Газовий баланс: чи вдасться до зими наповнити газом українські сховища
27 Березня 17:24
РОЗБІР ВІД 
Нинішній опалювальний сезон в Україні завершується, а підготовка до нового розпочинається. І це знову додає актуальності питанням: скільки нині газу у підземних сховищах, скільки потрібно ще накопичити й за якою ціною. І це в умовах, коли через війну на Близькому Сході потрібно ще більше конкурувати за ресурси й ще краще рахувати гроші. Що із запасом газу для України — з’ясовував «Комерсант Український».
Орієнтири для уряду та державних структур, відповідальних за підготовку до опалювального сезону, визначив днями перший віцепрем’єр, міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Ставимо за мету вийти на показник щонайменше 13 мільярдів кубометрів газу на початок наступного опалювального сезону», — заявив посадовець в парламенті під час години запитань до уряду, спрогнозувавши, що наприкінці поточного опалювального сезону у сховищах буде 9,5 мільярда кубометрів газу.
Міністерство енергетики розраховує, що до підземних газосховищ будуть закачувати переважно газ власного видобутку. Додаткові ж закупівлі газу на європейському ринку планується здійснювати, як висловився міністр «в період сприятливої цінової кон’юнктури».
Наскільки ж реалістичними є ці та інші плани й розрахунки? Про це видання «Комерсант Український» запитало в аналітика агенції ExPro Михайла Свищо.
— Скільки, за вашою інформацією, нині залишається газу у підземних сховищах? На скільки відсотків вони заповнені?
— Наприкінці цього опалювального сезону ми маємо в сховищах близько 9,6 мільярда кубометрів газу. Тобто сховища заповнені на 31%. Для порівняння: минулого року станом на завершення відбору газу зі сховищ там було 5,4 мільярда кубометрів.
— Тобто плани українського уряду закачати до початку наступного опалювального сезону щонайменше 13 мільярдів кубометрів газу є достатньо реальними?
— Так, як на мене, це дуже реалістична ціль. Я навіть думаю, що при тій ситуації, яка в нас є зараз – з видобутком, з імпортом, зі споживанням — навіть без імпорту газу, ми зможемо накопичити ці 13 мільярдів кубометрів газу до 1 листопада. Але це така мінімальна ціль і, як на мене, краще, звичайно, створити більші запаси газу. І тому, для того, щоб закачати більше, можливо, доведеться імпортувати певні обсяги газу. До того ж ворог продовжує обстрілювати об’єкти газовидобутку і не виключено, що в разі їх суттєвих пошкоджень, нам знову доведеться повертатися до імпорту. Тому відмовлятися від цієї опції не варто.
— В профільних виданнях була інформація, що Україна вже почала нарощувати запаси газу. Які темпи закачування?
Наразі ці обсяги ще не дуже великі, та й опалювальний сезон в багатьох регіонах ще не завершився. Хоча доволі тепла погода вказує на те, що невдовзі це станеться. Поки що закачування газу є нестабільним: від кількох до максимум тринадцяти мільйонів кубометрів на добу. Знову ж таки, для порівняння: у березні минулого року ми взагалі ще не поповнювали сховища. Коли ж у нас був активний період закачування, то там максимальні обсяги доходили до 60 мільйонів кубометрів на добу. Думаю, цього року подібні цифри ми зможемо побачити влітку чи ближче до осені, коли споживання газу буде меншим, ніж зараз. Зараз у нас збільшуються обсяги газу в сховищах лише за рахунок надлишку, який ми не використовуємо, оскільки споживання газу все ще залишається високим.
— Пропоную зосередитись на ціновій складовій процесу накопичення газу і виходити з того, що імпортних закупівель все ж таки не вдасться уникнути. Міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що додаткові закупівлі газу на європейському ринку будуть здійснюватись в період сприятливої цінової кон’юнктури. Існуючі домовленості з європейськими партнерами дозволяють підлаштовуватись під сприятливу цінову кон’юнктуру?
— Це ринок і коли якась українська компанія, державна чи приватна, хоче, то вона виходить на європейський ринок і купує природний газ за тими цінами, які є в той період на європейському ринку. Ціни на газ можуть фіксуватися, якщо йдеться про більш довгострокові угоди. У нас, на жаль чи на щастя, таких угод зараз практично немає. Остання з подібних угод передбачала імпорт американського LNG за посередництва польської Orlen упродовж першого кварталу 2026 року. Тобто зараз ми, виходить, ще отримуємо останні опції цього газу. Інших якихось угод, принаймні, тих, про які оголошувалось чи було відомо на ринку — немає. Тому, думаю, що у квітні ми можемо побачити, що імпорт газу або зовсім припиниться, або буде мінімальним. І це цілком нормально, враховуючи те, що ціни на газ в Європі зараз високі. Купувати зараз газ за ціною вдвічі дорожчою, аніж було в лютому, зовсім не вигідно. Краще, якщо ситуація дозволяє, а вона дозволяє, тому що запаси в сховищах, нагадаю, вищі, ніж минулого року — один — два — три місяці зачекати, і якщо ситуація з цінами нормалізується, скажімо, влітку, то тоді й імпортувати.
— Які зараз ціни на газ на європейському ринку?
— Якщо говорити про ф’ючерсні ціни, які показують скільки коштуватиме придбати ресурс з постачанням у квітні, то вони становлять 56 євро за мегават-годину, тобто це десь до 500-600 євро за тисячу кубометрів. І якщо порівнювати з тим, що було у лютому, тобто ще до війни на Близькому Сході, то це вдвічі вище. Важливо також те, що ціни зараз не лише високі, але й дуже нестабільні, вони кожен день змінюються. Це відбувається на фоні війни на Близькому Сході, коли будь-яка новина про можливе завершення чи можливе затягування війни дуже сильно впливає на ціни в Європі.
— Нагадайте, чим пояснюється така залежність не лише нафтового, але й газового ринку, від того, що зараз відбувається на Близькому Сході.
— Світова ситуація з природним газом сильно залежить від його видобутку і виробництва в країнах Перської затоки. Приміром, Катар є другим за обсягами експортером зрідженого природного газу у світі. А через Ормузьку протоку проходить близько 20% світового постачання LNG. І тому будь-які перебої мають вплив. А зараз по суті Катар чи Об’єднані Арабські Емірати зовсім не експортують зріджений газ через перекриття Ормузької протоки. Відповідно, є певні очікування щодо можливого дефіциту газу на світових ринках.
Війна триває і незрозуміло, коли вона завершиться, а країнам і Європи, і Азії потрібно готуватися до наступної зими, потрібно закачувати природний газ до сховищ, тому прогнозується конкуренція за вільний ресурс на ринку.
Відповідно, хто більше платитиме, той і отримуватиме вільний газ з інших великих джерел, приміром, з США чи Австралії. Тому ціни на газ в Європі залежать від подій на Близькому Сході. Хоча зараз дефіциту, як такого, немає, оскільки завершується опалювальний сезон, приходить тепла погода. Але потрібно вже думати про наступну зиму, зокрема і тому, що Європа цього року пройшла зимовий період з малими запасами газу у сховищах.
Україна, порівняно з Європою, завершує нинішній опалювальний сезон з більш оптимістичними показниками. Нагадаємо, у сховищах нині залишається 9,6 млрд кубометрів газу, що на 4,2 млрд більше, аніж було минулого року на момент завершення відбору газу зі сховищ. І це дає підстави сподіватись, що Україні — до того ж без великої залежності від імпорту вдасться мінімально накопичити 13 мільярдів кубометрів газу, заявлені у якості орієнтира.
Автор: Сергій Василевич
