Економіка України зростає попри удари й падіння експорту, однак Рахункова палата попереджає про ризики бюджету до кінця року
26 Листопада 2025 20:55
Економіка України продовжувала зростати у третьому кварталі 2025 року, навіть попри інтенсивні удари росії по енергетичній і транспортній інфраструктурі та скорочення експорту. Про це йдеться у Висновку Рахункової палати про виконання державного бюджету за дев’ять місяців року, ухваленому на засіданні 25 листопада, передає «Комерсант Український».
Економіка зростає, але роль міжнародної підтримки залишається критичною
За даними аудиту, ключовими драйверами зростання ВВП стали будівництво (+15,5%) та роздрібна торгівля (+6%). Водночас загальна структура доходів бюджету зберегла значну залежність від зовнішньої підтримки: від міжнародних партнерів надійшло 1,4 трлн грн, значною мірою у вигляді кредитів. Частка грантових коштів у цьому обсязі скоротилась до 23,5%.
Через затримки у реалізації реформ Україна недоотримала заплановані 5,7 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility та 0,5 млрд доларів від МВФ. Серед проблем — невиконання цільових показників щодо роботи Вищого антикорупційного суду та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Доходи бюджету ростуть, але є ризики недонадходжень
Загальні доходи держбюджету у січні–вересні становили 2,7 трлн грн — на 25% більше, ніж роком раніше. План доходів загального фонду вдалося перевиконати, зокрема за рахунок зростання зарплат і прибутковості бізнесу.
Попри це, аудитори попереджають про ризики недовиконання річного плану доходів.
Основні причини:
- нижчий від прогнозного курс гривні;
- скорочення видобутку газу та виробництва пального через пошкодження інфраструктури;
- падіння прибутків підприємств на 10% у першому півріччі;
- зростання податкового боргу до 201,1 млрд грн.
Особливо різко — у 13,6 раза — зросла пеня, донарахована через порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.
Оборона — пріоритет, але частина програм недофінансована
Видатки бюджету за дев’ять місяців сягнули 3,6 трлн грн, що на 22% більше, ніж торік. Найбільше зросли витрати на сектор безпеки та оборони — до 69,4% усіх видатків. Проте за низкою напрямів Міноборони витратило менше, ніж передбачалося контрактами.
Недовиконаними також виявилися видатки:
- Міністерства соцполітики — на 25,5 млрд грн;
- Міністерства охорони здоров’я — на 11 млрд грн;
- Агентства відновлення — на 8 млрд грн.
Чверть коштів використано не за призначенням
62% ресурсів резервного фонду було розподілено, але приблизно 25% — на цілі, які не відповідають його призначенню. Йдеться про програми «Зимова підтримка», компенсації покупцям українських товарів та ремонт інфраструктури для покращення безбар’єрності.
Рахункова палата наголошує, що резервний фонд слід використовувати лише для непередбачуваних потреб.
Проблеми із державними інвестиціями та боргом
Аудит також зафіксував значні затримки у реалізації інфраструктурних проєктів та державного інвестування — виконання видатків за цим напрямом становить лише 40% від плану. Деякі програми, як-от компенсація за знищене житло або енергоефективність громадських будівель, взагалі не стартували.
Зростає і прострочена дебіторська заборгованість — зокрема, Міноборони має 68,1 млрд грн таких зобов’язань.
На цьому фоні державний борг зріс на 14,9% — до 8,24 трлн грн, значно збільшившись саме за рахунок зовнішніх запозичень. Це підвищує вразливість бюджету до валютних коливань.
Які рекомендації дає Рахункова палата
Очільниця інституції Ольга Піщанська заявила, що уряд та розпорядники мають:
- вжити заходів для зменшення податкового боргу;
- прискорити виконання зобов’язань за програмою Ukraine Facility;
- погасити прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість;
- переорієнтувати невикористані кошти бюджетних програм на більш нагальні потреби.
Рішення та висновки Рахункової палати буде передано Верховній Раді, уряду та профільним структурам.
