Економія на опаленні. Як новий законопроєкт про опалення дозволить платити лише за своє тепло
6 Січня 10:23
РОЗБІР ВІД 
У Верховну Раду внесено законопроєкт про справедливий розподіл оплати за опалення. Нардепи пропонують споживачам платити лише за використане тепло, особливо у випадку, якщо ніхто не проживає в опалювальний сезон у квартирі або ж економить і прикручує батареї. Що це за зміни та наскільки вони реалістичні, розбирався «Комерсант Український».
Ініціатива передбачає зміни до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії». Депутати пропонують прибрати пункт 5 статті 10 «Розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами», у якому йдеться про те, що навіть якщо ви майже не опалюєте свою квартиру, ви не можете платити нуль гривень за тепло, якщо у вашому будинку стоять розподільники тепла (теплолічильники на батареях). Ви зобов’язані оплатити мінімальну частку від загального теплоспоживання вашого будинку.
Опалення як лотерея. Скільки ви сплатите за тепло, залежить від ваших сусідів
Народні депутати пропонують скасувати норму, що порушує принцип «платиш за те, що отримав» і стимулює марнотратство. Згідно з чинним законом (ст. 10, ч. 2, п. 5), власники квартир з індивідуальними теплолічильниками мають оплачувати мінімум 50% від середнього по будинку споживання тепла. Якщо вони спожили менше, їм донараховують різницю.
Автор законопроєкту Григорій Мазурашу зазначає, що це змушує людей платити за неотримане тепло. Хоча формально норма покликана підтримувати температурний режим і захищати будівлю, на практиці це не працює. Формула розрахунку не враховує реальну температуру в приміщеннях, а залежить лише від середнього споживання по будинку.
Це призводить до несправедливої ситуації:
1.Якщо більшість мешканців багато опалює (наприклад, субсидіанти чи любителі спеки), то й ощадливі сусіди змушені платити більше, оскільки «мінімальна частка» зростає.
2.Якщо ж всі економлять, середнє споживання падає, мінімальна частка зменшується, платити всі будуть менше, але в квартирах стане холодно. Формула не стимулює підтримку тепла, а лише усереднює витрати.
Таким чином, чинна норма не виконує заявлених цілей. Отже, ця формула в даному вигляді – це абсолютна профанація озвученої мети цього Закону. Вона ніяким чином не впливає на температуру в будинку й ніяк не може запобігати утворенню грибка чи зниженню терміну експлуатації приміщень тощо, як заявлено в цілях статті 10 Закону та згаданої Методики. Формула лише вирівнює споживання в будинку, наближаючи всі квартири до середнього споживання й не даючи можливості значно економити тим, хто цього хоче й у цьому потребує, вважає нардеп.
Якщо документ приймуть, пункт про примусові донарахування приберуть. Тоді споживачі будуть оплачувати лише те, що показують їхні лічильники.
Сусіди дарма дарують тепло один одному
Ну, з одного боку, ідея не платити за надто теплолюбних сусідів непогана, але ось важкоздійсненна. Будинок – це єдина «теплова оболонка». Квартири гріють одна одну.
«Якщо ваші сусіди активно опалюють, а ви відключили всі батареї, ви все одно отримуєте тепло від їхніх квартир (через стіни, перекриття). Ваші холодні стіни змушують їх витрачати ще більше тепла, щоб прогріти свої квартири, оскільки вони опалюють і ваше приміщення. Без цього правила ви б не платили нічого, а ваші сусіди платили б за вас (через підвищені витрати й перерозподіл загальних витрат будинку)», – розповідає «Комерсант Український» колишня голова ОСББ Світлана Вольська.
Мінімальна частка питомого споживання розраховується за спеціальною методикою й визначає, яку мінімальну частину від середньої витрати тепла на 1 кв. м у вашому будинку ви повинні оплатити, навіть якщо ваші розподільники показали «нуль».
«Припустимо, загальні витрати будинку на опалення за місяць склали 100 000 гривень. Площа вашої квартири – 50 кв. м. За методикою, мінімальна частка для вашого будинку – 30% від середнього питомого споживання. Середня витрата на 1 кв. м по будинку = 100 000 грн / Загальна площа всіх квартир. Припустимо, вийшло 50 грн/кв.м. Ваша мінімальна плата за опалення, навіть якщо ви ним не користувалися, буде: 50 кв.м * 50 грн/кв.м * 30% = 750 гривень. Якщо ваші розподільники нарахували більше (наприклад, еквівалент 1000 грн), ви заплатите 1000 грн. Якщо розподільники нарахували менше (наприклад, еквівалент 500 грн), ви все одно заплатите мінімум 750 грн», – пояснює колишній управитель будинку.
Це положення закону справедливо розподіляє обов’язок щодо оплати загальнобудинкового тепла й запобігає ситуації, коли одні мешканці несуть фінансові збитки через дії (або бездіяльність) інших. Воно гарантує, що кожен власник вносить базовий внесок у підтримку тепла в спільній будівлі.
Платити мають навіть ощадливі
Як вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, якщо зняти ці норми, як пропонує нардеп, то це буде несправедливо до тих, хто опалює своє житло й платить повну суму. Тому що до ощадливих мешканців йде тепло від сусідів через стіни.
Логічно, що людина має платити за тепло, навіть якщо її немає вдома.
«А от із місцями загального користування, ось тут потрібно розбиратися, там закладені максимально маніпулятивні цифри, які не можна перевірити. Які по суті не відображають реальність, їх буквально беруть з голови. І це все відображено у 315 постанові, яка стоїть на захисті монополістів – теплокомуненерго», – зазначає в коментарі «Комерсант Український» Олег Попенко.
За централізоване опалення у багатоквартирному будинку мають платити всі без винятку. Адже навіть ті, хто не живе на даний час, все одно отримують послуги. Всі мають платити за опалення на вході в будинок, тому що немає окремого поквартирного опалення. У будинку бувають втрати тепла, 20 і більше відсотків, і їх оплата лягає на всіх мешканців.
У кого є лічильники тепла в квартирі, мають оплачувати або за лічильником, або мінімальну частину від загального споживання тепла всього будинку. Але якщо власник вчасно не подасть показники свого лічильника, тоді нараховують за середнім показником, що може в два чи навіть три рази бути більшим за те, що спожили мешканці.
Автор: Алла Дуніна
