І з квотами, і з митами: як українські агровиробники у 2025 році призвичаювались до нових правил торгівлі
31 Грудня 2025 16:20
РОЗБІР ВІД 
Українські агровиробники цього року протистояли не лише викликам природи, але й експериментам чиновників. Наскільки успішно вони з цим справлялись – з’ясовував «Комерсант Український».
Україна завершила збір врожаю у 2025 році. Як повідомили в Мінекономіки, аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. У міністерстві уточнили, що після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн. І це попри повномасштабну війну та складні погодні умови.
Випробування природою та війною
Південно-східні регіони країни цього року особливо страждали від посухи. Цей вплив відчули аграрії Херсонщини, Миколаївщини, Одещини, Дніпропетровщини, Донеччини. Позначились погодні фактори, як на ранніх, так і на пізніх культурах.
Розповідає Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу.
«Врожай 2025 року досить складно давався аграріям. Спочатку погодні виклики не давали можливості виростити, а потім і зібрати врожай. Приміром, ще приблизно 15% кукурудзи знаходиться в полі. Виходить так, що спочатку були проблеми з тим, щоб зібрати врожай, а тепер маємо труднощі з тим, як експортувати зерно. Російські обстріли призвели до відсутності електроенергії на багатьох портових терміналах і це сильно гальмує експортні відвантаження», – зазначає фахівець.
Однією із ключових нині задач він вважає саме забезпечення стабільної роботи портів та збереження морського експорту.
Про існування багатьох проблем на прифронтових територіях – знищені тваринницькі комплекси, заміновані поля, дефіцит кадрів тощо – говорить і Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Згадує він також про рішення щодо надання бюджетних субсидій для аграріїв з прифронтових території.
«Добре, що в 26-му році передбачається підтримка прифронтових територій. Але дуже важливо, щоб запрацювало державне страхування для ситуацій, які виникають на прифронтових територіях. Що стосується вже досягнутого, то згадаю ухвалений і нарешті підписаний закон про кредитні пільги для аграріїв», – зазначає посадовець.
Мова про закон, який звільняє аграріїв з прифронтових та окупованих територій від сплати кредитів, відсотків та лізингових платежів на період війни та протягом року після її завершення.
Випробування Євросоюзом
В українському міністерстві економіки не відмовили собі у задоволенні порівняти найкращі цьогорічні українські показники з європейськими. Насамперед, там звертають увагу на те, що за обсягами виробництва зернових, а це 57,6 млн тонн, Україна вже зараз, до завершення збирання кукурудзи, посідає друге місце серед країн Європейського Союзу – після Франції (63,1 млн тонн), випереджаючи Німеччину (45,2 млн тонн) і Польщу (36,5 млн тонн). Що стосується безпосередньо врожаю кукурудзи, то тут Україна є безумовним лідером: у 2025 році вже зібрано 23,5 млн тонн, тоді як загальний обсяг виробництва цієї культури в ЄС становить 57 млн тонн. За соняшником Україна також утримує лідерство – 9 млн тонн проти 8,5 млн тонн у всіх країнах ЄС разом.
Але не всім у Європі і не завжди подобається конкуренція з українськими агровиробниками. Цього року був не один привід про це згадати. Богдан Духницький, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», нагадує, що упродовж 2025 року загальні умови торгівлі між Україною та Євросоюзом змінювались тричі.
Як відомо, від початку нинішнього року до 5 червня включно діяв режим торгових преференцій з опцією швидких коригувальних заходів у вигляді застосування мита щодо семи товарних позицій – м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса, круп, якщо обсяги їх імпорту з нашої країни до ЄС перевищуватимуть 5/12 середнього річного рівня, розрахованого з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. З 6 червня 2025 року був запроваджений перехідний період у рамках діючої зони вільної торгівлі між сторонами, коли застосовувалась вже більша кількість квот згідно з умовами, актуальними перед повномасштабним вторгненням рф на територію України. Важливий нюанс при цьому полягав у їх пропорції на рівні 7/12 передбаченого річного обсягу, тобто до кінця 2025 року. Паралельно відбувався процес переговорів щодо нових умов торгівлі агропродовольчою продукцією на довший період. Як результат, з 29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила торгівлі з Європейським Союзом. Продовжує Богдан Духницький.
«Із загального переліку у 40 основних і додаткових квот для України, у порівнянні з 2021 роком, чотири були скасовані повністю, чотири – перерозподілені, ще чотири залишились незмінними, тоді як переважна частина інших була відчутно збільшена. Найпомітніше зростання дозволених обсягів експорту вітчизняної продукції стосується меду (плюс 483 %), цукру (плюс 398 %), ячмінної крупи (плюс 336 %), обробленого крохмалю (плюс 300 %), висівок та залишків (плюс 286 %), сухого молока (плюс 208 %), яєць та альбумінів (плюс 200 %). З іншого боку, зросли квоти для ввезення на український ринок європейської свинини, м’яса птиці та цукру», – зазначає фахівець.
