Гроші для бюджету: чи вдасться українській владі уникнути збільшення податків
27 Серпня 17:19
РОЗБІР ВІД 
Потребу у дофінансуванні цьогорічного бюджету планується перекрити без збільшення податків. Про це посадовці й в уряді, і в парламенті заявляють більш-менш впевнено.
Щодо наступного року такої впевненості немає. Тим більше з огляду на те, що в України на наступний рік закрито далеко не всі потреби у зовнішньому фінансуванні. До яких же податкових новацій варто готуватись українцям — з’ясовував «Комерсант Український».
19 млрд доларів — саме такою є непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік.
В середині липня таку цифру називала Голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. І пошуком цих коштів займається нині й український уряд, і європейські партнери. У планах уряду звернутись по додаткове фінансування і до Міжнародного валютного фонду. Тим більше, що якраз найближчими тижнями до України прибуде місія МВФ.
Як відомо, у фонді фінансові потреби України на 2026 рік рахували, виходячи з того, що війна завершиться до кінця 2025-го або в середині 2026 року. Але такий сценарій виглядає нині не дуже реалістично і відповідно є привід говорити про нову програму підтримки від МВФ. Легко уявити, що в процесі визначення умов цієї програми йтиметься і про нові податкові можливості для наповнення українського бюджету.
Податковий резерв українського бюджету
Серед планів ще на цей рік, ефект від реалізації яких можна буде очікувати в році наступному, можна згадати дві позиції.
По-перше, йдеться про податок на дохід з онлайн-платформ. Відповідний проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (№13232) було підготовлено і подано наприкінці квітня Кабміном. Згідно з меморандумом з МВФ його мають ухвалити до кінця 2025 року. Але 17 липня проєкт було відкликано і знято з розгляду. Як пояснив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, це було зроблено у звʼязку з відставкою уряду і можна очікувати його подання вже від нового уряду.
По-друге, варто згадати про анонсоване запровадження акцизу на солодку воду. Це передбачено законопроєктом №9032-1 і в ньому йдеться, якщо дослівно, про «запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин».
18 липня профільний комітет рекомендував його до розгляду й ухвалення в першому читанні.
a. Інші податкові резерви було окреслено ще навесні під час зустрічей української урядової делегації з представниками МВФ у Вашингтоні. Говорили якраз про наповнення бюджету на 2026 рік і у МВФ традиційно наполягали на збільшенні внутрішніх доходів, а якщо простіше — на підвищенні податків. Йшлося про перегляд у бік збільшення ставок ПДВ, зокрема зростання базової ставки з 20% до 22%, впровадження прогресивної шкали ПДФО за принципом: хто більше заробляє, той більше і сплачує, також не забули й про податок на розкіш, тобто оподаткування елітних активів.
b. Згадуються ще невикористані Україною податкові резерви і в документах, узгоджених з МВФ в липні цього року під час восьмого перегляду програми розширеного фінансування
- Як наголошували представники МВФ, залежно від розміру потреби у фінансуванні існують ще непередбачені заходи, які можуть збільшити доходи до достатнього рівня і, зокрема «подальше збільшення надбавки до військового збору та/або додаткові податки на предмети розкоші (такі як ювелірні вироби, автомобілі та дорогоцінні метали), або акцизні збори».
Важливою в цьому випадку можна вважати залежність між збільшенням доходів і потребою у додатковому фінансуванні бюджету.
Реальність податкових «сюрпризів»
«Комерсант Український» попросив кількох економічних експертів оцінити перспективу підвищення податків або, як дипломатично заявляють у МВФ, збільшення внутрішніх доходів.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна:
«На наступний рік у нас не вистачає близько 20 мільярдів доларів для покриття потреб. Якщо не буде додаткового міжнародного фінансування, то, звісно, буде потреба ці кошти генерувати, брати з економіки. Тобто це будуть податки або запозичення або якісь емісійні кроки. Я думаю, що у МВФ очікують на такі пропозиції. Одним з варіантів, які обговорювалися ще минулого року, було підняття ПДВ. Можливо захочуть скасовувати режими спрощеного оподаткування. Принаймні, у Мінфіні ця ідея дуже популярна. Є сподівання на перезавантаження митниці, що це створить якісь нові можливості. Та саме стосується і роботи БЕБ.»
Олексій Геращенко, економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи:
«Фінансування бюджету-2026 під певною загрозою. Скоріше за все, політично це питання вирішиться, натомість партнери вимагатимуть збільшення українського внеску у вирішення проблеми. Ним має стати збільшення власних доходів бюджету через зростання податків. З великою ймовірністю йтиметься про зростання ПДВ. Можливо, також зростатимуть акцизи. Напевно, робитимуться спроби збільшити надходження від митниці. Втім, про конкретну конфігурацію змін говорити зарано. Вочевидь, уряд намагатиметься переконувати партнерів у тому, що збільшення податків є проблемою, адже у 2025 році траєкторія економічного зростання опустилася до мінімальних позначок. Під час спілкування української влади з місією МВФ вочевидь йтиметься про виконання структурних маяків, серед яких не лише економічна програма, а і певні політичні зобов’язання, зокрема боротьба з корупцією, незалежність антикорупційних органів, зміцнення інститутів влади, розподіл повноважень між гілками влади. Скоріше за все, це буде багатораундовий процес перемовин.»
Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
«Безумовно МВФ повинен бути впевнений в тому, що в України будуть ресурси для того, щоб виплачувати кредити, розвивати свою економіку, і вони будуть слідкувати за цим. Цілком можливо, що МВФ скаже, що Україна також повинна думати, як себе більше забезпечувати грошима, і як частина цього процесу можливе підвищення податків. Тобто це не означає, що так зроблять, але розмови про це будуть. Хоча вести мову доцільно не лише про збільшення податків. Держава повинна насамперед розвивати ті можливості, які є. Скажімо, налагодження експортних шляхів. Один з таких проєктів — Сухий порт в селі Горонда Закарпатській області. Щоб держава могла через цей порт налагодити пряме постачання зернових, не затримуючись на території сусідніх країн ЄС. Якщо ці проєкти реалізувати, то це збільшить можливості держави по експорту, а це означатиме більше грошей в бюджет. Тобто тут я бачу вікно можливостей, щоб держава сама заробляла».
Місію Міжнародного валютного фонду очікують в Києві вже 3 вересня.
Принаймні, таку дату приїзду озвучив народний депутат Ярослав Железняк. Експерти МВФ оцінять проєкт бюджету України на 2026 рік, обговорять нову програму співпраці з Україною і разом з українськими урядовцями можливо знайдуть оптимальне рішення для покриття фінансових потреб країни в умовах війни, а також продовження реформ.
Автор: Сергій Василевич
