Інтернаціональний легіон під загрозою розпуску: військові пояснили – це інтеграція чи втрата унікального ресурсу
11 Лютого 10:55
РОЗБІР ВІД 
Наприкінці 2025 року Україна де-факто почала згортати Інтернаціональний легіон — підрозділ, сформований за розпорядженням президента Володимира Зеленського невдовзі після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Іноземних добровольців переводять до штурмових полків регулярних сил, які залучаються до найризикованіших бойових операцій, повідомляє французьке видання Le Monde.
Про рішення Генерального штабу непублічно оголосили 31 грудня 2025 року. Водночас другому батальйону Легіону вдалося отримати тимчасову паузу до 15 лютого, хоча його військовослужбовців уже формально зарахували до 253-го штурмового полку 129-ї бригади територіальної оборони.
«Це стало повною несподіванкою. Нам просто сказали: “Збирайте речі й того ж дня вирушайте до Кривого Рогу”», — розповідає 45-річний доброволець з Фарерських островів, датчанин на позивний «Вікінг», який приєднався до Легіону у 2023 році.
За його словами, після переведення умови служби суттєво погіршилися:
«Ми живемо в переповненій казармі, де вже тиждень немає води та інтернету. Жодних тренувань чи підготовки. Люди морально виснажені, багато хто просто пішов», — каже він.
Начальник штабу другого батальйону Інтернаціонального легіону Андрій Співак вважає це рішення командування серйозним стратегічним прорахунком:
«Ліквідація Інтернаціонального легіону — це колосальна втрата ресурсів. Ми — єдиний підрозділ у війську, де всі офіцери володіють двома мовами. Ми готували легіонерів за сучасними оборонними методиками, але тепер їх направляють у штурмові частини, що передбачає зовсім інший формат завдань».
За словами Співака, у результаті ііснує реальний ризик втратити всі ці напрацьовані компетенції.
Чисельність і динаміка складу Міжнародного легіону
Офіційна інформація про кількість іноземних військових у складі Легіону не розкривається. Відомо лише, що з 2022 року контракти підписали кілька тисяч добровольців, однак запланованого показника у 20 тисяч осіб підрозділ так і не досяг. Іноземці, які служать у ЗСУ, отримують таку ж грошову винагороду, як і українські військовослужбовці, але мають право припинити контракт після шести місяців служби, що зумовило високу змінюваність особового складу.
Станом на 2025 рік Міжнародний легіон налічував чотири батальйони та був задіяний у ключових операціях — від деокупації Харківської області до боїв за Вовчанськ і Часів Яр. За інформацією з підрозділів, 1-й і 3-й батальйони зазнали серйозних втрат і випадків самовільного залишення служби, після чого їхні залишки було включено до складу штурмових полків.
Частина легіонерів заявляє про готовність продовжувати службу за будь-яких обставин. Так, 27-річний американець українського походження з позивним «Коннор» зазначає:
«Я приїхав воювати за свою країну, а не за конкретний підрозділ. Для мене головне — не припиняти боротьбу».
Водночас інші замислюються над звільненням зі служби.
«Я розірву контракт. Ми ризикуємо життям, щоб підтримати Україну, а у відповідь нас просто залишають напризволяще. Це виглядає як ляпас», — говорить 53-річний американський бойовий медик Карл.
Він також додає, що переведення до інших підрозділів фактично анулює строк, необхідний для набуття українського громадянства.
Добровольці підкреслюють, що Міжнародний легіон створював для іноземців відносно комфортні та зрозумілі умови служби. «Вікінг» пояснює:
«Усі бояться потрапити в підрозділ, де командир не володіє англійською мовою».
Жодних проблем немає і не буде?
Військовий експерт, полковник ЗСУ в запасі Роман Світан в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» пояснив, що рішення про розформування окремого майданчика Інтернаціонального легіону було ухвалене в межах ширшої реорганізації Збройних сил.
«По формуванню підрозділів, які мали заходити в корпусну структуру, було прийнято рішення про розпуск майданчика легіону. В іншому випадку довелося б набирати окремий корпус і створювати для нього власну інфраструктуру. Але це не входить у стратегічні плани нашого командування», — зазначив Світан.
