EV-пільги vs оборонні доходи: чим обернеться для України продовження податкових пільг для EV
24 Жовтня 21:26
Податкові пільги для електромобілів: що вже вирішено, скільки це коштує бюджету і як змінює ринок
22 жовтня Верховна Рада у першому читанні підтримала продовження податкових пільг на імпорт і купівлю електромобілів ще на один рік — до 2027-го. Рішення оформлене правкою №1061 до проєкту держбюджету-2026, яку підтримали 248 народних депутатів.
Автор правки Дмитро Разумков нагадав, що чинна модель стимулювання “відповідає позиції президента і Уряду”. Частина парламентарів виступила проти: голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав ініціативу лобістською та заявив, що вона “позбавляє армію 30 млрд грн”.
Що вже відомо про податкові пільги на імпорт автомобілів з електронними двигунами, скільки це коштуватиме державному кошторису та як змінить ринок автомобілів в Україні, з’ясовував «Комерсант Український».
Пільговий режим діє з 1 січня 2019 року. За розмитнення авто з електричним двигуном не сплачуються ПДВ та ввізне мито, а акциз встановлений у розрахунку 1 євро за кВт⋅год місткості тягової батареї.
З 1 липня 2022 року покупців також звільнили від сплати збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації. Для автомобілів із ДВЗ зберігається повний набір платежів: ввізне мито (10% від митної вартості), акциз, ПДВ і пенсійний збір. Саме ця різниця у фіскальному навантаженні робить імпорт електрокарів істотно дешевшим за паливні аналоги.
Масштаб ринку: імпорт, структура і частка в автопарку
Як зазначає аналітичний відділ Forbes Ukraine у матеріалі, станом на 1 вересня 2025 року в Україну ввезено 235 595 електромобілів, з яких 160 731 — уже під час повномасштабної війни. Частка ЕV у вітчизняному автопарку оцінюється на рівні 1,7%.
Для порівняння: у Польщі — близько 0,3%, у Словаччині — 0,4%, у Румунії — 1%.
Грошовий обсяг імпорту за останні три роки утричі зріс: у 2024 році ввезено нових електрокарів на 432 млн доларів і вживаних — на 897 млн. Від старту пільг загальний імпорт сягнув приблизно 4,6 млрд доларів, з них понад 4,1 млрд — у 2022–2025 роках.
Паралельно зростає й внутрішній попит: влітку співзасновник маркетплейсу “Алло” Дмитро Деревицький прогнозував щонайменше 50% приросту рік до року; у червні компанія вперше запустила продажі електромобілів.
Фіскальна ціна стимулів: що недоотримує бюджет
Пільги мають відчутну бюджетну вартість. Лише з 2022 року державний бюджет недоотримав 59,6 млрд грн.
Структура втрат така:
- ПДВ — 35,5 млрд (59,5%);
- ввізне мито — 16,1 млрд (27,1%);
- збір до Пенсійного фонду — 7,5 млрд (12,5%);
- акциз — 0,54 млрд (0,9%).
Сукупно з 2019 року фіскальні втрати від пільгового режиму становлять близько 65 млрд грн. Прихильники продовження пільг наголошують, що ці суми частково компенсуються непрямими ефектами — зростанням ринку послуг, розвитку інфраструктури заряджання, скороченням імпорту нафтопродуктів у перспективі. Опоненти ж вказують на пріоритет воєнних видатків і потребу в оперативних доходах бюджету.
Пільги на електрокари в Україні: що потрібно знати
Спочатку завершення пільгового режиму планувалося на 2025 рік. На тлі висхідного попиту в червні у Верховній Раді зареєстрували два альтернативні законопроєкти про продовження послаблень щонайменше на рік: №13351 (депутати “Слуги народу” і “Розумної політики”) та №13351-1 (“Слуга народу” і “Наш край”). До пленарного розгляду вони не дійшли. У підсумку механізм пролонгації вбудували в бюджетний процес: правку №1061 підтримали під час першого читання держбюджету-2026.
Пільги різко знизили вхідний бар’єр для домогосподарств і малого бізнесу, що купують ЕV як інструмент економії на паливі. Трирічне потроєння імпорту відбувається попри війну, що говорить про стійкість попиту. У сегменті вживаних авто (897 млн дол. у 2024 році) пільги особливо відчутні: відсутність ПДВ і мита критично зменшує кінцеву ціну. Водночас інфраструктурний ефект розгортається повільніше, ніж продажі: ринку потрібні інвестиції у швидкісні зарядні станції, мережеву модернізацію та стандарти сервісу. Без цього споживча лояльність може впертися у “зарядну стелю”.
Читайте також: До 40% здорожчання: як скасування пільг вплине на електричні авто
Рада продовжила пільги для EV до 2027 року: що це означає
Якщо Рада підтвердить правку у другому читанні, ринок отримає передбачуваність щонайменше до кінця 2026 року. Для імпортерів це можливість планувати постачання і фінансування запасів, для дилерів — масштабувати продажі та післяпродажний сервіс. Для держави — це свідомий обмін частини поточних доходів на структурну трансформацію автопарку. Ризик полягає в тому, що пільгове вікно стимулює короткостроковий сплеск імпорту, але без паралельних інвестицій в інфраструктуру вигоди для економіки будуть нижчі від потенційних.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ринок електромобілів в Україні: на що звернути увагу в перспективі
Ключових подій дві.
По-перше, друге читання бюджету: саме там визначиться остаточний текст із правкою №1061.
По-друге, можливе ухвалення окремих законопроєктів, які встановлять перехідні механізми після 2026 року: наприклад, поетапне повернення податків, таргетовану підтримку для українського складання/локалізації або диференціацію пільг за класами авто та місткістю батареї. Також важливо, аби уряд синхронізував податкову політику з планами розвитку зарядної інфраструктури та електромереж, інакше вузьке місце інфраструктури нівелює споживчий ефект.
Україна імпортувала електромобілів на близько 4,6 млрд доларів, сформувавши 1,7% автопарку ЕV, але за це заплатила фіскальною ціною приблизно 65 млрд грн від 2019 року. Продовження пільг до 2027 року має шанси на затвердження разом із бюджетом-2026, хоча політичний консенсус відсутній. Рішення у другому читанні визначить, чи отримає ринок ще один рік дешевого імпорту й масштабування, чи швидше перейде до постпільгової моделі з вищими податками та, можливо, більш точковими стимулами.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
