Ідея на мільярди: як МВФ хоче знецінити гривню, а НБУ пручається
14 Листопада 2025 19:05
РОЗБІР ВІД 
В українському бюджеті на 2026 рік залишається ще чимало вузьких місць і різних за розмірами “дірок”. Для того, аби все узгодити і доповнити, у посадовців ще є кілька тижнів. Про одну з таких бюджетних прогалин, яка викликає чимало обговорень та дискусій у високих кабінетах, розповідає «Комерсант Український».
18,1 мільярда доларів — саме така сума все ще не забезпечених коштами бюджетних потреб на наступний рік визнається посадовцями.
“Це та потреба, про яку ми говоримо з партнерами, і та потреба, яку ми бачимо, що необхідно проговорювати, шукати шляхи, яким чином ми будемо закривати її у 2026 році”, — так недавно висловився міністр фінансів Сергій Марченко.
Підтвердила цю непокриту коштами потребу, коментуючи недавнє ухвалення у першому читанні проєкту держбюджету на 2026 рік, і голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.
Надії на покриття цієї суми часто пов’язуються з отриманням Україною так званого репараційного кредиту від Європейської Ради. Але рішення про його надання, на жаль, затримується. І це лише активізує дискусії навколо того, як і звідки покривати бюджетні дефіцити.
Ризикова ідея на мільярди
У Міжнародного валютного фонду є ідея, як підтримати українські державні фінанси. І ця пропозиція, яка передбачає поступове знецінення гривні, має в Україні як прихильників, так і противників. Ідея проста: як вважають в МВФ, контрольована девальвація може допомогти зміцнити державні фінанси, адже дозволить збільшити гривневі надходження до бюджету. Мінфін, здається, не проти такого варіанту. Але не у захваті від таких дій у Національному банку України. Там звертають увагу на ризики для інфляції та суспільних настроїв, які чутливо реагують на зростання цін.
Bloomberg назвав ці дискусії “розколом в економічній політиці”, а ще потенційним ризиком у відносинах з МВФ. Це з огляду на те, що Україна якраз домовляється з фондом про новий пакет фінансової допомоги, який може становити 8 мільярдів доларів.
У компанії Pro-Consulting позицію МВФ стосовно знецінення гривні називають “частково зрозумілою та обґрунтованою” — з огляду на можливість частково збільшити бюджетні надходження та експортну виручку. Проте констатують, що “послаблення гривні може призвести до сплеску інфляції та здорожчання імпорту, що може нівелювати отримані переваги”, — продовжує генеральний директор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов.
“Основним “плюсом” знецінення гривні, на якому наголошує МВФ, є збільшення бюджетних надходжень в гривні. Також Україна зможе частково зберегти золотовалютні резерви, здійснюючи менші обсяги валютних інтервенцій. Крім того, це допоможе збільшити надходження до бюджету. Для українських експортерів це можливість частково збільшити виручку. Ключовим “мінусом” знецінення гривні є пришвидшення темпів інфляції, що суперечить політиці НБУ і стане одним з ключових викликів для макроекономічної стабільності України в короткостроковому періоді. Також “мінусом” є підвищення ціни імпорту, що теж може створити проблеми для України, оскільки зростуть ціни на ключові категорії імпорту: нафтопродукти, продукцію хімічної промисловості, транспорт та устаткування. Крім того, стабільний курс гривні підвищував довіру до української валюти та гривневих фінансових інвестицій. А ще — знецінення гривні збільшить вартість зовнішнього боргу в гривневому еквіваленті”, — пояснює фахівець.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин загалом прихильно ставиться до пропозиції МВФ, але про її “мінуси” також нагадує:
“Я схильний погодитись з позицією МВФ, яка передбачає певне стимулювання української економіки, стимулювання експорту, стримування імпорту через девальвацію гривні. Уряду потрібно фінансувати бюджет, фінансувати видатки, формувати надходження. Чим слабкіша гривня, тим більшими будуть надходження від зовнішньої економічної діяльності, від акцизів, від конвертації валютних кредитів та безвідсоткової валютної допомоги у гривню. І це підтримує бюджет. Але це знаходить супротив з боку НБУ, оскільки це ламає плани Нацбанку щодо стримування інфляції. Бо девальвація вище деяких рівнів вже буде негативно позначатись на зростанні інфляції і на привабливості гривневих інструментів. І про це НБУ каже напряму. На недавньому засіданні щодо облікової ставки прямим текстом було сказано, що ставка залишилась незмінною задля збереження привабливості гривневих інструментів”, — наголошує експерт.
Нагадаємо, минулого тижня НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює мотивацію Нацбанку:
“Понад 70% коштів, які знаходяться в банківській системі, розміщені на розрахункових рахунках. Тобто це так звані депозити на вимогу, а по факту — це розрахунковий рахунок. Отже, 70% — це вільні гроші, які в будь-який момент можуть піти на покупку валюти. І це великий навіс ліквідності, великі гроші, і НБУ буде важко стримувати їх тиск, збивати темпи. Хоча в НБУ зараз достатньо інструментів та резервів, як ми розуміємо, для того, щоб стримувати курс”, — зазначає експерт.
Курсові орієнтири
Національний банк перебуває під тиском. І, судячи з усього, не лише МВФ. Український уряд з огляду на середній курс гривні до долара, зафіксований у бюджетному законопроєкті, також не проти “погратись” з гривнею, не дуже думаючи про інфляцію. До чого ці “курсові ігри” можуть призвести — ось в чому питання. Наскільки серйозними можуть бути валютні корегування і яких сценаріїв курсових змін можна очікувати наступного року?
Точка зору фінансового аналітика Андрія Шевчишина:
“Хотів би звернути увагу, що МВФ пропонує встановити курс на наступний рік на рівні 45,4 гривні за долар, а уряд пропонує середній курс 45,7 гривні за долар. Тобто наш уряд, Мінекономіки, у своєму макропрогнозі розрахував саме такий рівень. І він навіть вищий за пропозицію МВФ. Ми вже бачимо поступову невеличку девальвацію, послаблення гривні в цьому напрямку. Тому, на мою думку, на рівні 43–44 гривні саме на цих рівнях НБУ буде активно втручатися в ринок, щоб збити попит. Або навіть раніше, якщо побачить, що ринок переходить у панічний стан і дуже активно починає “згрібати” валюту. Або є загроза відтоку гривні з банківських рахунків. Це буде якийсь компроміс, проміжний варіант”, — вважає аналітик.
В компанії Pro-Consulting наголошують, що основною метою НБУ залишатиметься наближення до показників низької інфляції та фінансова стабільність через здійснення політики керованої гнучкості, — продовжує генеральний директор Олександр Соколов:
“Наявні золотовалютні резерви України в понад 46 млрд доларів США дозволять НБУ здійснювати поступову політику знецінення гривні з метою уникнення високих темпів інфляції. Тому можна очікувати на поступову девальвацію гривні до закладеного в бюджеті обмінного курсу наприкінці 2026 року”.
Загальна ж ситуація, як вважають в компанії Pro-Consulting, буде контрольованою Нацбанком: все відбуватиметься без різких змін, але з можливим послабленням гривні.
Автор: Сергій Василевич
