Енергетика, армія, ідентичність: як Казахстан повертається спиною до росії
22 Липня 13:05
РОЗБІР ВІД 
Астана дедалі чіткіше сигналізує: епоха домінування кремля в її зовнішній політиці добігає кінця. Казахстан, історично пов’язаний із росією економічними, військовими та культурними зв’язками, робить рішучі кроки до диверсифікації партнерств і зменшення залежності від москви.
Енергетична самостійність
У липні 2025 року уряд Казахстану оголосив про початок будівництва трьох нових теплоелектростанцій у містах Кентау, Костанай і Семей. На відміну від попередніх проєктів, ці ТЕЦ споруджуються без участі російських підрядників чи постачальників обладнання. За даними Міністерства енергетики Казахстану, Астана відмовилася від пропозиції російської компанії «Інтер РАО» щодо фінансування проєкту в Усть-Каменогорську, надавши перевагу внутрішнім ресурсам і китайським інвестиціям.
Цей крок — частина ширшої стратегії енергетичної диверсифікації. У 2023 році Казахстан запровадив нову марку нафти KEBCO, яку експортує через порт Баку в Азербайджані, минаючи російський порт Новоросійськ. За даними Reuters, обсяг експорту через Транскаспійський маршрут зріс на 22% порівняно з 2022 роком, що дозволяє уникати ризиків, пов’язаних із санкціями проти росії.
Зменшення економічного впливу росії
Економічна залежність від росії також скорочується. За даними Державного комітету статистики Казахстану, у першому кварталі 2025 року 728 російських компаній припинили діяльність на казахстанському ринку. Частина з них вийшла добровільно через санкційні ризики, інші були витіснені конкурентами з Китаю, Туреччини та країн ЄС.
Водночас частка росії в експорті Казахстану знизилася з 20% у 2022 році до 17% у 2024-му, тоді як торгівля з Китаєм і Туреччиною зросла на 15% і 10% відповідно. У 2023 році Китай навіть обігнав рф як найбільший торговий партнер Казахстану.
Казахстан також зупинив постачання до росії нітроцелюлози, необхідної для виробництва бездимного пороху, перенаправивши експорт до країн НАТО.
Крім того, з червня 2025 року Казахстан посилив перевірки вантажів, що прямують до росії, що призвело до затримок на кордоні до 10 днів. Це ускладнює «сірі» схеми обходу санкцій, які раніше включали постачання напівпровідників на $3,7 млн у 2022 році.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Військова переорієнтація
У сфері безпеки Казахстан дедалі частіше обирає західних і тюркських партнерів. У січні 2025 року Астана підписала дворічний план військового співробітництва з Великою Британією, який передбачає навчання казахстанських офіцерів у британських академіях, спільні військові тренування та обмін розвідданими.
Паралельно Казахстан закуповує турецькі безпілотники Bayraktar TB2 і планує локалізувати їхнє виробництво.
Також країна реформує армію за стандартами НАТО, збільшивши оборонний бюджет на 50% — до $2,5 млрд у 2024 році. Водночас Астана дистанціюється від Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку очолює росія: на саміті ОДКБ у грудні 2024 року президент Токаєв не брав участі, делегувавши представництво нижчому рівню.
Тюркський вектор і національна ідентичність
Казахстан активно розвиває зв’язки з тюркськими державами через Організацію тюркських держав (ОТД). У 2024 році на саміті ОТД у Шимкенті було підписано угоди з Туреччиною, Азербайджаном і Узбекистаном про спільні інфраструктурні проєкти та культурний обмін.
Як розповів український політичний оглядач з Казахстану, автор книги «Тюркський календар» Нурлан Салтаєв, упродовж 150-річного колоніального періоду роль росії була гіпертрофована й практично витіснила все національне — від економічного до духовного життя казахів.
Він зазначає, що альтернативою рф має бути союз із низкою держав: Туреччиною, Пакистаном, сусідніми країнами Центральної Азії.
«Туреччина як братська тюркська і мусульманська держава краща для Казахстану, Навіть у разі її домінування казахська тюркська та мусульманська ідентичність збережеться. Але впевнений, що при взаємодії з Туреччиною буде не поглинання казахської культури, а взаємозбагачення»,
— вважає Салтаєв.
Реакція на війну в Україні
Спроби агресивного поглинання з боку рф казахи спостерігають на прикладі України, яка чинить опір російській агресії.
Після повномасштабного вторгнення президент Касим-Жомарт Токаєв, хоча й зайняв нейтральну позицію, відмовився визнавати так звані «ЛНР» і «ДНР» та підтримувати обхід санкцій проти росії.
На економічному форумі в Санкт-Петербурзі в червні 2022 року Токаєв публічно заявив, що Казахстан не визнає квазідержавні утворення.
Більш відкритою була підтримка України з боку звичайних казахстанців. У березні 2022 року в кількох містах Казахстану відбулися антивоєнні мітинги. Наприклад, у Алмати близько 2000 людей протестували проти російської агресії, скандуючи гасла за мир і солідарність з Україною.
Казахстанська влада дозволила ці акції — що є рідкістю для країни з обмеженими свободами зібрань. Це свідчить про певну толерантність до проукраїнських настроїв у суспільстві.
Нурлан Салтаєв, коментуючи настрої казахів щодо агресії рф проти України, зазначає:
«Чим довше триватиме війна в Україні, тим далі віддаляється війна в Казахстані. Казахстан розуміє, що Україна сьогодні — це бар’єр між ним і росією. Після війни постане питання: куди подіти 500 000 наркоманів, алкоголіків із маргінальної армії рф і що робити з виробництвом, хоч і застарілої, зброї.
Є ймовірність, що частину цього “надлишку” москва може перекинути в Казахстан. І якщо вони там помруть — кремлю буде байдуже».
Російські погрози та виклики
Москва сприймає кроки Казахстану як загрозу концепції «русского мира». Російські пропагандисти, зокрема на каналі «россия-1», неодноразово закликали до «захисту» російськомовного населення в північних регіонах Казахстану, де проживає близько 3,5 млн росіян і російськомовних громадян. Така риторика нагадує сценарії, які росія використовувала перед анексією Криму.
У серпні 2022 року Дмитро Медведєв — заступник голови Ради безпеки рф — у соцмережі «ВКонтакте» написав, що Казахстан — «штучна держава», створена на «російській землі». Пост пізніше видалили, пояснивши інцидент зламом акаунта. Однак багато коментаторів вважають, що публікація відображала справжні настрої частини кремлівської еліти.
У тому ж році депутат Держдуми Олег Матвейчев заявив, що Казахстан «йде шляхом України», натякаючи на нібито антиросійську політику Астани. Він закликав кремль «вжити заходів» — зокрема через тиск на північні регіони Казахстану.
Попри всі погрози, Астана прагне вийти з-під впливу москви. У Казахстані цей процес відбувається обережно, але послідовно. Влада демонструє готовність відстоювати свою незалежність і суверенітет.
А звичайні казахи — волонтери, підприємці, митці — вже сьогодні показують приклад щирої солідарності з Україною. Юрти незламності в Бучі, Дніпрі, Нововолинську та Києві стали символами цієї підтримки. Це не просто акт дружби, а знак глибокої поваги до українців, які борються за свою свободу — і за спільне майбутнє незалежних націй у пострадянському просторі.
Автор: Асіф Алієв
