Евакуація собак під “Градами”: на що готові волонтери та військові заради порятунку тварин у гарячих точках?
27 Червня 2024 15:08
Повномасштабне вторгнення росії кардинально збільшило обсяг роботи волонтерам та зоозахисникам. Вони вражають своєю сміливістю та ризикують життям, коли під кулями та у вогні рятують тварин, щоб вивезти їх у безпечні місця й терміново облаштовують нові притулки. Військові під час бойових завдань також рятують чотирилапих. «Комерсант Український» зібрав реальні, приголомшливі історії волонтерів та військових, які дають друге життя тваринам. Як до волонтерської роботи може долучитися кожен з нас? Та яку відповідальність понесуть ті, хто кинув домашнього улюбленця напризволяще?
- [дзвінок у притулок — ред.] Доброго дня, маєте кілька хвилин?
- [На фоні гавкіт собак — ред.] Ой в мене немає часу, стільки заявок, потрібно вирушати в дорогу і ще й автівка зламалася, важко, я ніби один на все місто.
По той бік телефонної лінії – Юрій Ковбаса, керівник зоозахисної організації «Запорізька служба захисту тварин «Шанс». Має єдину можливість спілкуватися – лише дорогою до чергової евакуації. Працює 24 на 7. Оріхове, Мала Токмачка, Новоданилівка, Гуляйполе – задля порятунку чотирилапих часто доводиться доїжджати за кілька кілометрів від нуля, або в села, де вже немає жодної людини. Часто після таких рятувальних операцій військові кажуть Юрію «чоловіче, вам просто пощастило вижити».
«Заїхали в Новоданилівку під вечір. Темно, скрутили світло фар. Зв’язку немає, наосліп шукаємо будинок з покинутим чотирилапим. Знайшли повністю розбитий будинок, де сидить одна собака. Корму йому насипав, ціпок дьоргнув і повів машину. А військові нам кажуть потім “Ви що, з глузду з’їхали? Вас бачили [росіяни— ред.]. Просто пощастило. Або снаряди закінчились», — каже Юрій Ковбаса.
А, буває, треба завезти корм собакам у сірі зони. Юрій пригадує, як заїхали у Гуляйполе:
«Привезли корм. А по нам дві касетні бомби прилетіло, метрів 50. Врятував будинок, який нас прикрив».
ЯК ПРИРУЧИТИ ЗЛЯКАНУ ТВАРИНУ?
Керівник зоозахисної організації «Шанс» каже, якогось алгоритму, як приручити тварину в екстремальних умовах немає. Все індивідуально. Головне – не боятися.
«Ви не зможете забрати тих собак, – кажуть мені при черговій евакуації. Нещодавно був приліт, собаки дивом вижили. Перелякані. Господаря немає, сусіди місяць намагалися приручити, не вийшло!». Я за хвилину витягнув з будки, де ховався пес, і повів до машини. Я їх просто не боюся»,
— каже Юрій Ковбаса.
Серед основних рекомендацій – зберігати спокій, адже тварини відчувають емоції людей, тому важливо не додавати додаткового стресу. Поступовий підхід, щоб уникнути різких рухів і гучних звуків. Запропонувати їжу та воду. Це може допомогти завоювати довіру тварини. За можливості – забезпечити укриття. Це може бути коробка або інший затишний куток, де тварина може сховатися. Найголовніше – бути уважними до потреб тварини і діяти з добротою.
Керівник зоозахисної організації «Запорізька служба захисту тварин «Шанс» ділиться також проблемами, які існують в притулку:
«Не вистачає людей. І найголовніше – нової території для притулку. Зараз він знаходиться на території дачного кооперативу. 250 собак в одному місці. Це багатьом мешканцям не подобається. Але зараз війна, треба допомагати всім – постійно пояснюю я»,
— зазначає Юрій Ковбаса.
ВІД СОБАК ТА КОТІВ ДО РИБ, ПАПУГ ТА ГУСЕЙ: ВОЛОНТЕРИ З ХАРКОВА РЯТУЮТЬ УСЕ ЖИВЕ
Понад 16 тисяч врятованих тварин за час повномасштабного вторгнення! Громадська організація «Порятунок тварин. Харків» працює безперервно. Навіть після руйнації їхнього притулку росіянами під час наступу на Харківщину у 2022 – руки не опустилися. Ярина Вінтонюк, менеджерка з комунікацій, з гордістю розповідає про роботу волонтерів спеціально для «Комерсант Український».
