Енергосистема на межі балансу: коли Україна зможе відмовитися від графіків відключень
19 Лютого 18:19
РОЗБІР ВІД 
Майже чотири роки повномасштабної війни перетворили українську енергосистему на один із ключових фронтів протистояння. Після масованих атак на об’єкти генерації та мережі передачі, енергетика країни опинилася в режимі постійної адаптації — від аварійних ремонтів до екстрених імпортів електроенергії з Європи.
Сьогодні стан енергосистеми України — це балансування між дефіцитом потужностей, піковими навантаженнями та обмеженими можливостями резерву. Теплова генерація зазнала значних руйнувань, частина гідрооб’єктів пошкоджена, а ризики для атомних станцій залишаються високими, зокрема через окупацію Запорізької атомної електростанції. Водночас відновлювана енергетика працює нестабільно — її внесок залежить від погодних умов і безпекової ситуації.
У цих умовах погодинні графіки відключень стали інструментом не лише технічного регулювання, а й соціальної політики. Вони визначають ритм життя міст і сіл, впливають на роботу бізнесу та критичної інфраструктури. Формально — це спосіб уникнути аварійних відключень і зберегти цілісність мережі. Фактично — індикатор глибини дефіциту та стійкості системи.
Коли скасують графіки відключень електроенергії
Попри складну ситуацію, енергетики заявляють про поступове відновлення. Водночас експерти попереджають: навіть за оптимістичних умов українцям варто готуватися до періодичних обмежень як улітку, так і взимку.
Нардеп Сергій Нагорняк в ефірі Київ 24 сказав, що послаблення графіків відключення світла можемо очікувати вже в березні, адже вже почали працювати сонячні електростанції, тому за тиждень буде додатковий об’єм електроенергії.
У той же час директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю для РБК-Україна наголошує, що столиця залишається в зоні підвищеної уваги, однак драматизувати ситуацію не варто.
«Але якщо питати, чи може ситуація стати складнішою саме в Києві – так, може. Чи стане вона складнішою? Я думаю, що ні. З того, що я бачу, зараз все-таки ми в тренді відновлення і крок за кроком ситуація стабілізується».
За його словами, країна може тимчасово вийти з графіків навесні, однак повністю відмовитися від них поки що нереально.
«Ми, може, і в квітні підемо з графіків до травня і червня, а потім повернемось у липні і серпні до них».
Літня спека та ремонти АЕС: фактор ризику
Експерт пояснює: літо традиційно стає періодом підвищеного навантаження через спеку та використання кондиціонерів. Одночасно триває планова ремонтна кампанія атомних енергоблоків.
«Просто є певні періоди, коли влітку максимальна спека і пік споживання, і одночасна ремонтна кампанія атомних реакторів, тому що неможливо їх не ремонтувати. Відповідно, цілком можливо, що в липні-серпні обмеження точно будуть».
Таким чином, навіть за умов відносної стабілізації в енергосистемі липень і серпень можуть знову повернути українців до погодинних графіків.
Не менш складним періодом може стати й зима, особливо за суттєвого зниження температури. Фактично йдеться про нову нормальність: графіки — як інструмент балансування системи в пікові моменти, а не як ознака повного колапсу.
Щодо стратегічної перспективи, експерт окреслює кількарічний горизонт стабілізації.
«Оптимістичний сценарій, на мій погляд, це три роки (2029 рік, – ред.). Реалістичний – чотири-п’ять (2030–2031 рік)».
Дефіцит електроенергії зменшився: ситуація стабілізується
Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв в ексклюзивному коментарі для Комерсант український заявив про покращення ситуації в енергосистемі України. За його словами, зниження дефіциту пов’язане передусім із відсутністю масованих обстрілів, які спостерігалися раніше.
«У нас знизився дефіцит в енергосистемі. Немає таких суттєвих середньодобових ударів, як минулого тижня. Ми маємо можливість на 100% використовувати імпорт — на рівні 2,7–3 ГВт·год. Особливо це важливо у ранкові та вечірні піки споживання», — пояснив Ігнатьєв.
Експерт зазначає, що обмеження для побутових споживачів суттєво відрізняються залежно від регіону. Найскладнішою залишається ситуація в Одеська область, де через влучання в об’єкти розподілу електроенергії застосовуються найжорсткіші графіки.
Натомість у столиці ситуація покращується.
У західних регіонах, зокрема в Івано-Франківська область та Львівська область, погодинні відключення для населення вже скасовано через достатній обсяг електроенергії.
Водночас ворог намагався розбалансувати енергосистему заходу країни, де ключову роль відіграє Хмельницька атомна електростанція. Балансування відбувається також за рахунок Бурштинської теплової електростанції.
