Енергетичний дисбаланс: чому українцям буде важко розрахуватись з боргами за електроенергію
14 Серпня 13:27
РОЗБІР ВІД 
Підприємствам, які мають борги за електроенергію, хочуть трохи ускладнити життя. Але не всім. Кому ж насамперед варто хвилюватись – з’ясовував «Комерсант Український».
Покращити платіжну дисципліну споживачів – саме таку мету переслідувала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оновлюючи Правила роздрібного ринку електричної енергії. Але без застережень на її адресу не обійшлось.
У кого ж є привід для хвилювань
Ще на етапі підготовки рішення НКРЕКП стало предметом критичної уваги. Приміром, Асоціація міст України у зверненні до регулятора стала на захист водоканалів, наголошуючи на тому, що можливе припинення постачання електроенергії призведе до обмеження або припинення надання послуг водопостачання та водовідведення, яке у першу чергу відчують споживачі. В Асоціації пропонували взагалі не ухвалювати проєкт постанови. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан на засіданні НКРЕКП наводив аргументацію на користь такої пропозиції, але відповідний проєкт все ж було схвалено. Хоча крапку в рішенні не поставлено, продовжує Олександр Слобожан.
“Оскільки цей документ є проєктом регуляторного акту, його остаточному ухваленню передує процедура відкритого обговорення. Тому він розміщений на сайті НКРЕКП і до 17 серпня збираються зауваження та пропозиції до нього, після цього його винесуть на розгляд НКРЕКП для остаточного ухвалення. Асоціація міст України закликає як органи місцевого самоврядування, так і водоканали активно надавати пропозиції до проєкту зазначеної постанови”, – наголосив Олександр Слобожан.
Він також повідомив, що Асоціацією міст України вже підготовлені пропозиції з удосконалення цього проєкту.
Що ж змінюється в правилах роздрібного ринку електроенергії
Регулятор, оновлюючи правила, зосередив увагу на недопущенні зловживань з боку непобутових споживачів, які мають заборгованість за постачання електричної енергії та використовують судові механізми з метою безпідставного збереження електропостачання. Хто ж саме може відчути зміни – пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Є певна кількість, дуже невелика насправді відносно загальної кількості боргів, підприємств, які є комерційними і які намагаються щось придумати, щоб не платити за електрику. Дійсно, бувають випадки, коли якесь підприємство подало в суд, суд заборонив його відключати. Потім розгляд судової справи триває 3 роки. Вони весь цей час не платять, суддя відкладає, розгляди переносить і так далі. Є такі випадки, але вони не складають жодної критичної маси. Відповідно, і впливу на реальну загальну заборгованість всі ці рішення по суті не мають”, – зазначає фахівець.
І все ж. Згідно з оновлюваними правилами наявність ухвали суду про відкриття провадження у справі не є підставою для зупинення процедури припинення електроживлення на об’єкті непобутового споживача. Заборонити електропостачальнику припиняти електропостачання можна буде лише судовою ухвалою безпосередньо про заборону припиняти електропостачання.
Побутових споживачів новації не стосуються
В Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, пояснили, що зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії не поширюються на припинення електроживлення для захищених споживачів та споживачів, об’єкти яких визначені, як об’єкти критичної інфраструктури. Це, зокрема: заклади охорони здоров’я, підприємства тепловодопостачання та водоканали, об’єкти оборонного та безпекового призначення тощо. Олександр Харченко це деталізує.
“Дуже велика частина всіх боргів на ринку – це борги підприємств, які відключати не можна. Наприклад, великими боржниками є шахти, особливо шахти закриті, бо будь-яка закрита шахта, вона з метою запобігання екологічній катастрофі продовжує використовувати багато електроенергії для відкачування води. І здебільшого держава за це не платить. Великими боржниками є водоканали. Вони споживають величезну кількість електроенергії, яка просто не закладена в їх тариф відповідно ринковій ціні, і вони не мають джерела грошей платити в принципі. Значним боржником так само є теплокомуненерго. Відповідно, під ці зміни не підпадають 90% компаній. Відключати їх просто заборонено. І жодна постанова НКРЕКП нічого не значить”, – констатує фахівець.
Тобто вирішення боргової пробеми відкладається. Чого не скажеш про самі борги – вони зростають.
Боргова історія триває
Найбільшими боржниками за спожиту електроенергію та її розподіл вважаються підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Станом на 1 червня поточного року заборгованість підприємств водопостачання та водовідведення за електроенергію та її розподіл сягнула 12,5 млрд грн. Структура боргу наступна: 11,4 млрд грн (91,0%) – за спожиту електроенергію; 1,1 млрд грн (9,0%) – за послугу з розподілу. Такі дані наводяться Аналітичним центром DiXi Group. За березень-травень 2025 року борг зріс на 5,5% – з 11,8 млрд грн у лютому.