Звідки доводилося евакуйовувати тварин?
Ми розширили наші можливості, і протягом двох років ми рятуємо тварин із лінії фронту, з гарячих точок, окупованих територій. Це Донеччина, Харківщина, працювали у Херсоні, коли росіяни підірвали дамбу, працювали на Сумщині.
Як відбувається процес евакуації?
Кожна людина може звернутися на гарячу лінію. Фіксуємо заявки та будуємо маршрути. Основний напрямок – це східний фронт, далі по ситуації. Багато заявок від цивільних людей, а також від військових, які залишаються у зруйнованих населених пунктах. Ми виїжджаємо за заявками, але якщо це населений пункт, який вже зруйнований, або в гарячій фазі руйнування, і ми бачимо тварин на вулиці покинутих, то ми їх також забираємо. Далі тварин транспортуємо у Харків. У нас є ветеринарна клініка, яка обслуговує тільки безпритульних тварин, яких ми рятуємо. Тут ми надаємо медичну допомогу, кому потрібно – стаціонарне лікування, проводимо складні операції, збираємо кості, намагаємося поставити на лапи, кого можливо.
Чи є обмеження – кого рятувати, кого ні?
Більша частина – це собаки, коти, а також свійські тварини: коні, корови, телята, свині, гуси, кури. Є і маленькі декоративні тварини — папуги, шиншили, домашні кролики декоративні. Також риб ми рятували з Костянтинівки, які зараз у нас в реабілітаційному центрі знаходяться. Тому тварини у нас різні.
Харківщина – під прицілом ворога. Чи можливо організувати безпечні місця для тварин?
У нас є реабілітаційний центр для котів та риб, куди вони потрапляють після лікування, або карантину. Це — колишнє бомбосховище. І там вони знаходяться до моменту знаходження їм сім’ї. А от для собак ми орендуємо приміщення. І через те, що місце, де ми сьогодні знаходимося, спочатку року вже декілька разів обстрілювалося, один працівник наш був поранений, ці умови не дозволяють тваринам повноцінно відновитись, тому що вони далі чують обстріли, лякаються, намагаються втекти. Тож наразі шукаємо землю під притулок десь поряд з Харковом.
Також ГО «Порятунок тварин. Харків» запрошує до притулків усіх охочих. Адже насамперед, впевнена менеджерка з комунікацій Ярина, тваринам потрібна увага людей.
ЕВАКУАЦІЯ СОБАК ПІД ГРАДАМИ
Не можуть залишитися байдужими до покинутих тварин і наші військові.
Командир окремого загону вогневої підтримки «Сліпа лють» у складі української добровольчої армії з позивним «Мауглі» лише своїми силами врятував з два десятки собак. А також котів, яких вже й перестав рахувати. Рятував навіть коня! Зазначає, це не його обов’язок, він має воювати. Втім, покинуті тварини у прифронтових зонах та гарячих точках чіпляють за живе.
«В нас ситуація локальна. Ми заїжджаємо у якийсь будинок, бо нам треба в тому селі виконувати завдання. Бачимо, що є покинута собака, до нас вона прибивається, бо бачить людей, і ми вже її не залишаємо, коли виїжджаємо. Забираємо у більш безпечне село, по можливості завозимо в притулок. Нещодавно друг знайшов собаку прив’язану, що знаходилась без води, без їжі. Вивезли і прилаштовували»,
– каже військовослужбовець «Мауглі».
Інколи доводиться ризикувати життям заради чотирилапих. «Мауглі» пригадує одну з найнебезпечніших історій порятунку собак:
«Під час виконання завдання на Харківщині, в селі Перемога, до нас прибилися дві собаки, дворняги. Один – з половиною хвоста. Жили з нами у підвалі однієї з будівель. Почалися обстріли, будівля загорілася, і ми екстрено евакуювалися. Втім, відразу ухвалили рішення – без собак не поїдемо. І довелося під градами їх ловити. Вивезли у притулок. І через якийсь час мені прислали відео з притулку, де їх знайшов власник. На відео він розплакався, коли побачив їх живими».
