історично отримували вигоду від складної, непрозорої та контрольованої системи адміністрування податків. Саме тому, як вважають ініціатори новацій, фіскальний режим «Вільна гривня» будується на принципах відкритості та конкуренції моделей, а його ефективність має бути доведена не через адмінресурс, а через результати — в рамках пілотного тестування в Києві.
Автор: Сергій Василевич