Сонячна генерація відновлюється після зими
Через снігопади в попередні тижні більшість сонячних панелей були засніжені, що суттєво обмежило виробництво електроенергії.
«Сонячні електростанції працювали лише на 1,5–2% від встановленої потужності. Зараз цей показник зріс до 6%», — повідомив Ігнатьєв.
За його прогнозом, уже з середини березня — початку квітня сонячна генерація може вийти на 20% встановленої потужності, що значно зменшить дефіцит у денні години.
Навесні графіки обмежень, імовірно, будуть найменш відчутними.
«Можемо говорити про 2–3 години відключень уранці та 3–4 години ввечері, коли сонячна генерація не працює», — зазначив експерт.
При цьому бізнес і надалі залишатиметься в графіках обмежень. За словами Ігнатьєва, ще восени було ухвалено рішення насамперед обмежувати великий бізнес, який має власну генерацію (торговельні центри, підприємства з генераторами), щоб мінімізувати навантаження на населення.
У літній період частина енергоблоків атомних станцій традиційно виходить у планові ремонти та перезавантаження палива. Це створює ризик дефіциту саме у ранкові години.
У денний час ситуацію частково компенсуватиме сонячна генерація (до 20–22% балансу), а вночі можливий навіть профіцит через стабільну атомну генерацію.
Втім, якщо бізнес не зможе перекривати дефіцит власними потужностями, графіки для населення можуть повернутися.
Горизонт 3–5 років: життя з генераторами
Ігнатьєв погодився з оцінкою свого колеги Олександра Харченка про те, що Україна ще кілька років житиме в умовах енергетичних обмежень.
«Потрібно звикати до генераторів на найближчі 3–5 років. Ми маємо близько 8,6 ГВт зруйнованих або суттєво пошкоджених потужностей. Вони просто так не відновляться», — наголосив експерт.
Як приклад він навів Дарницьку ТЕЦ — станцію 1956 року проєктування, відновлення якої в нинішньому вигляді є малоефективним. За словами фахівця, цей період має стати перехідним: держава повинна створити умови для розвитку сучасної розподіленої генерації, щоб бізнес інвестував у нові високоефективні потужності.
Чому графіки змінюються протягом дня
Експерт назвав три ключові причини непередбачуваних змін у графіках відключень:
- Коливання споживання.
Якщо температура знижується, споживачі активніше використовують обігрівачі та електроопалення, що швидше «вибирає» встановлений ліміт. - Ремонтна кампанія та аварійні роботи.
Тривають відновлювальні роботи після масованих атак. Під час перемикань або аварій обладнання графіки можуть змінюватися. - Погодні умови.
Вони впливають як на обсяг генерації сонячних електростанцій, так і на рівень споживання.
«Якщо різко зростає споживання або падає генерація, графіки розтягуються, щоб збалансувати енергосистему», — підсумував Ігнатьєв.
То ж українська енергосистема входить у фазу відносної стабілізації, але ця стабільність залишається умовною. Зменшення інтенсивності атак, відновлення частини мереж та поступове зростання сонячної генерації створюють передумови для послаблення графіків уже навесні. Проте це радше тактичне полегшення, ніж стратегічний перелом.
Ключова проблема — структурний дефіцит потужностей. Зруйновані та пошкоджені гігавати генерації не відновлюються швидко, а атомна енергетика, яка тримає базове навантаження, залежить від безпекової ситуації та графіків планових ремонтів. Теплова генерація значною мірою втратила ресурс, гідроенергетика частково пошкоджена, а відновлювані джерела залишаються залежними від погоди. За таких умов погодинні графіки стають не ознакою колапсу, а інструментом керованого балансування.
Весна може стати періодом найбільш м’яких обмежень — завдяки зниженню споживання та зростанню частки сонячної генерації. Однак літо несе власні ризики: спека, кондиціонування та ремонтна кампанія на АЕС здатні знову створити дефіцит у пікові години. Зима ж традиційно буде випробуванням на міцність через температурний фактор і потенційні нові удари по інфраструктурі.
Стратегічно Україна переходить до нової моделі енергетики — більш децентралізованої, з акцентом на розподілену генерацію, локальні потужності та активну роль бізнесу. Період 3–5 років, про який говорять експерти, — це не лише час відновлення, а й час трансформації. Від того, наскільки швидко держава створить умови для інвестицій у сучасну генерацію та модернізацію мереж, залежить, чи стануть графіки тимчасовим явищем, чи затяжною реальністю.
Отже, найближча перспектива — це життя в режимі гнучкого балансу: з періодами полегшення та новими хвилями обмежень. Повне повернення до довоєнної моделі безперебійного електропостачання можливе лише після системного оновлення галузі. І саме цей перехід — від латання пошкоджень до побудови нової архітектури енергетики — стане головним викликом наступних років.