Намагалися навіть коня вивезти, розповідає командир окремого загону вогневої підтримки «Сліпа лють»:
“Кобила жила з нами як ручна, їла з тарілки. Думали собі забрати, доглядати. Одного разу вона загубилася, ми шукали її дроном у селі, яке було постійно під обстрілами. Знайшли. Втім вдруге, коли вона втекла, знайшли мертвою, біля неї був приліт снаряда. А друг, якому ми збиралися її відвезти, теж за кілька місяців загинув. Ось так буває”
«БЕЗ ЇЖІ ТА ВОДИ, ПРИВ’ЯЗАНА ДО БОКСЕРСЬКОЇ ГРУШІ»: СОБАКА, ЯКА ЗАЛИШИЛАСЯ ЖИТИ ЗІ СВОЇМ РЯТІВНИКОМ
Деокупація Київщини. Кінець березня 2022. Військовослужбовець НГУ Олександр, перебуваючи на бойовому завданні, врятував собаку, яка з того часу живе з ним. Пригадує, росіяни вже відходили, але артилерія ще працювала.
«Орки зайняли сектор 9-поверховий і в десяти метрах стояв приватний будинок, прострілювався нонстоп. Там ми виявили собаку, прив’язану до боксерської груші. Без їжі та води приблизно неділі дві. На вулиці була мінусова температура, собачка короткошерста. Те, що вона не змерзла – це дуже добре. І, вочевидь, у будинок поряд прилетіла міна, бо тварина була кантужена. Ми відв’язали чотирилапого і він жив ще дня 2 на наших позиціях»,
— згадує військовослужбовець НГУ.
Ще на позиціях побратими назвали пса – Аліска. А після виконання бойового завдання, Олександр не зміг поїхати додому без неї. Вже більше двох років військовослужбовець живе з врятованим псом.
ШТРАФ ТА ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ: ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСУТЬ ГОСПОДАРІ ПОКИНУТИХ ТВАРИН?
У багатьох людей, які врятували покинутих тварин та не віддали у притулок виникає питання: а якщо повернеться господар і вимагатиме віддати свого домашнього улюбленця? Адвокат Ігор Фещенко роз’яснює:
“Домашня тварина, в тому числі бездоглядна, є таким самим об’єктом власності, як і звичайні речі: мобільний телефон, автомобіль тощо. Однак право бути володільцем тварини має свої особливості, як мінімум через те, що це жива істота. Виходячи з того, що тварина – це власність, то така “річ” потребує аналогічного поводження інших людей, зокрема, не брати її без дозволу власника, не завдавати шкоди, поважати чужу власність. Рятуючи ту ж саму собаку, яка була покинута господарями під час війни (залишилася без їжі та води і була прив’язана), людина повинна пам’ятати, що бере на себе ризик бути звинуваченою у вчиненні дрібного викрадення чужого майна чи реальної крадіжки (залежно від того, чи перевищує вартість тварини 302, 80 грн)”
Як уникнути ризику бути звинуваченим у крадіжці, рятуючи чужих тварин?
Щоб цього не сталося, кожна людина, яка рятує тварину, повинна себе перестрахувати, “довести суспільству свою благородну мету”. За ст. 340 ЦК України, особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, повинна протягом 3 днів заявити про це органу місцевого самоврядування (не уточнено, якому саме), який вживає заходів щодо розшуку власника тварини. За час пошуку власника тварини, особа, яка врятувала, може залишити її в себе на утриманні чи передати органу місцевого самоврядування. Після відповідної заяви починається 2-х місячний відлік часу на пошуки власника. Якщо власник знайдений не був, або був знайдений та не заявив про своє право власності на тварину, то така тварина переходить у власність особи, яка її врятувала.
Якщо власник все ж таки знаходиться, то особа, яка врятувала тварину, має право на відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням тварини, а також на винагороду (до 20% вартості тварини). При цьому тварину повернути все ж таки доведеться.
Яку відповідальність понесе людина, яка залишила тварину напризволяще?
1) Адміністративна, яка полягає у знущанні, що спричинило мучення тварини, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, а також ЗАЛИШЕННЯ ТВАРИН НАПРИЗВОЛЯЩЕ. Карається штрафом від 3400 до 5100 грн із конфіскацією тварини, якщо її перебування у власника становитиме загрозу для її життя чи здоров’я.
2) Кримінальна, яка полягає у жорстокому поводженні з тваринами (хребетними тваринами), якщо це призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини. Карається обмеженням волі на строк від 1 до 3 років або позбавленням волі на строк від 2 до 3 років з конфіскацією тварини.
Авторка: Анастасія Федор
