Фігурантка справи”Роттердам+” Кривенко може очолити ОГТСУ: рішення ВАКС викликає питання
21 Серпня 2025 21:56
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) звільнив колишню очільницю НКРЕКП Оксану Кривенко від кримінальної відповідальності у справі “Роттердам+”. Причина — сплив строків давності, передає «Комерсант Український» із посиланням на платформу “ВАКС вирішив”.
Рішення фактично закриває одне з найрезонансніших проваджень у сфері регулювання енергетики, яке роками викликало гострі дискусії серед експертів, політиків і громадськості.
За версією слідства, Кривенко підозрювали у службовій недбалості, пов’язаній із впровадженням скандальної формули “Роттердам+”, яка застосовувалась для розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію. Формула дозволяла включати у тариф вартість доставляння вугілля з Роттердама до України, навіть якщо це паливо не імпортувалося.
Проте ВАКС визнав, що притягнення до відповідальності за цією статтею стало неможливим через закінчення строку давності. Цивільний позов до Кривенко залишили без розгляду.
Кривенко, кадрові амбіції та справа “Роттердам+”: як вони пов’язані
За даними джерел в енергетичній галузі, на які посилається “Європейська правда”, Оксану Кривенко розглядають як одну з кандидаток на посаду керівниці “Оператора ГТС України” — державної компанії, відповідальної за транзит і транспортування природного газу. Її кандидатуру підтримував і ексочільник Міненерго Герман Галущенко, і його наступниця Світлана Гринчук.
Як писало медіа кількома днями раніше з посиланням на своїх інформаторів в Уряді, у планах Міненерго — подальше затягування конкурсу до моменту, поки суд не “виведе” Кривенко з під кримінальної справи. Якщо такий сценарій реалізується, шлях до її призначення в стратегічно важливе підприємство буде відкритим.
Такі плани викликають занепокоєння серед учасників ринку, зважаючи на те, що навіть звільнення від кримінальної відповідальності не означає відсутність потенційних порушень у минулому. Кандидатура, яка фігурувала в багаторічному корупційному скандалі, може стати репутаційним ризиком для державної компанії та міжнародних партнерів.
Однак, як зазначають експерти у галузі енергетики, звільнення від відповідальності Кривенко навряд чи заспокоїть суспільну думку. Українці все ще сплачують тарифи, сформовані на основі формул, близьких до “Роттердам+”. А прозорість у формуванні цін і кадрова політика в державних компаніях залишаються на порядку денному.
Водночас вони застерігають від занадто швидких висновків: рішення ВАКС юридично коректне в рамках чинного КПК, але це ще не означає відсутність провини чи етичних порушень.
Як Оксана Кривенко побудувала свою кар’єру в енергетичній галузі
Оксана Кривенко народилася 16 вересня 1974 року у Свердловську (нині Довжанськ) Луганської області. У 1996 році вона закінчила Київський державний економічний університет (сьогодні — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана), здобувши ступінь магістра зі спеціальності “Економіка підприємства” за програмою “Менеджмент проєктів та консалтинг”.
У 2010 році вона здобула також інженерно-механічну освіту в Івано‑Франківському національному технічному університеті нафти і газу за спеціальністю “Нафтогазопроводи та нафтогазосховища”. Це додало їй технічної компетенції у сфері енергетики.
Починаючи з 2001 року, Оксана Кривенко працювала в Національній комісії з регулювання електроенергетики України (до появи НКРЕ). Це був її старт на державній службі у сфері енергетичного регулювання.
У червні 2012 року вона обійняла посаду заступника начальника управління методології, розрахунків і моніторингу тарифів, зокрема в нафтогазовому секторі, де займалася формулами розрахунку цін і моніторингом тарифів.
У 2014 — 2015 роках Кривенко працювала помічницею Міністра енергетики, а потім повернулася до НКРЕКП як заступник директора департаменту з регулювання у нафтогазовій сфері.
29 травня 2018 року Оксану Кривенко обрали членом НКРЕКП за результатами відкритого конкурсу, а вже 6 червня її призначили головою. Вона стала першою жінкою на цій посаді.
У 2020 році Кривенко пішла з посади після завершення терміну повноважень.
Відомо, що Оксана Кривенко розлучена та виховала двох синів: Олексія (1997 р.н.) та Івана (2010 р.н.).
У 2018 році вона посіла 48‑е місце в рейтингу “100 найвпливовіших українців” за версією журналу “Фокус”, а в 2019‑му увійшла до ТОП‑50 найвпливовіших жінок України у державному секторі, згідно з виданням “Корреспондент”.
Справа “Роттердам+”: що необхідно знати про неї
Суть справи полягає в обвинуваченні колишніх топпосадовців ДТЕК та Національної комісії (НКРЕКП) у незаконному застосуванні формули “Роттердам+” до вугілля на українських ТЕС. Держава зазнала понад 38 млрд грн збитків, а ДТЕК отримав надприбутки.
Формула “Роттердам+” — методика розрахунку гуртової вартості вугілля, яке транспортували до українських ТЕС з нідерландських портів Амстердам, Роттердам, Антверпен. На засіданні НКРЕКП у січні 2016 року фігуранти справи вирішили застосувати формулу до всього обсягу вугілля такої ж марки — 25,5 млн тонн, тоді як кількість “роттердамського” вугілля, становила всього 130 тис. тонн щороку. Це призвело до понад 18 млрд грн збитків у 2016-2017 роках.
Формула продовжувала діяти у 2018-2019 роках, відповідно кінцеві споживачі надалі переплачували за електроенергію. За два роки держава зазнала ще понад 20 млрд грн збитків, а в справі з’явився другий епізод — до фігурантів додалися посадовці, які не зробили нічого для скасування формули «Роттердам+».
Фігуранти справи:
- колишній гендиректор “ДТЕК Мережі” Іван Гелюх;
- ексрадник “ДТЕК Східенерго” Борис Лісовий;
- ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк;
- ексголова НКРЕКП Оксана Кривенко;
- ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський;
- ексзаступник начальника відділу управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко;
- ексдиректор ДП “Оператор ринку” Володимир Євдокімов;
- колишні члени НКРЕКП Олена Антонова, Вікторія Морозова, Руслан Машляківський, Олександр Формагей та Дмитро Коваленко, Юрій Голляк, Борис Циганенко.
Дії фігурантів кваліфікували за ч. 2 ст. 364 КК України (службове зловживання, яке спричинило тяжкі наслідки), а ще частині обвинувачених інкримінували ч. 2 ст. 367 КК України — службову недбалість.
Підозрюваним у справі, провину яких доведуть, загрожує позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка та начальника відділу НКРЕКП Володимира Бутовського оголосили в розшук у 2019 році, стосовно них здійснюється спеціальне судове провадження. Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка звільнили від кримінальної відповідальності, бо закінчилися строки давності.
Досудове розслідування у справі тривало майже пʼять років. Кримінальне провадження пʼять разів закривали й відновлювали. Причинами були: неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289; неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів і закінчення строків досудового розслідування. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у матеріалі.
Провадження у справі виділяли і обʼєднували. Останнє обʼєднання відбулося задля спільного розгляду матеріалів кримінальних проваджень, зважаючи на пов`язаність подій інкримінованих кримінальних правопорушень, однакові стадії судового провадження, тотожний склад учасників.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
