Грошей менше, ризиків більше: у НБУ розповіли, що чекає на українську економіку найближчими роками
1 Серпня 2025 22:20
ІНФОГРАФІКА
Національний банк України оприлюднив у липневому “Інфляційному звіті” оновлений макроекономічний прогноз на 2025–2027 роки. Документ окреслює два сценарії розвитку української економіки — базовий та альтернативний, — які враховують динаміку інфляції, бюджетного дефіциту, відновлення економічної активності та грошово-кредитної політики в умовах війни, передає «Комерсант Український».
Оновлений макропрогноз НБУ демонструє обережний оптимізм, заснований на реалістичних припущеннях щодо стану безпеки, масштабів міжнародної підтримки та стійкості грошово-кредитної політики.
Хоча перспективи економіки залишаються залежними від зовнішніх факторів — насамперед від військової ситуації, — наявність двох сценаріїв дозволяє уряду та бізнесу краще орієнтуватися в очікуваннях і планувати свої дії на середньострокову перспективу.
Очевидно одне: ключ до економічної стабілізації — виважена політика, контроль над інфляцією, фіскальна дисципліна та підтримка інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх.
Базовий сценарій: економіка на повільному шляху відновлення
Базовий сценарій прогнозу ґрунтується на припущенні про повільне повернення до нормальних економічних умов. У 2025 році очікується суттєвий дефіцит бюджету на рівні 22% ВВП, який поступово скоротиться до 19% у 2026 році. У 2027 році передбачена фіскальна консолідація, що зменшить дефіцит до 12% ВВП. Основними джерелами фінансування залишатимуться міжнародна фінансова допомога та внутрішні неемісійні ресурси.
Такий рівень фіскальної підтримки зумовлений, зокрема, потребами оборонного сектору та соціальними витратами, необхідними для стабільного функціонування держави.
За базовим сценарієм прогнозу очікується надходження достатніх обсягів зовнішньої підтримки для беземісійного фінансування бюджетних дефіцитів. Проте більша частина життєво важливого для підтримання оборони фінансування на 2026–2027 роки залишається неідентифікованою
Він передбачає подальший євроінтеграційний рух України, проведення реформ і співпрацю з міжнародними партнерами, що дасть змогу залучити необхідне зовнішнє фінансування. Цього року очікуються рекордні обсяги міжнародної фінансової підтримки – близько 54 млрд дол. США, з яких Україна вже отримала майже 24 млрд дол. Щодо решти 30 млрд дол.
Найбільші надходження очікуються в межах програм ERA Loans (18 млрд дол. до кінця року) та Ukraine Facility (8 млрд дол.). Обсяги фінансування в наступні роки можуть варіюватися залежно від потреб України в підтриманні обороноздатності та відбудові. Очікується, що у 2026 році Україна отримає близько 35 млрд дол. зовнішньої підтримки, а у 2027 році – 30 млрд дол. Третина цих коштів уже анонсована партнерами, щодо решти – перемовини тривають. Припускається, що такі обсяги мають забезпечити беземісійне фінансування дефіциту бюджету в умовах повільної нормалізації економічної діяльності. У разі недоотримання частини запланованої зовнішньої підтримки виникне потреба в додаткових заходах мобілізації доходів бюджету, оптимізації видатків та нарощування ринкових запозичень. Якщо цих заходів виявиться замало, зросте ймовірність використання емісійного фінансування, що, відповідно, матиме наслідки і для інфляційного розвитку.
Після ймовірного незначного зростання інфляції в липні 2025 року, спричиненого несприятливими погодними умовами (що вплинуть на ціни на харчі), НБУ прогнозує стабільну дезінфляцію. Очікується зниження інфляції до 9,7% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та досягнення цілі в 5% у 2027 році.
НБУ заявляє про готовність зберігати жорсткі монетарні умови до моменту досягнення цілі з інфляції. Зниження облікової ставки не передбачається раніше IV кварталу 2025 року.
Реальне зростання ВВП у 2025 році уповільниться до 2,1%, що пояснюється тривалим руйнуванням інфраструктури, виробничих потужностей, обмеженням логістики та зниженням трудового потенціалу через міграцію.
У 2026 році зростання дещо прискориться до 2,3%, а в 2027 — до майже 3%. Основними драйверами зростання стануть поступове пожвавлення приватного споживання та інвестицій, зокрема у відбудову країни.
Читайте також: ВВП України зросте на 2,1%: чи надійний цей прогноз НБУ
Альтернативний сценарій: швидше зниження ризиків — швидше зростання
НБУ також розглядає альтернативний сценарій, який передбачає швидше зниження безпекових ризиків. Це — умовна траєкторія розвитку за більш сприятливих геополітичних та внутрішніх умов.
Він побудований на підставі припущення щодо швидшого, ніж у базовому сценарії, поліпшення безпекової ситуації, суттєвішого скорочення дефіциту бюджету та зниження тиску на ринку праці.
Зростання реального ВВП перевищуватиме показники базового сценарію завдяки жвавішому відновленню економічного потенціалу. Однак траєкторія загальної інфляції відрізняється несуттєво: швидше коригування тарифів на послуги ЖКГ компенсується меншою базовою інфляцією через нижчі виробничі витрати підприємств. Тож пом’якшення процентної політики за обома сценаріями відбуватиметься однаковими темпами.
У такому випадку дефіцит бюджету почне скорочуватися активніше: до 13% ВВП у 2026 році та 7% у 2027 році. Це дозволить зменшити залежність від зовнішнього фінансування та водночас підвищити довіру до державної фінансової політики.
Попри кращі передумови, динаміка інфляції залишатиметься схожою до базового сценарію. Очікується досягнення 5% інфляції у 2027 році. Це означає, що пом’якшення монетарної політики відбуватиметься майже ідентичними темпами, і Нацбанк зберігатиме обережність при ухваленні рішень щодо облікової ставки.
Зниження військових ризиків призведе до активізації споживання, приватних інвестицій та поступового повернення трудових ресурсів в Україну. Завдяки цьому, за оцінками НБУ, зростання ВВП у 2026–2027 роках може пришвидшитися до 3–3,5% щорічно. Такий розвиток подій значно покращить загальні макроекономічні умови та зміцнить фіскальну стабільність.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