Основна частина боргу водоканалів за спожиту електроенергію сконцентрована у двох східних прифронтових областях. У Донецькій області борг становить 5 млрд грн, що відповідає 44,2% загального показника по країні, у Харківській області – 4,5 млрд грн, або 39,8%. Водоканали з решти 22 областей разом мають 1,8 млрд грн боргу, що складає 16% загальної суми. Найменшу несплату серед водоканалів зафіксовано у столиці – лише 7,4 млн грн, або 0,1%.
Причини зростання заборгованості відомі: «заморожені» тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для побутових споживачів та заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах. Продовжує Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
“Електрична енергія, яка є основною складовою тарифу на послуги водопостачання та водовідведення, з 2021 року подорожчала в три рази. А тарифи водоканалів – ліцензіатів НКРЕКП, не змінювалися з 2022 року. Це призвело до того, що загальна заборгованість водоканалів перед постачальниками електричної енергії склала більше 11 млрд грн. Не відшкодовано державою також 2,5 млрд грн різниці в тарифах, яка накопичилася за попередні роки. І в цих умовах, особливо на лінії бойового зіткнення або поряд з нею (наприклад у Харкові), водоканали постійно забезпечують за рахунок власних ресурсів ремонт та відновлення мереж та обладнання, постраждалих від дронових, ракетних і бомбових ударів”, – наголошує Олександр Слобожан.
Саме такий стан справ, за його словами, призводить до того, що водоканали не можуть своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за спожиту електричну енергію.
Що ж робити з боргами
Рецепти вирішення боргової проблеми відомі. Вони не один раз випробувані. Але поки що не в Україні. Головне питання в готовністі цим займатись. Так вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Я не бачу бажання поточної влади цим займатися. Що саме робити? Це доволі зрозумілий набір дій. В тому числі відміна спеціальних обов’язків для державних компаній. В тому числі приведення тарифів до рівня ринкових цін. В тому числі зміна підходів до субсидування громадян. Правильно було б зробити адресну субсидію для тих, хто її дійсно потребує. Бо в нас так чи інакше власники, вибачте, двоповерхових, триповерхових котеджів платять за електрику по тому ж тарифу, що люди в двокімнатній хрущовці. Це велика комплексна реформа. Вона розроблена. Приміром, Молдова провела таку реформу 2022 року і все в них нормально працює, ніхто від холоду і відсутності електрики не помирає і навіть президента переобрали, який цю реформу власне ініціював і проводив. У нас же все це відкладається. Але ситуація дійсно дуже складна”, – наголошує експерт.
Що далі буде з тарифами на електроенергію і боргами
Упродовж дії в Україні воєнного стану та шести місяців після його закінчення очікувати підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів не варто – діє відповідний мораторій.
Хоча за кілька місяців з’явиться чергова нагода переглянути тарифи на електроенергію для населення. У квітні уряд продовжив дію положення щодо покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електричної енергії, передбачивши цим рішенням, що до кінця жовтня 2025 року громадяни продовжать оплачувати електроенергію за незмінним тарифом – 4,32 грн за кВт⋅год. Чи буде переглянуто цей тариф. Точка зору Олександра Харченка.
“Мій прогноз, що буде рішення уряду, яке продовжить поточні умови. Хоча МВФ цій темі приділяє увагу і вже почав дискусію на тему, як має виглядати ця реформа в часі і просторі. В цілому ця реформа в будь-якому разі дуже концептуальна і велика. І вона точно буде займати 2-2,5 роки. Це потребує часу, великої кількості регуляторних рішень, формування фонду підтримки громадян, формування відповідної бази підтримки громадян тощо. Тобто великої кількості змін в регуляторних документах. Поки що ж ми в цьому напрямку не починали рухатись”, – наголошує Олександр Харченко.
Але в документах, узгоджених з МВФ влітку цього року, орієнтири для влади визначено – і в частині подолання боргової проблеми, і щодо змін в тарифах. Восьмий перегляд програми розширеного фінансування МВФ вже зафіксував зобов’язання української влади розпочати роботу над енергетичною дорожньою картою.
Органи влади, зокрема мають намір прийняти дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після закінчення воєнного стану з чітко визначеним часом впровадження. Дорожня карта охоплюватиме реформи ПСО, плани поступового підвищення тарифів та методології формування тарифів, механізми вирішення проблеми успадкованої заборгованості та заборгованості в енергетичній системі з боку різних енергетичних гравців, а також комплексну схему захисту найбільш вразливих домогосподарств.
Автор: Сергій Василевич
