Грошова машина Путіна дає збій – The Economist
30 Квітня 12:35
Від Калінінграда до Владивостока відчуваються зміни в російській економіці. Після стількох років стійкости в умовах повномасштабної війни економіка рф нарешті почала просідати. Про це йдеться у статті видання The Economist “Грошова машина Володимира Путіна дає збій”, повідомляє «Комерсант Український».
За даними індексу, розробленого банком Goldman Sachs, з кінця минулого року річне економічне зростання росії впало з приблизно 5% до майже нуля. Подібні тенденції виявляє й російський банк розвитку ВЕБ у своїй оцінці місячного зростання, а високочастотний показник ділового обороту, складений Сбербанком, найбільшим кредитором росії, також демонструє спад. Хоча уряд росії більш стриманий у своїх оцінках, але на початку квітня центральний банк росії визнав, що
“низка секторів зафіксувала зниження виробництва через падіння попиту”.
Ці тривожні для росії показники з’являються після трьох років, коли її економіка перевершувала майже всі прогнози завдяки поєднанню фіскального буму, високих цін на сировинні товари та мілітаризації. Після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році економісти прогнозували скорочення річного ВВП до 15%. Однак фактично ВВП знизився лише на 1,4% того року, після чого зріс на 4,1% у 2023 році та на 4,3% у 2024 році. Упевненість споживачів наблизилася до рекордно високих показників. Як зазначає автор статті, коли почало здаватися, що Дональд Трамп може дати Путіну те, що він хоче для завершення війни в Україні, дехто очікував, що економіка росії прискориться ще більше у 2025 році.
Однак поки що все відбувається навпаки. Економіка росії сповільнилася, пише The Economist.
Структурну трансформацію завершено
У статті виділяються три причини раптового уповільнення. Перша пов’язана з тим, що центральний банк росії евфемістично називає “структурною трансформацією” економіки. Раніше економіка була орієнтована на Захід і приймала приватне підприємництво (з певними обмеженнями), однак з 2022 року вона перетворилася на воєнну економіку, орієнтовану на Схід. Ця трансформація вимагала величезних інвестицій не лише в заводи зброї та боєприпасів, але й у нові ланцюги поставок, що забезпечують більше торгівлі з Китаєм та Індією (а також більше внутрішнього виробництва). До середини 2024 року реальні витрати на основний капітал були на 23% вищими, ніж у кінці 2021 року.
Як стверджує центробанк росії, ця адаптація тепер завершена. Військові витрати демонструють подібну тенденцію. Джуліан Купер зі Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI) оцінює, що цього року військові витрати зростуть лише на 3,4% у реальному вираженні, що є різким уповільненням порівняно з 53% зростанням минулого року. Послаблення витрат на “структурну трансформацію” означає повільніше зростання, але це не повинно турбувати Путіна, якщо це вивільняє інвестиції для продуктивного використання.
“Як би дивно це не звучало, враховуючи макроекономічні реалії, нам поки що не потрібне таке зростання”,
— сказав він у грудні.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Політика центробанку дає результати
Другим фактором, йдеться у статті, є грошово-кредитна політика. Російська інфляція протягом кількох місяців перевищувала цільовий показник центрального банку в 4% у річному вимірі, навіть перевищивши 10% у лютому та березні. Одна з причин — активні військові витрати, але також і дефіцит робочої сили, викликаний призовом та еміграцією кваліфікованих працівників. Минулого року номінальна заробітна плата зросла на 18%, змушуючи компанії підвищувати ціни. У відповідь центральний банк посилив обмеження. 25 квітня він вирішив зберегти базову процентну ставку на рівні 21%, що є найвищим рівнем з початку 2000-х років.
Надзвичайно жорстка позиція банку, нарешті, починає давати результати. Високі ставки заохотили приплив капіталу в рубль; сильніша валюта, у свою чергу, робить імпорт дешевшим. Очікування росіян щодо інфляції на наступні 12 місяців пом’якшуються, з недавнього піку близько 14% до приблизно 13%. Високочастотні дані свідчать, що інфляція поступово знижується. Зворотною стороною дезінфляції є повільніше зростання. Замість того, щоб витрачати гроші, росіяни кладуть їх на ощадні рахунки. Високі ставки додатково знеохочують капітальні інвестиції.
Але ціни на нафту вирішують
Як зазначає автор публікації, якби це була вся історія, можливо, Путін залишився б задоволеним. Для уряду росії невелике, поступове уповільнення може бути ціною, яку варто заплатити, якщо це означає приборкання інфляції. Однак проблема в тому, що уповільнення не є ні поступовим, ні малим. Це пов’язано з тим, що останніми тижнями третій фактор почав домінувати над усіма іншими — зовнішні умови погіршилися. З ескалацією торговельної війни Америки глобальні прогнози зростання впали, а за ними й ціни на нафту. Економісти особливо стурбовані Китаєм, найбільшим покупцем російської нафти. МВФ знизив свої очікування щодо зростання ВВП Китаю у 2025 році з 4,6% до 4%.
Падіння цін на нафту спричиняє росії різноманітні проблеми, стверджує автор статті. Вони вплинули на фондовий ринок, де нафтові компанії складають чверть капіталізації. Індекс MOEX, який відстежує ціну акцій 50 найбільших компаній, впав на десяту частину від свого нещодавнього піку. Зі зниженням експортних надходжень падіння цін на нафту безпосередньо впливає й на реальну економіку. Вже зараз державна скарбниця відчуває труднощі: у березні податкові надходження від нафти та газу впали на 17% у річному вимірі. А 22 квітня Reuters повідомляв, посилаючись на офіційні документи, що уряд очікує різкого уповільнення продажів нафти та газу цього року.
На завершення, журнал The Economist іронічно зазначає, що хоча Дональд Трамп може бути добре налаштований до Путіна, своєю торговельною війною він завдав йому сильного удару.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
