Ексдиректор УЦОЯО Ігор Лікарчук поставив під сумнів «85% підтримки» реформи профільної школи, яку просуває МОН
10 Квітня 20:15
Освітянин та колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук критично оцінив результати соціологічного дослідження, на які останніми днями посилаються представники Міністерства освіти і науки, заявляючи про нібито 85% підтримки реформи профільної школи.
Про це він повідомив у Фейсбук, передає «Комерсант Український».
За його словами, оприлюднені дані викликають низку запитань — як щодо актуальності, так і щодо методології дослідження.
Лікарчук, зокрема, звернув увагу, що дослідження проводилося ще у 2024 році, коли, за його оцінкою, тема профільної школи не була настільки гострою, як зараз.
«Чи було тоді питання профільної школи настільки болючим і актуалізованим, як сьогодні? Ні», — зазначає він.
Освітянин підкреслює, що на той момент не було ані масових дискусій про зміну мережі шкіл, ані петицій від батьків, ані спротиву громад. Відтак використання цих результатів сьогодні він називає щонайменше некоректним.
Питання до замовників і формулювань
Окремо Лікарчук звертає увагу на те, що дослідження проводилося на замовлення Міністерство освіти і науки України та проєкту DECIDE — тобто, структур, які самі ж цю реформу і просувають.
Водночас він наголошує: це не означає, що результати є неправдивими, однак може пояснювати їхню «зручність».
Крім того, за його словами, ключова проблема полягає у формулюванні запитань. Респондентів не питали про конкретні наслідки реформи, як то закриття старших класів, необхідність возити дітей на значні відстані чи зміну мережі ліцеїв.
Натомість питання стосувалися загального бажання кращої освіти для дітей.
«Між “хочу кращої освіти” і “підтримую конкретну реформу” — далеко не обов’язково має бути знак тотожності», — наголошує Лікарчук.
«80 тисяч опитаних — не показник якості»
Також експерт скептично оцінив аргумент про масштаб опитування — близько 80 тисяч респондентів. Він послався на позицію відомої соціологині Ірина Бекешкіна, яка колись наголошувала, що кількість опитаних не є визначальною для якості дослідження, адже ключове значення має репрезентативність вибірки.
За словами Лікарчука, у цьому випадку йдеться про добровільну участь, що означає залучення передусім активної аудиторії, а не обов’язково тих, кого безпосередньо зачепить реформа.
Підсумовуючи, освітянин заявив, що використання таких результатів як аргументу «волі народу» є маніпулятивним.
«Коли подібні дослідження подають як “волю народу” — це вже не про соціологію. Це про технологію», — вважає він.
Лікарчук також підкреслив, що наведені цифри не переконують його у наявності реальної 85% підтримки реформи профільної школи в українському суспільстві. Він закликав не підміняти суспільну дискусію зручними цифрами та не видавати бажане за дійсне.
Що передувало
Міністр освіти й науки України Оксен Лісовий розповів про підготовку до запуску старшої профільної школи у рамках Нової української школи. За його словами, 91% громад уже перебувають в активному процесі трансформації.
“Підкреслюю, 11-річна школа — це модель, характерна для Росії та Білорусі. І очевидно, що ми на них не орієнтуємось. І саме нам з вами випала відповідальність реалізовувати фінальний етап цієї реформи”, — заявляв Лісовий.
Він вказував, що підготовка до запуску старшої профільної школи була розпочата у 2024 році. І за його словами, першим етапом стало всеукраїнське дослідження, проведене спільно з КМІС, яке охопило понад 80 тис. респондентів з 300 територіальних громад. За його результатами, 85% батьків учнів 10-11 класів і 78% батьків учнів 5-6 класів “підтримують такі зміни в старшій школі”.
На практиці ж реформа передбачає закриття низки українських шкіл, а також скасування права окремими школам набирати класи старшої школи. І діти з таких шкіл мають переходити до інших навчальних закладів. Особливо це питання стало болючим для сільських місцевостей, де діти можуть бути вимушені їздити до школи в інші райони.
І це за умов відстотності нормальних доріг, а інколи і шкільного транспорту у громадах.
Петиція — зупинити реформу
На сайті КМУ, у березні, навіть було опубліковано петицію з вимогою зупинити реформу, і вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
“Ми, батьки учнів закладів середньої освіти, звертаємося до Кабінету Міністрів України з проханням переглянути підхід до реалізації реформи загальної середньої освіти з урахуванням проблем, що виникли під час її впровадження, а також необхідності повного дотримання прав учнів, які гарантовані Конституцією України”, – йдеться у петиції.
У петиції зазначається, що запропонована урядом реформа старшої школи ускладнює доступ до освіти тисячам українських школярів.
“Ми переконані, що в умовах воєнних дій така реформа створює реальні ризики руйнування освіти в громадах. Без урахування реальних ситуацій на місцях ця реформа призведе до того, що багато громад залишаться без старших класів. Це змусить дітей їздити до інших населених пунктів, що негативно впливатиме на їхній фізичний, емоційний стан та якість освітнього процесу. А, зважаючи на військовий стан, ще й створить додатковий ризик для життя старшокласників” – йдеться у тексті.