За його словами, ключовим стало рішення інтегрувати іноземних добровольців безпосередньо в підрозділи ЗСУ:
«Правильний акцент зроблено на тому, щоб іноземні легіонери могли заходити в будь-який підрозділ. Потрапляючи до Збройних сил України, вони стають такими ж військовослужбовцями, як і українці. Вирівнювання в можливостях — це надзвичайно важливо».
Полковник наголосив, що процес уже запущений, і в підрозділах, де умови служби та управління будуть комфортними, іноземці з часом концентруватимуться природним шляхом — через механізми рекрутингу ЗСУ:
«Нічого страшного не відбувається. Це просто час на переформатування. Проблем у цьому питанні абсолютно немає і не буде. Навпаки — рішення ухвалене саме для покращення можливостей рекрутингу, зокрема й легіонерів».
Легіонери залишаються в спецслужбах
Окремо Роман Світан звернув увагу, що іноземні бійці продовжують службу у структурі українських спецслужб:
«На майданчиках спецслужб залишилися ті ж легіонери. У Головному управлінні розвідки, у Службі безпеки України діють іноземні легіонні групи, які виконують спеціальні завдання відповідно до потреб спецслужб. Там усе залишилося без змін».
Легіонери — високопрофесійні та мотивовані
Свою оцінку ситуації дав і спікер Української добровольчої армії, який безпосередньо взаємодіяв з іноземними бійцями на фронті:
«Нам доводилося виконувати бойові завдання разом із бійцями Інтернаціонального легіону, зокрема на Куп’янському напрямку. Треба відзначити їхній дуже високий професіоналізм. Вони працюють якісно, мотивовано, і росіянам від них завжди дістається сповна».
За його словами, нинішні зміни варто розглядати саме як трансформацію, а не обмеження:
«Мета — не “загнати когось у нірку”, а передати бойовий досвід легіонерів нашим бійцям і, якщо можна так сказати, інфільтрувати їх у підрозділи, які виконують надзвичайно складні завдання».
Йдеться, зокрема, про штурмові підрозділи, які часто діють на найгарячіших ділянках фронту.
Спікер УДА також провів паралелі з російською практикою залучення іноземців:
«Росіяни працюють за принципом “гарматного м’яса”. Не має значення, з якої країни найманець — їх там відкрито називають “одноразками”. Ми ж можемо пишатися тим, що наші легіонери значно професійніші».
Підсилення бойової спроможності
На його думку, попри те, що деякі питання ще потребують доопрацювання, держава демонструє готовність системно працювати з іноземними добровольцями:
«Українська держава повернулася обличчям до цього військового контингенту. Надаються відповідні стимули для наших побратимів з інших країн. Це питання буде вирішено з користю для всіх».
Підсумовуючи, представник УДА висловив стриманий оптимізм:
«Сам задум цього рішення точно не є поганим. Інша справа — як спрацює механізм реалізації. Але залучення іноземних бійців — це безумовне підсилення нашої бойової спроможності».
То ж з одного боку, інтеграція іноземних добровольців у регулярні підрозділи ЗСУ виглядає раціональним кроком у межах корпусної реформи: вона вирівнює статус військовослужбовців, спрощує управління та потенційно розширює можливості рекрутингу. З іншого — різке і непублічне рішення, проблеми з умовами служби, мовним бар’єром і втратою спеціалізованих компетенцій створюють ризик демотивації саме тієї категорії бійців, яка була важливим символом міжнародної підтримки України.
Фактично йдеться не про «ліквідацію» іноземної участі у війні, а про її переформатування. Проте успіх цього кроку залежатиме не від задуму, а від реалізації: чи зможе армія зберегти бойовий досвід легіонерів, забезпечити їм зрозумілі умови служби й водночас використати їхній потенціал у найскладніших операціях. Без цього стратегічно правильне рішення ризикує перетворитися на репутаційний і кадровий прорахунок.
