“Servants of the People” offer amnesty for defense crimes: experts sound the alarm
3 July 06:27
126 народних депутатів (123 з яких – з фракції “Слуга Народу”) зареєстрували законопроєкт № 13423, який фактично пропонує запровадити амністію за злочини, вчинені під час виконання оборонних контрактів. Про це пише Центр протидії корупції, інформує "Komersant Ukrainian"
Документ пропонує звільнити від кримінальної відповідальності посадовців оборонних підприємств — навіть у випадках, коли їхні дії мають ознаки злочину.
Що передбачає законопроєкт?
Депутати пропонують виключити кримінальну відповідальність за всі види злочинів, якщо (1) злочин вчиняється під час виконання оборонного контракту і (2) вчиняється службовою особою підприємства, включеного до спеціального Переліку підприємств оборонного промислового комплексу.
Затверджувати перелік таких підприємств буде Міністерство оборони. Сам перелік буде закритим для суспільства. При цьому, згідно з останніми змінами до бюджету, бюджет для збройних закупівель у цьому році може досягнути 750 млрд грн.
Також законопроєкт передбачає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не зможуть більше розслідувати зловживання в оборонній сфері. Починати розслідування та слідчі дії щодо підприємств з переліку Міноборони можна буде виключно за погодженням з Генпрокурором.
Законопроєкт № 13423 пропонує:
- Ввести нову статтю Кримінального кодексу України (за номером 43-2), згідно з якою не є кримінальним правопорушенням діяння службових осіб підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК), навіть якщо вони формально містять ознаки злочину, якщо такі дії були спрямовані на “виконання державного контракту” та мали “суспільно корисну мету”.
- Звільнити від відповідальності недоброчесних постачальників зброї “заднім числом”: навіть якщо правопорушення сталося до включення підприємства до Переліку підприємств ОПК, але під час воєнного стану — відповідальність не настає, якщо діяння було “задля виконання контракту”.
- Створити “імунітет” для підприємств ОПК: юридичні особи не підлягають кримінально-правовим заходам протягом всього строку перебування в Переліку Міноборони — навіть якщо фактичні обставини порушення виникли раніше.
- Запровадити виключний контроль Генпрокурора: лише Генеральний прокурор може внести відомості до ЄРДР щодо таких правопорушень, виключна компетенція Генпрокурора санкціонувати повідомлення про підозру, затримання, арешт, обшуки, тимчасовий доступ, відсторонення від посади тощо. Будь-які клопотання в суді розглядаються тільки після погодження з ним.
- Впровадити особливий режим на роки вперед: такий режим діятиме не лише під час воєнного стану, а ще протягом трьох років після його завершення.
Реакція антикорупційної спільноти
Центр протидії корупції (ЦПК) розкритикував законопроєкт, назвавши його спробою «легалізувати схеми» у сфері оборонних закупівель.
“Законопроєкт № 13423 фактично легалізує корупцію в оборонній сфері – при чому для заздалегідь погодженого кола постачальників Міноборони. При цьому збройні контракти на сьогодні отримують у тому числі дуже близькі до оточення Зеленського особи на кшталт Тимура Міндіча. Спочатку ти платиш за “вхід” в список цих постачальників, купуєш собі імунітет і далі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів – без жодного ризику. Покарати осіб, які будують схеми у закупівлях зброї, не можна буде навіть після виборів,” – зазначає заступниця виконавчої директорки Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.
Хто може уникнути відповідальності, якщо закон ухвалять?
Згідно з аналізом ЦПК, у разі ухвалення закону, звільнення від покарання потенційно отримають:
- Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, — у справі про неякісні міни для ЗСУ.
- Олександр Лієв, екскерівник департаменту Міноборони, та посадовці ТОВ «Львівський арсенал», — у справі про розкрадання 1,5 млрд грн.
- Фігуранти справи НАБУ і САП щодо закупівлі елементів динамічного захисту, що призвело до збитків на 7,3 млн грн.
Юридичні й антикорупційні ризики законопроєкту №13423
1. Ручний контроль Генпрокурора
Вся система відповідальності в оборонній сфері концентрується в руках однієї особи. Це створює загрозу політизації слідства та вибіркового правосуддя.
2. Легалізація зловживань через “контракт”
Будь-яке правопорушення, якщо воно пов’язане з оборонним контрактом, може бути визнане “суспільно корисним” — навіть якщо мова йде про завищення цін чи конфлікт інтересів.
3. Відсутність чітких критеріїв “суспільної користі”
Поняття залишаються розмитими й суб’єктивними, що дає змогу тлумачити закон на користь порушників.
4. Амністія заднім числом
У випадку включення підприємства до Переліку Міноборони вже після вчинення правопорушення – всі попередні дії, навіть очевидно злочинні, фактично амністуються, якщо їх можна формально пов’язати з контрактом на оборонні закупівлі в умовах воєнного стану.
5. Складність кваліфікації дій співучасників
Розслідування порушень в оборонних закупівлях відбуваються у співучасті зі службовими особами Міноборони, іншими державними службовцями чи навіть офіцерським складом. Проте у разі, якщо основне діяння не буде вважатися кримінальним правопорушенням, то водночас виникне і практична складність у кваліфікації дій учасників схеми.
6. Надмірна влада Міноборони
Міністерство фактично перетворюється на орган, що зможе роздавати імунітет від кримінального переслідування за зловживання. Враховуючи, що МОУ є відповідальним за формування політики у сфері оборони та бюджет це створює надмірні корупційні ризики.