Індивідуальні теплопункти у будівлях хочуть зробити обов’язковим: хто за це платитиме
13 Листопада 17:01
РОЗБІР ВІД 
Так часто буває: якщо йдеться про обов’язковість чогось, то увага більше акцентується на перевагах, менше — на недоліках. Складається враження, що рішення про неодмінне встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках теж з цього розряду. Чого від такого рішення варто очікувати, з’ясовував «Комерсант Український».
Створення сприятливих умов для модернізації, розвитку та ефективного функціонування систем централізованого теплопостачання — так український Кабмін, який є ініціатором згаданої новації, сформулював її мету. Також в поясненнях до законопроєкту № 14067, який сфокусований на підтримці розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання, чимало сказано про заохочення до енергоощадження, модернізації та реконструкції систем теплопостачання, впровадження енергоефективних технологій.
Усе це якраз завдяки встановленню індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у багатоквартирних будинках, приєднаних до систем централізованого теплопостачання. І зовсім мало у документі говориться про те, хто за таке встановлення заплатить. Ця частина пояснень звучить так: законопроєктом передбачається “удосконалення порядку формування тарифів на теплову енергію, зокрема включення витрат на встановлення ІТП у тариф на транспортування теплової енергії”. І ці магічні слова про “витрати” і “тариф” відразу викликають побоювання, що в платіжках можливі зміни.
Допомогти розібратись з плюсами та мінусами законодавчого нововведення, яке передбачає обов’язкове встановлення ІТП, «Комерсант Український» попросив голову Асоціації енергоаудиторів України Вадима Литвина.
Отже, що ж має змінитись зі встановленням індивідуальних теплових пунктів у будівлях?
Зараз частоосновним недоліком централізованих систем теплозабезпечення називають те, що на рівні будинку ми не можемо керувати своїм споживанням. Індивідуальні теплові пункти дозволяють це зробити й підлаштувати споживання кожного будинку під його реальні потреби. І це дає ефект для житлових багатоквартирних будинків, десь від 10 до іноді 30% економії теплової енергії, — зазначає фахівець.
Вадим Литвин пояснив також, як працює індивідуальний тепловий пункт.
Встановлюється система регулювання, яка відстежує зовнішню температуру. Вона налаштовується на теплотехнічні параметри конкретного будинку і, відповідно, регулює температуру наших батарей по всьому будинку відповідно до зовнішніх погодних умов. Тобто, якщо на вулиці стало тепло, а на котельні чи на ТЕЦ фізично неможливо швидко відреагувати на це, і, приміром, понизити температуру, то теплопункт сам прикриє клапан, зменшить подачу теплової енергії й в приміщеннях буде комфортна температура. І при цьому ми будемо споживати менше теплової енергії, коли на вулиці тепло, — наголошує голова Асоціації енергоаудиторів України.
Для більшої наочності Вадим Литвин навів приклад власного будинку.
У нас при старій системі без теплового пункту було зниження подачі та верхні приміщення та квартири, вони не догрівалися та мусили вмикати обігрівачі. Тобто після встановлення ІТП, користуючись з того, що циркуляція покращилась, теплоносій став швидше доходити до верхніх поверхів. Таким чином при загальному зниженні споживання теплоенергії по будівлі це дозволило краще обігрівати всі квартири, — підсумовує фахівець.
Ключове питання: хто ж за все, тобто встановлення та обслуговування ІТП, заплатить? Вадим Литвин насамперед розповів про те, як зараз відбувається фінансування встановлення теплопункту.
Є програми Фонду енергоефективності, які передбачають фінансування частини витрат, є відповідні міські програми. Приміром, якщо у Києві, то ці витрати між містом і тим же ОСББ діляться у пропорції 70 на 30. Наприклад, ОСББ робить утеплення трубопроводів та інші заходи на 30% загальної вартості, а потім місто вже не грошима, а виконанням робіт і обладнанням, реалізує проєкт у своїй частині й встановлює ІТП, — пояснює експерт.
У проєкті Закону пропонується удосконалити порядок формування тарифів на теплову енергію і, зокрема включити витрати на встановлення ІТП у тариф на транспортування теплової енергії. І тут відразу виникають підозри, що це може призвести до збільшення сум у платіжках. Тобто знову ж таки логічно виникає питання: хто і як врешті-решт платитиме. Погляд Вадима Литвина.
Відповідь на запитання, хто заплатить, вона зрозуміла: все одно завжди платить кінцевий споживач. І тут важливо пам’ятати: чим прозорішим буде механізм фінансування та оплати, тим краще, оскільки тоді на нього можна буде впливати, — констатує фахівець.
Як все буде в остаточному варіанті закону не відомо, оскільки проєкт закону лише готується до розгляду. Але у голови Асоціації енергоаудиторів України Вадима Литвина є бачення того, яким міг би бути такий механізм.
Мені хотілось би, щоб оплата за встановлення ІТП відбувалася коштом досягнутої економії. Тобто, щоб для споживача загальний платіж не збільшувався. Уявімо, що будинок витрачає мільйон гривень на ІТП і що оплата буде прив’язана до економії. Наприклад, 200 тисяч грн на рік економиться після встановлення ІТП, і, відповідно, протягом п’яти років, користуючись з того, що не знижується оплата за теплову енергію, оплачується цей теплопункт. А потім вже вся економія залишається у мешканців. Це один з можливих варіантів, — зазначає фахівець.
Також Вадим Литвин вважає за доцільне передбачити механізм, який би фінансово стимулював ефективне обслуговування та налаштування ІТП.
Якщо встановленням буде займатися теплопостачальна організація, то, на мою думку, має бути фінансовий механізм, який би робив її стороною, зацікавленою в економії. Якщо, наприклад, створити такі умови, що коли встановлюється чи налаштовується ІТП і це дозволяє щось зекономити, то частину з цього могла б отримати ця теплопостачальна організація. І тоді в цієї організації, якій взагалі-то вигідно постачати більше теплоносія, з’являється хороший стимул економити на стороні споживача, тому що її прибуток зросте. Тобто, по суті, теплопостачальна організація починає продавати економію, і це буде вигідно і цій організації, і споживачам, — наголошує Вадим Литвин.
І, до речі, подібний підхід, за словами фахівця, закріплено й у європейських директивах з енергоефективності й в українському законі про енергоефективність.
Автор — Сергій Василевич
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