За його словами, в цілому актуальний режим торгівлі з ЄС встановив додаткові обмеження відносно умов 2024 року, коли ще діяли торгові преференції. А там де є обмеження, як правило, будуть і втрати.
«Якщо брати до уваги показниками фактичного експорту України за весь минулий календарний рік, то найвідчутніші втрати відбудуться в сегменті пшениці – високе мито спричинить зниження експорту на понад 80 %, тобто орієнтовно в межах 1 млрд дол. США. Більш ніж на 60 %, як очікується, скоротиться експорт цукру. У вартісному еквіваленті це дорівнюватиме 117 млн дол. США. Найімовірніше, внаслідок встановлених кількісних обмежень також зменшиться виручка від експорту до Євросоюзу м’яса птиці, яєць, концентрату яблучного соку, ячменю українського виробництва. Деякі складнощі можуть спостерігатись для експортерів меду, хоча його продажі до ЄС регулярно перевищують обсяги встановлених квот», – зазначає експерт.
Провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький співставив перераховані ним втрати з можливою додатковою виручкою через заповнення збільшених квот і зробив висновок, що «загальний український агропродовольчий експорт до Європейського Союзу може скоротитись на 1,2-1,3 млрд дол. США, або приблизно на 10 % від показника 2024 року в сумі майже 13 млрд дол. США.
Але при цьому, як наголосив фахівець, за умови переорієнтації частини експорту на ринки інших країн і регіонів, наприклад, Азії та Африки, певною мірою можна компенсувати втрати, яких українські агровиробники зазнали на європейському ринку.
Випробування експериментами чиновників
На кому цього року найбільше експериментували українські посадовці, так це на виробниках сої та ріпаку. У цього експерименту було кілька стадій. Дві відбувались в стінах парламенту, коли, незважаючи на численні критичні заяви профільних аграрних асоціацій, в «чужому» законопроєкті «протягувались» соєво-ріпакові правки щодо 10-відсоткового мита на експорт цих культур. Ще одна – поза парламентом, коли урядовці намагались доповнити ці правки механізмом, який би дозволив фермерам, що самі вирощують сою та ріпак, скористатись правом на безмитний експорт. І цю стадію, як здається, ще не можна вважати завершеною, оскільки чимало агровиробників, аби не порушувати контракти на експорт своєї продукції, змушені були платити мито. Продовжує Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
«Багато-хто з виробників фактично пішов навіть в збиток, сплачуючи це мито, бо мали виконувати свої зовнішні контракти, які були підписані раніше. Тому це така шокова терапія, яка відбулася по всьому сектору. Потім було прописано механізм, яким чином підтверджувати власно вирощену продукцію, аби не сплачувати мито. Але багатьом людям, які змушені були платити мито, так і не повернули все ще кошти. Тому нами разом з депутатами було зареєстровано законопроєкт, щоб в 26-му році тим, хто сплатив незаконні мита, їх повернули», – зазначає фахівець.
Про те, хто ж в результаті цього експерименту вже виграв, може свідчити статистика – скажімо, за вересень 2025 року. Як повідомили тоді в Асоціації «Укроліяпром», після запровадження експортного мита на насіння ріпаку, його переробка зросла до 250 тис. тонн, що було найвищим місячним показником за всю історію.
Таку тенденцію підтверджує і Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу.
«Для переробників маржинальність по сої і ріпаку значно зросла. Що стосується агровиробників, то, на жаль, вони більше втратили, аніж виграли. По-перше, у вересні-жовтні, ріпак був «замкнений» на внутрішньому ринку через некоректно прописану процедуру оформлення вантажів. По-друге, залишились питання до сплати мита агровиробниками, які експортують власно вирощену продукцію. Чимало аграрії змушені сплачувати мито навіть при експорті. Тобто йде замороження обігових коштів, які б можна було використати для роботи. Щодо сої, то переробники недоплачують 10 відсотків до цін. Оскільки експортери знизили ціни на розмір мит, відповідно і переробні заводи опустили ціни на ці ж 10 відсотків», – пояснює фахівець.
За його словами, загальний висновок такий: нова процедура погіршила ситуацію для тих, хто вирощує сою та ріпак, натомість переробники змогли підвищити маржу.
Але потяг до суперечливих експериментів важко зупинити. Один з них стосується залізничних перевезень: вже в січні відповідні тарифи, зокрема і для аграріїв, можуть підвищити.
Автор: Сергій Василевич
