Гроші пішли в Китай: що Україна купує за кордоном і кому продає найбільше
11 Березня 2025 09:02
Від початку 2025 року товарообіг України склав $17,6 млрд. Україна імпортувала товарів на $11,3 млрд, а експортувала на $6,3 млрд. Про це повідомили у Державній митній службі, передає «Комерсант Український».
Імпорт: основні показники
За перші два місяці 2025 року в Україну імпортували товарів на загальну суму $11,3 млрд. Із цього обсягу оподаткований імпорт становив $8,6 млрд, що відповідає 76% загального імпорту. Податкове навантаження на один кілограм оподаткованого імпорту склало $0,49/кг.
Основними країнами-імпортерами для України стали:
- Китай – $2,6 млрд;
- Польща – $1 млрд;
- Німеччина – $841 млн.
Серед імпортованих товарів найбільшу частку склали:
- Машини, устаткування та транспорт – $4,3 млрд. Надходження до бюджету від їх митного оформлення склали 26,3 млрд грн, що становить 27% усіх митних платежів.
- Продукція хімічної промисловості – $2 млрд. До бюджету надійшло 15,8 млрд грн (16% надходжень митних платежів).
- Паливно-енергетичні товари – $1,4 млрд. Митні платежі склали 26,8 млрд грн (28% надходжень).
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Експорт: основні показники
За січень-лютий 2025 року Україна експортувала товарів на $6,3 млрд. Найбільшими ринками збуту стали:
- Польща – $714 млн;
- Іспанія – $464 млн;
- Італія – $449 млн.
Найбільше експортовано:
- Продовольчих товарів – $3,7 млрд.
- Металів та виробів із них – $624 млн.
- Машин, устаткування та транспорту – $568 млн.
При митному оформленні товарів, що підлягають вивізному миту, до бюджету надійшло 41,2 млн грн.
Таким чином, за перші два місяці 2025 року Україна суттєво перевищила імпорт над експортом, що зумовлює подальшу увагу до торговельного балансу країни.
ЄС – головний торговий партнер України
Як видно зі статистики, Європейський Союз залишається головним торговим партнером України. Наразі в України діє з ним так званий “режим безмитної торгівлі”, хоча в багатьох аспектах ця назва не зовсім відповідає дійсності.
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.
Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.
Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.
