Ексдружина вбивці Парубія спростувала версію «батька у розпачі»: не брав участі в житті сина

3 Вересня 10:15

Колишня дружина Михайла Сцельнікова, який зізнався у вбивстві політика Андрія Парубія, українська письменниця Олена Чернінька у соцмережах відреагувала на слова затриманого про те, що він нібито хоче відшукати тіло загиблого у Бахмуті сина, повідомляє «Комерсант Український»

Вона нагадала, що її син Михайло-Віктор з позивним «Лемберг» був справжнім українським героєм, він загинув у 2023 році, але тіла родина так і не отримала.

Водночас мама полеглого у Бахмуті «Лемберга» наголосила, що сина виховувала сама. Батько не брав жодної участі у житті Михайла та не підтримував із ним близьких стосунків. До того ж, син після того, як пішов на війну, посварився з батьком.

Письменниця Олена Чернінька тримає у руках книгу “Лемберґ: мамцю, ну не плач” про свого сина Михайла, який вважається зниклим безвісти. Суспільне Одеса

За словами Чернінької, із чоловіком вони фактично розійшлися ще у 1998 році, а офіційно – 2000-го.

««Хочу роз’яснити ситуацію. Мережею несеться шквал інформації. Правдивої і безглуздої. З бувшим чоловіком ми розійшлись в 1998 році. А офіційно з документом — у 2000 році. Ростила я сина одна. Іноді батько з’являвся. Як то на 1 вересня в перший клас чи на якусь значну подію. З сином спілкувався, але дуже рідко. Коли Лемберг пішов на війну, вони дуже посварились. І Лемберг скрізь заблокував пращура. Бо один був патріот, а інший ні», – зазначила жінка.

Спілкуватися із Сцельніковим їй довелось уже після загибелі сина, коли йшлося про ДНК, документи тощо. Письменниця стверджує, що ні дружби, ні ворожнечі між ними не було. А спілкування стосувалося тільки зникнення сина.

«Виховувала я Михайла-Віктора справжнім мужнім чоловіком. Про це можна прочитати в моїй книзі, де жодної згадки про батька немає. Новини із суду у справі про вбивство Андрія Парубія шокували нашу родину. Важливо, щоб пам’ять про Михайла у цій ситуації не була викривлена», – додала Чернінька.

Мати нагадала, що її син-герой загинув за Україну. Він Пройшов Київ, Запоріжжя, Миколаїв і сам напросився у Бахмут в 93 бригаду. Був молодшим сержантом, командиром відділення розвідвзводу. І загинув, як Герой.

«Також додам, що «Лемберг» за день до повномасштабного вторгнення, а саме 23 лютого 2022-го року зареєстрував петицію щодо негайного введення візового режиму із росією. Її так і не підтримали…», – зазначила Чернінька.

Зазначимо, суд відправив чоловіка до львівського слідчого ізолятора на 60 діб без права внесення застави. Сам підозрюваний не заперечував проти такого рішення.

Визнання провини і мотиви

На засіданні Сцельніков визнав свою провину та заявив, що його дії були «помстою українській владі». При цьому він відкинув повідомлення про можливий шантаж з боку російських спецслужб, наголосивши, що діяв самостійно.

Також підозрюваний висловив бажання, аби його у майбутньому обміняли на українських військовополонених, оскільки, за його словами, він прагне знайти тіло свого зниклого сина.

На запитання суду, чому він обрав жертвою саме Андрія Парубія, Сцельніков відповів: «Він був поруч».

І додав, що якби проживав у Вінниці, його мішенню міг би стати Петро Порошенко.

Кваліфікація злочину

Львів’янину оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 1 ст. 115 — умисне вбивство;
  • ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю.

Що відомо про вбивство

Колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія було вбито у Львові вдень 30 серпня. Невідомий чоловік здійснив близько восьми пострілів у політика з короткоствольної вогнепальної зброї. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці.

Нападник утік, у місті було введено спеціальну операцію «Сирена». Вже вночі 1 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що підозрюваного затримали.

За даними глави Нацполіції Івана Вигівського, Сцельніков заздалегідь готувався до злочину — відстежував рухи політика та чекав зручного моменту для нападу. Після вбивства він намагався переховуватися у Хмельницькій області.

Вигівський також заявив, що злочин не був випадковим і у справі простежується «російський слід».

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз