Кардинал-українець може стати Папою Римським: що відомо про Миколу Бичка
22 Квітня 11:40
Після смерті Папи Римського Франциска 21 квітня 2025 року світова католицька спільнота готується до конклаву, який обере нового главу Католицької Церкви. Серед потенційних кандидатів на Папський престол несподівано з’явилося ім’я 45-річного українця, кардинала Миколи Бичка. Видання The Week UK, посилаючись на джерела, близькі до Ватикану, включило його до переліку papabili – тих, хто може претендувати на посаду понтифіка, повідомляє «Комерсант Український»
Після смерті Папи Римського Ватикан вступив у період sede vacante, коли управління Церквою перейшов до Колегії кардиналів. За традицією, цей період триває 15–20 днів, протягом яких кардинали готуються до конклаву – таємного голосування для обрання нового Папи.
Приблизно через місяць після поховання Папи Римського почнеться процес пошуку нового лідера Церкви.
Як обирають нового Папу Римського?
Вибори Папи проходять у закритому режимі — під час конклаву. На момент написання статті в конклаві можуть брати участь 137 кардиналів віком до 80 років, хоча офіційний ліміт становить 120 осіб. Переважну більшість цих кардиналів призначив Папа Франциск, що значною мірою формує ідеологічну основу майбутнього вибору.
«Група, яка обирає Папу, – це найвпливовіший електорат у світі», — пише Financial Times.
На відміну від виборів політичних лідерів, процес обрання Папи повністю закритий від публічного тиску. Кардинали ізольовані, обмежені в комунікації, і голосують після серії молитв і дискусій.
Як відбувається голосування?
Голосування в конклаві – це серія таємних раундів, під час яких кожен кардинал-виборець пише ім’я свого кандидата на бюлетені. Для обрання Папи необхідно набрати щонайменше дві третини голосів (за наявності 137 виборців – 92 голоси). Якщо кількість кардиналів не ділиться на три, потрібен додатковий голос.
Раунди голосування. Щодня проводяться чотири раунди: два вранці та два вдень. Після кожної сесії бюлетені спалюють у спеціальній печі, а дим виходить через трубу Сикстинської капели:
- Чорний дим (з додаванням хімічних речовин) означає, що Папу не обрано.
- Білий дим сигналізує про успішне обрання нового понтифіка.
Оголошення результату. Після досягнення необхідної більшості новий Папа обирає собі ім’я, а кардинал-протодиякон оголошує світу Habemus Papam! («Ми маємо Папу!») з балкона базиліки Святого Петра.
Процес може тривати від кількох годин до кількох днів. Наприклад, обрання Папи Франциска у 2013 році зайняло два дні, тоді як у минулому конклави могли тривати тижнями.
Хто є фаворитами на Папський престол?
Після смерті Папи Франциска 21 квітня 2025 року увага зосередилася на papabili – потенційних кандидатах на посаду Папи. Хоча спекуляції щодо наступника за життя понтифіка вважаються неповагою, після його смерті дискусії активізувалися. Ось ключові кандидати:
- П’єтро Паролін (Італія, 70 років). Державний секретар Ватикану, якого US Catholic називає «неперевершеним дипломатом». Він брав участь у американо-кубинській відлизі 2014 року та угоді Ватикану з Китаєм 2018 року. Його помірковані погляди роблять його фаворитом у часи геополітичної нестабільності.
- Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років). Харизматичний і медійний кардинал, який може стати першим азіатським Папою. Його прогресивні погляди на соціальну справедливість близькі до Франциска, а вільне володіння англійською робить його унікальним кандидатом.
- Пітер Турксон (Гана, 76 років). Представник Африки, де католицьке населення зростає. Його ліберальні погляди на екологію та гомосексуальність викликають суперечки, що знижує його шанси як об’єднавчого кандидата.
- Петер Ердо (Угорщина, 72 роки). Консервативний інтелектуал, якого вважають компромісним вибором. Його досвід управління церквою в умовах угорської автократії може бути цінним.
- Микола Бичок (Україна, 45 років). Наймолодший кардинал, єпископ Мельбурнської єпархії УГКЦ в Австралії. Його кандидатура – «дика карта» через молодість і активну позицію щодо війни в Україні. Як зазначив Деніел Галлагер у Crisis Magazine, історія показує, що молоді Папи не є рідкістю.
Хто такий Микола Бичок?
Микола Бичок – єпископ Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії. Народився 13 лютого 1980 року в Тернополі, Україна. У 17 років вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів), а в 2005 році був висвячений на священника. Його духовний шлях пролягав через Україну, Польщу, США та росію, де він виконував місійну роботу, зокрема в Сибіру на парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Прокоп’євську (2005–2007).
З 2015 по 2020 рік він служив у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США. У 2020 році Папа Франциск призначив його єпископом Мельбурнської єпархії УГКЦ, а 7 грудня 2024 року – кардиналом, зробивши Бичка наймолодшим членом Колегії кардиналів у віці 44 років. Його титулярним храмом став собор Святої Софії в Римі, що має символічне значення для УГКЦ, адже раніше цей титул належав патріархам Мирославу-Івану Любачівському та Любомиру Гузару.
8 грудня 2024 року, у свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, кардинал Бичок вперше після введення в сан кардинала служив у базиліці Святого Петра у Ватикані. Літургію очолив Папа Франциск у співслужінні з Колегією кардиналів. Перед початком Меси Бичок помолився біля мощей святого Йосафата Кунцевича, що спочивають у базиліці.
За словами Деніела Галлагера, колишнього секретаря Пап Бенедикта XVI та Франциска, Бичок «красномовно говорить про страждання своїх співвітчизників у нинішній війні». Він вважає, що попри відносно молодий вік, кандидатура українського кардинала не є нереалістичною.
Микола Бичок про Папу Франциска та свою місію
Кардинал Бичок високо цінував Папу Франциска. У дописі в соціальних мережах після смерті понтифіка він зазначив:
«У світі, спустошеному війною, він закликав до миру та справедливості. Я вдячний покійному Святійшому Отцю за часті звернення про справедливий мир в Україні та за зусилля Святого Престолу, відомі і таємні, якими він допомагав принести полегшення ув’язненим».
Бичок також поділився особистими спогадами про своє призначення кардиналом:
«7 грудня 2024 року, коли мене підняли до Колегії кардиналів, я попросив Святого Отця молитися за Україну, допомогти звільнити вкрадених українських дітей та молитися за мене у моїй новій місії австралійсько-українського кардинала. Тепер я молюся, щоб Папа Франциск заступився перед Христом за народ Австралії та України».
Він закликав католиків і людей доброї волі молитися за вічний упокій Франциска та за обрання гідного наступника:
«Я також прошу ваших молитов за кардиналів-обранців, які зустрінуться на Конклаві, щоб Святий Дух просвітив наші серця і думки, щоб ми могли обрати гідного кандидата 267-го єпископа Риму і наступника святого Петра. Я вирушу до Риму, як тільки буде можливість, щоб взяти участь у похоронних обрядах Папи Франциска і залишатися у Вічному Місті, щоб взяти участь у Конклаві, який обере його наступника».
Паломництво та участь у конклаві
На момент смерті Папи Франциска кардинал Бичок перебував у паломництві на Святій Землі. У дописі в соціальних мережах він повідомив, що після завершення паломництва вирушить до Риму, щоб взяти участь у похоронних обрядах Папи Франциска та в конклаві, який обере нового понтифіка. Для Бичка це буде перша участь у виборах Папи Римського, адже кардиналом він став лише кілька місяців тому.
«Я вирушу до Риму, як тільки буде можливість, щоб взяти участь у похоронних обрядах Папи Франциска і залишатися у Вічному Місті, щоб взяти участь у конклаві», – зазначив кардинал.
Важливо, що Микола Бичок є єдиним українцем, який братиме участь у виборах наступного Папи Римського, що робить його унікальним представником України у Ватикані.
Чому Микола Бичок може стати новим Папою?
- Вік та енергія. Хоча йому лише 45, історія знає приклади молодих понтифіків.
- Пастир із периферії. Папа Франциск активно просував кардиналів з «периферії» — не з Риму, не з Італії, а з країн, де церква перебуває в активній місії та викликах.
- Символ українського спротиву. У час глобальної уваги до війни росії проти України обрання Папи з українським корінням було б потужним меседжем миру та солідарності.
Чому кандидатура Бичка важлива для України?
Навіть якщо Микола Бичок не стане Папою, його присутність у Колегії кардиналів – це історична подія для України. Він є голосом українського народу у Ватикані, що особливо важливо в умовах війни. Бичок неодноразово закликав молитися за Україну та підтримував ініціативи Святого Престолу щодо звільнення полонених і припинення конфлікту.
Його призначення кардиналом також підкреслює значення УГКЦ у глобальній Католицькій Церкві. Як зазначив глава УГКЦ Святослав Шевчук, Бичок «посилює голос» Церкви, представляючи не лише Австралію, а й Україну.
